Справа № 954/3498/25
Номер провадження 2/954/1292/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року с-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в смт. Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивачів ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності, -
в с т а н о в и в :
Представник позивачів звернувся до суду з позовом до Каховської міської військової адміністрації про визнання права власності на квартиру. Позовні вимоги мотивує тим, що На підставі свідоцтва про право власності на житло від 31.12.1993 року Позивачам на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Свідоцтво видане органом приватизації Фондом комунального майна Каховської міської Ради народних депутатів, згідно з розпорядженням від 31.12.1993 року №1649, записано у реєстрову книгу за №4475/21 та зареєстроване Комунальним підприємством «Каховське бюро технічної інвентаризації Херсонської обласної Ради» в реєстровій книзі №4475/21. Згідно свідоцтва про право власності на житло від 31.12.1993 року квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності Позивачам. З метою реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 , Позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради Миколаївської області, проте у здійсненні реєстрації права власності на нерухоме майно було відмовлено, так як подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради Миколаївської області надав рішення про відмову у проведені реєстраційних дій №81427665 від 20.10.2025 року.
У судове засідання позивач та відповідач не з`явилися. У письмовій заяві до суду представник позивачів просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити. Відповідач подав до суду письмову заяву про визнання позову.
Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на праві приватної спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1
Право власності підтверджується свідоцтвом, яке видане органом приватизації Фондом комунального майна Каховської міської Ради народних депутатів, згідно з розпорядженням від 31.12.1993 року №1649, записано у реєстрову книгу за №4475/21 та зареєстроване Комунальним підприємством «Каховське бюро технічної інвентаризації Херсонської обласної Ради» в реєстровій книзі №4475/21
Згідно технічного паспорта, квартира АДРЕСА_1 розташована на 1 поверсі 5 поверхового будинку та складається з: 2-х кімнат житловою площею 27,5 кв.м., у тому числі 1-а кімната 11,5 кв.м, 2-а кімната 16,0 кв.м., кухні площею 6,9 кв.м., ванної кімнати площею 2,8 кв.м., вбиральні 1,4 кв.м., коридору 8,0 кв.м., вбудованої шафи 0,4 кв.м. Загальна площа квартири 48,1 кв.м.
З метою реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 , Позивачі звернулися до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради Миколаївської області.
Державний реєстратор прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради Миколаївської області надав рішення про відмову у проведені реєстраційних дій №81427665 від 20.10.2025 року.
Відповідно до Наказ Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" територія м. Каховка Херсонської області визнано тимчасово окупованою територією України із 24.02.2022 року. Зазначені обставини виключають можливість підтвердження реєстрації права власності в БТІ через окупацію населеного пункту.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
У таких випадках ч.1 ст. 392 ЦК України захищає право власності та передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Тобто, вказані дві підстави пред`явлення позову для захисту (визнання) прав власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про щ свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс1 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадка право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема і правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача права власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.
Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм праве викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, тлумачення норми ч.1 ст. 392 ЦК України та правові висновки Верховного Суду свідчать, що власник має право звернутись із позовом про визнання його права власності у випадку втрати ним документа, який засвідчує його прав власності, що є достатньою та самостійною підставою для застосування ч.1 ст. 39 ЦК України.
Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.
Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Відповідно до ч. ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.1216-1218, 1261 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги представника позивачів ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Каховської міської військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 48,1 кв.м.
Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Гончаренко