Справа № 303/7944/26
2/303/3816/26
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
25 вересня 2026 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ЮНІТІ», про захист прав споживачів,-
в с т а н о в и в:
До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТзОВ «ТОП ЮНІТІ», про захист прав споживачів.
Ухвалою від 15.09.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
17.09.2026 року представником позивача подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
З поданої заяви встановлено, що представник частково усунула недоліки, зазначені в ухвалі суду від 15.09.2026 року.
Ухвалою від 18.09.2026 року продовжено позивачу ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 15.09.2026 року.
21.09.2026 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Данько О.О. надійшла заява про усунення недоліків до якої долучено уточнену позовну заяву та докази надсилання уточненої позовної заяви з доданими до неї документами третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ТзОВ «ТОП ЮНІТІ».
Представник позивача, усуваючи недоліки позову, подавала уточнену позовну заяву разом із заявою про усунення недоліків, що надійшла до суду 17.09.2026 року, а також подавала уточнену позовну заяву разом із заявою про усунення недоліків, що надійшла до суду 21.09.2026 року.
Таким чином, справа мала би розглядатися в рамках уточненої позовної, що надійшла до суду 21.09.2026 року разом із заявою про усунення недоліків.
Повертаючись до підстав залишення позовної заяви без руху, позивачу як в ухвалі від 15.09.2026 року, так і в ухвалі від 18.09.2026 року вказувалося, зокрема, на необхідність виконання вимог положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Одночасно також визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Разом з тим, заява про усунення недоліків, що надійшла до суду 21.09.2026 року та до якої додано уточнену позовну заяву не містить інформації та доказів виконання вимог положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України щодо відповідача, докази надсилання уточненої позовної заяви відповідачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 , відсутні.
При цьому звертається увага на те, що надсилання попередніх редакцій позовної заяви відповідачу жодним чином не звільняє позивача від обов`язку повторо надіслати відповідачу справи саме тієї редакції позовної заяви, що мала би розглядатися судом.
Із матеріалів справи встановлено, що копію ухвали від 18.09.2026 року про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви отримано представником позивача 18.09.2026 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкомю про доставку електронного документу до електронного кабінету.
Таким чином останнім днем усунення недоліків позовної заяви, відповідно, є 23.09.2026 року.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
У своїх рішеннях ЄСПЛ також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Практика ЄСПЛ також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуць проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи. ЄСПЛ у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У підсумку суд зазначає, що вимоги ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.09.2026 року про залишення позовної заяви без руху, з урахуванням ухвали суду від 18.09.2026 року про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, позивачем у встановлений судом строк не виконані в повному обсязі.
Таким чином, станом на момент закінчення встановленого судом строку недолік позовної заяви в частині підтвердження надсилання відповідачу уточненої позовної заяви та доданих до неї документів не усунуто.
При цьому, враховується те, що позивачу в повній мірі надано можливість реалізації наданих їй ЦПК України процесуальних прав на усунення недоліків позовної заяви, а тому відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України така позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню позивачу.
В свою чергу повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП ЮНІТІ», про захист прав споживачів - повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.М.Заболотний