Справа № 740/3323/26
Провадження № 2/740/2466/26
Р І Ш Е Н Н Я
з а о ч н е
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2026 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Ісаєнко А.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 203817 від 07.10.2025 у сумі 20362 грн., судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 07.10.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 203817, відповідно до якого товариство надало відповідачці грошові кошти у сумі 12163 грн., а остання зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
Кредитор свої обов`язки за договором виконав у повному обсязі та надав кредит шляхом безготівкового перерахування коштів, а відповідачка порушила умови договору та у встановлені строки кошти не повернула.
10.10.2025 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» укладено договір факторингу № 10102025, згідно якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», в тому числі й до ОСОБА_1 за договором № 203817.
Станом на 01.05.2026 сума боргу відповідачки складає 22462 грн., з яких: 12163 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7598 грн. - заборгованість за відсотками, 601 грн. - заборгованість по комісії, 2100 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.
Позивач не ставить вимогу щодо стягнення штрафних санкцій з відповідачки і просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у сумі 20362 грн.
Ухвалою судді 26.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» в судове засідання не з`явився, у позові просив про проведення розгляду справи без його участі.
Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи сповіщалась шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Причини неявки в судове засідання не повідомила, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подала.
Враховуючи, що відповідач згідно із ст. 128 ЦПК України повідомлений, відзив не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що 07.10.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 203817 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (а.с. 19зворот-22).
Відповідно до п. 2.2.1 договору кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі 12163 грн. у наступному порядку: 9000 грн. - перераховано на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 ; 3162,38 грн. - шляхом погашення комісії за надання кредиту.
Згідно п.2.5 кредитного договору, комісія за надання кредиту складає 3162,38 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 26% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника, або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п. 2.2.1 цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.
Загальний строк кредитування за цим договором складає 98 днів з 07.10.2025 по 13.01.2026, денна процентна ставка складає 0,9033 % (пункти 2.6, 2.7.1 договору).
Вказаний кредитний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «01с983а9», який було направлено позичальнику на номер мобільного телефону вказаний нею в заявці на отримання грошових коштів.
Крім того, відповідачкою електронними підписами підписано Графік платежів за кредитним договором та Паспорт споживчого кредиту з інформацією про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних умов кредитування, які є Додатками до договору про споживчий кредит № 203817 від 07.10.2025.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, кредитний договір між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 був укладений в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Докази на підтвердження недійсності вищезазначеного кредитного договору відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
07.10.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» здійснило перерахування коштів у сумі 9000 грн. на платіжну карту № НОМЕР_2 емітовану на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджується копією довідки ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та інформацією, наданою АТ «Райффайзен Банк» на виконання ухвали суду.
Вказане свідчить про те, що кредитодавець виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти.
Як вбачається з картки обліку виконання договору № 203817 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 13.01.2026 складала 22462 грн., з яких: 12163 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7598 грн. - заборгованість за відсотками, 2100 грн. - пеня, 601 грн. - комісія (а.с. 9).
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
10.10.2025 між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги, в тому числі і до відповідачки за кредитним договором №203817 від 07.10.2025 у сумі 22462 грн.
Відповідно виписки з особового рахунку за договором про споживчий кредит № 203817 від 07.10.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» станом на 01.05.2026 складає 22462 грн., з яких: 12163 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7598 грн. - заборгованість за відсотками, 2100 грн. - штрафні санкції, 601 грн. - комісія (а.с. 11).
Разом з тим, позивач користуючись свої диспозитивним правом, вимоги щодо стягнення з відповідачки штрафних санкцій не заявляє.
Судом ураховується, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачка не надала суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов, доказів щодо обставин, які ураховуються при визначенні розміру суми заборгованості, у зв`язку з чим несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням цих процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору у визначені договором строки, проте не погоджується із нарахованою позивачем сумою заборгованості з наступних підстав.
Відповідно до п.2.4. кредитного договору, знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором про споживчий кредит №203817 від 07.10.2025 року розмір комісії за обслуговування кредиту складає 601 грн.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
З матеріалів даної справи не вбачається необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги банку.
Позикодавцем в договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються ОСОБА_1 та за які кредитором встановлена комісія за обслуговування кредиту.
Ураховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення договору та вимоги про стягнення заборгованості по комісії є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23, у постанові від 17 квітня 2024 року у справі № 754/644/21.
Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за комісією у розмірі 601 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та стягнення з відповідачки заборгованості у розмірі 19761 грн., з яких: 12163 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 7598 грн. - заборгованість за відсотками.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачу правничу допомогу надавало адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» на підставі договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 з Додатковою угодою № 25771557075 до Договору.
Згідно акта прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026 вартість послуг адвоката за представництво інтересів клієнта у судовій справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 становить 7 000 грн.
Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги до ОСОБА_1 судом задоволено частково, сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягала б стягненню з відповідачки пропорційно розміру задоволених вимог становить 6793,50 грн. (7000 х 97,05 %).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.
При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу)».
Виходячи з критеріїв реальності та розумності, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, обсяг виконаних адвокатом робіт, ціну позову, а також наявність клопотання відповідачки про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про неспівмірність розрахованої згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суми судових витрат у розмірі 6793,50 грн., а тому сума витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 3000 грн.
Оскільки вимоги позивача задоволено судом на 97,05 %, з урахуванням приписів п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог - у сумі 2583,86 грн. (2662,40 х 97,05 %).
Керуючись ст.ст. 12,81,89,141, 263-265, 280 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, заборгованість за кредитним договором № 203817 від 07.10.2025 у розмірі 19761 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2583 грн. 86 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн., а всього стягнути з неї 25344 (двадцять п`ять тисяч триста сорок чотири) грн. 86 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Карпусь