Справа № 439/2111/25
Провадження №2/439/176/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2026 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючого судді Петейчука Б.М., з участю секретаря судового засідання Ковальчук Н.І., під час судового засідання у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом, шляхом виселення,
в с т а н о в и в :
У провадженні Бродівського районного суду Львівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом, шляхом виселення.
25 вересня 2026 року до суду надійшла спільна заява сторін по справі про затвердження мирової угоди з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок.
Відповідно до умов мирової угоди, яка укладена 25.09.2026, з метою остаточного врегулювання спору на підставі взаємних поступок сторони уклали Мирову угоду про наступне:
«1. Врегулювання спору та надання доступу
1.1. Сторони підтверджують, що Відповідачем було забезпечено представникам Позивача доступ до нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема до приміщень, позначених у наявній технічній документації як 1-5 площею 12,00 кв. м, 1-1 площею 3,70 кв. м та 1-2 площею 5,20 кв. м, сараю під літерою «В», сарай під літерою «Г», для їх огляду, що підтверджується відповідним актом про надання доступу.
1.2. Відповідач передає Позивачу три комплекти/ключі, а саме ключ від входу до тієї частини житлового будинку, якою відповідно до правовстановлюючих документів має право користуватися Позивач, та ключ від замка на воротах (хвіртці) огорожі, необхідного для проходу до відповідної частини нерухомого майна, а також ключ від господарської будівлі - «літньої кухні».
1.3. З моменту виконання пунктів 1.1-1.2 цієї Мирової угоди Позивач підтверджує, що перешкоди в доступі до належної йому частини нерухомого майна, які були предметом позовних вимог у справі № 439/2111/25, усунуті.
1.4. Відповідач зобов`язується надалі не чинити Позивачу перешкод у доступі та користуванні тією частиною нерухомого майна, право Позивача на яку підтверджується правовстановлюючими та технічними документами.
2. Господарські будівлі та межі цієї Мирової угоди
2.1. Сторони погоджуються, що зазначення у матеріалах справи господарських будівель під літерами «В», «Г», «Б», а також будь-яких їх частин, саме по собі не є визнанням Відповідачем права власності, права користування чи іншого речового права Позивача на такі об`єкти.
2.2. Належність, склад, площа, конфігурація та правовий статус господарських будівель визначаються виключно на підставі належних правовстановлюючих та технічних документів на нерухоме майно.
2.3. Ця Мирова угода не створює, не змінює та не підтверджує право власності будь-якої зі Сторін на господарські будівлі чи споруди, якщо відповідне право не підтверджене належними документами.
3. Порядок користування житловим будинком
3.1. Позивач користується тією частиною житлового будинку, яка належить йому відповідно до правовстановлюючих документів, із дотриманням прав та законних інтересів Відповідача та інших осіб, які на законних підставах проживають у будинку.
3.2. Позивач не має права без попередньої згоди Відповідача входити до житлових приміщень, які фактично використовуються для проживання Відповідачем та її матір`ю та не належать до частини приміщень, переданих у користування Позивачу.
3.3. Сторони зобов`язуються здійснювати користування нерухомим майном таким чином, щоб не створювати одна одній перешкод у проживанні та користуванні належними їм частинами майна, утримуватися від самовільної зміни замків, блокування проходів та входів, пошкодження майна іншої Сторони, а також інших дій, спрямованих на фактичне обмеження погодженого цією Мировою угодою користування майном.
4. Щодо об`єктів, споруджених або переобладнаних Відповідачем
4.1. Сторони підтверджують, що на території домоволодіння можуть знаходитися споруди, прибудови, переобладнані приміщення та/або інші об`єкти, створені Відповідачем за власні кошти та які не входять до визначеної правовстановлюючими документами частини нерухомого майна Позивача та дозволу на спорудження яких Позивач не надавав.
4.2. Укладення цієї Мирової угоди не є визнанням Позивачем або Відповідачем правового статусу таких об`єктів, у тому числі не є визнанням їх введення в експлуатацію, державної реєстрації чи права власності на них.
4.3. Водночас Позивач підтверджує, що ця Мирова угода не надає йому права користуватися, займати, відкривати, перебувати чи проживати у таких приміщеннях та спорудах, якщо вони не належать до частини нерухомого майна Позивача згідно з правовстановлюючими документами.
4.4. Позивач зобов`язується не здійснювати щодо зазначених об`єктів самовільного демонтажу, перебудови, пошкодження, зміни замків чи інших дій без згоди Відповідача або відповідного судового рішення.
5. Проживання Позивача та третіх осіб
5.1. Позивач має право особисто використовувати належну йому частину житлового будинку для власного проживання та проживання інших осіб за його згодою. Користування спільним подвір`ям, входами, проходами, інженерними мережами чи іншими частинами домоволодіння, які перебувають у спільному користуванні здійснюється третіми особами у порядку і спосіб який обумовлений для Позивача.
5.2. Відповідач не заперечує щодо укладення Позивачем договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, встановлення приладів обліку води, договору про постачання електричної енергії, встановлення приладів обліку електроенергії, договору постачання природного газу побутовим споживачам, встановлення приладів обліку природного газу із постачальниками вказаних послуг. У випадку наявності перешкод в укладенні вказаних договорів не залежних від Відповідача, погоджувати з Відповідачем спільне використання мереж водо-, електро-, газовідведення з компенсацією витрат за спожиті послуги.
5.3. Положення цього пункту спрямовані виключно на врегулювання фактичного порядку спільного користування домоволодінням та запобігання виникненню нових спорів між Сторонами.
6. Судові витрати
6.1. Сторони погодили, що кожна зі Сторін самостійно несе понесені нею витрати на професійну правничу допомогу та не заявляє вимог про їх стягнення з іншої Сторони.
6.2. Питання щодо повернення Позивачу частини сплаченого судового збору у зв`язку з укладенням Мирової угоди вирішується судом відповідно до вимог процесуального законодавства України.
6.3. Після затвердження цієї Мирової угоди Сторони не мають одна до одної вимог щодо відшкодування судових витрат, понесених у справі № 439/2111/25, крім випадків, прямо передбачених цією Мировою угодою.
7. Остаточне врегулювання спору
7.1. Після належного виконання умов цієї Мирової угоди Сторони підтверджують відсутність одна до одної претензій щодо обставин, які становлять предмет спору у цивільній справі № 439/2111/25.
7.2. Сторони підтверджують, що умови цієї Мирової угоди є результатом взаємних поступок та спрямовані на остаточне врегулювання спору між ними.
7.3. Сторонам відомі та зрозумілі наслідки затвердження судом Мирової угоди і закриття провадження у справі, зокрема передбачені статтями 207, 208 та 256 ЦПК України.
7.4. Сторони усвідомлюють, що після закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
7.5. У разі невиконання затвердженої судом Мирової угоди ухвала суду про її затвердження може бути пред`явлена до примусового виконання у порядку, встановленому законодавством України.
7.6. Сторони підтверджують, що умови цієї Мирової угоди відповідають їхній волі, не порушують прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, не є невиконуваними та укладені без примусу.
7.7. Мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження Бродівським районним судом Львівської області.»
Позивач ОСОБА_5 та його представник Слобода С.Г. в судовому засіданні просили спільну із відповідачкою заяву про затвердження мирової угоди задовольнити та затвердити укладену між ними мирову угоду.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представниця адвокат Вітюкова О.Ф. в судовому засіданні просили спільну із відповідачкою заяву про затвердження мирової угоди задовольнити та затвердити укладену між ними мирову угоду.
Спільна заява сторін про затвердження мирової угоди та мирова угода приєднані до матеріалів справи.
Сторонам зрозумілі наслідки такого рішення та закриття провадження у справі, що передбачені статтею 256 ЦПК України.
Суд, дослідивши подану представниками сторін мирову угоду, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає заяву про затвердження мирової угоди обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню із наступних підстав.
Мирова угода відповідає чинному законодавству, не порушує права сторін, відповідає встановленим у справі фактичним обставинам.
Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди.
Згідно із статтею 208 ЦПК України ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Вивчивши мирову угоду суд вважає, що вона не суперечить закону, стосується лише прав та обов`язків сторін та предмета позову, умови мирової угоди не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому приходить до висновку про необхідність затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 207, 208, 247, 255, 256 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Спільну заяву ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом, шляхом виселення, шляхом виселення- задовольнити.
Затвердити мирову угоду, укладену 25 вересня 2026 року між ОСОБА_5 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), відповідно до якої:
«1. Врегулювання спору та надання доступу
1.1. Сторони підтверджують, що Відповідачем було забезпечено представникам Позивача доступ до нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема до приміщень, позначених у наявній технічній документації як 1-5 площею 12,00 кв. м, 1-1 площею 3,70 кв. м та 1-2 площею 5,20 кв. м, сараю під літерою «В», сарай під літерою «Г», для їх огляду, що підтверджується відповідним актом про надання доступу.
1.2. Відповідач передає Позивачу три комплекти/ключі, а саме ключ від входу до тієї частини житлового будинку, якою відповідно до правовстановлюючих документів має право користуватися Позивач, та ключ від замка на воротах (хвіртці) огорожі, необхідного для проходу до відповідної частини нерухомого майна, а також ключ від господарської будівлі - «літньої кухні».
1.3. З моменту виконання пунктів 1.1-1.2 цієї Мирової угоди Позивач підтверджує, що перешкоди в доступі до належної йому частини нерухомого майна, які були предметом позовних вимог у справі № 439/2111/25, усунуті.
1.4. Відповідач зобов`язується надалі не чинити Позивачу перешкод у доступі та користуванні тією частиною нерухомого майна, право Позивача на яку підтверджується правовстановлюючими та технічними документами.
2. Господарські будівлі та межі цієї Мирової угоди
2.1. Сторони погоджуються, що зазначення у матеріалах справи господарських будівель під літерами «В», «Г», «Б», а також будь-яких їх частин, саме по собі не є визнанням Відповідачем права власності, права користування чи іншого речового права Позивача на такі об`єкти.
2.2. Належність, склад, площа, конфігурація та правовий статус господарських будівель визначаються виключно на підставі належних правовстановлюючих та технічних документів на нерухоме майно.
2.3. Ця Мирова угода не створює, не змінює та не підтверджує право власності будь-якої зі Сторін на господарські будівлі чи споруди, якщо відповідне право не підтверджене належними документами.
3. Порядок користування житловим будинком
3.1. Позивач користується тією частиною житлового будинку, яка належить йому відповідно до правовстановлюючих документів, із дотриманням прав та законних інтересів Відповідача та інших осіб, які на законних підставах проживають у будинку.
3.2. Позивач не має права без попередньої згоди Відповідача входити до житлових приміщень, які фактично використовуються для проживання Відповідачем та її матір`ю та не належать до частини приміщень, переданих у користування Позивачу.
3.3. Сторони зобов`язуються здійснювати користування нерухомим майном таким чином, щоб не створювати одна одній перешкод у проживанні та користуванні належними їм частинами майна, утримуватися від самовільної зміни замків, блокування проходів та входів, пошкодження майна іншої Сторони, а також інших дій, спрямованих на фактичне обмеження погодженого цією Мировою угодою користування майном.
4. Щодо об`єктів, споруджених або переобладнаних Відповідачем
4.1. Сторони підтверджують, що на території домоволодіння можуть знаходитися споруди, прибудови, переобладнані приміщення та/або інші об`єкти, створені Відповідачем за власні кошти та які не входять до визначеної правовстановлюючими документами частини нерухомого майна Позивача та дозволу на спорудження яких Позивач не надавав.
4.2. Укладення цієї Мирової угоди не є визнанням Позивачем або Відповідачем правового статусу таких об`єктів, у тому числі не є визнанням їх введення в експлуатацію, державної реєстрації чи права власності на них.
4.3. Водночас Позивач підтверджує, що ця Мирова угода не надає йому права користуватися, займати, відкривати, перебувати чи проживати у таких приміщеннях та спорудах, якщо вони не належать до частини нерухомого майна Позивача згідно з правовстановлюючими документами.
4.4. Позивач зобов`язується не здійснювати щодо зазначених об`єктів самовільного демонтажу, перебудови, пошкодження, зміни замків чи інших дій без згоди Відповідача або відповідного судового рішення.
5. Проживання Позивача та третіх осіб
5.1. Позивач має право особисто використовувати належну йому частину житлового будинку для власного проживання та проживання інших осіб за його згодою. Користування спільним подвір`ям, входами, проходами, інженерними мережами чи іншими частинами домоволодіння, які перебувають у спільному користуванні здійснюється третіми особами у порядку і спосіб який обумовлений для Позивача.
5.2. Відповідач не заперечує щодо укладення Позивачем договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, встановлення приладів обліку води, договору про постачання електричної енергії, встановлення приладів обліку електроенергії, договору постачання природного газу побутовим споживачам, встановлення приладів обліку природного газу із постачальниками вказаних послуг. У випадку наявності перешкод в укладенні вказаних договорів не залежних від Відповідача, погоджувати з Відповідачем спільне використання мереж водо-, електро-, газовідведення з компенсацією витрат за спожиті послуги.
5.3. Положення цього пункту спрямовані виключно на врегулювання фактичного порядку спільного користування домоволодінням та запобігання виникненню нових спорів між Сторонами.
6. Судові витрати
6.1. Сторони погодили, що кожна зі Сторін самостійно несе понесені нею витрати на професійну правничу допомогу та не заявляє вимог про їх стягнення з іншої Сторони.
6.2. Питання щодо повернення Позивачу частини сплаченого судового збору у зв`язку з укладенням Мирової угоди вирішується судом відповідно до вимог процесуального законодавства України.
6.3. Після затвердження цієї Мирової угоди Сторони не мають одна до одної вимог щодо відшкодування судових витрат, понесених у справі № 439/2111/25, крім випадків, прямо передбачених цією Мировою угодою.
7. Остаточне врегулювання спору
7.1. Після належного виконання умов цієї Мирової угоди Сторони підтверджують відсутність одна до одної претензій щодо обставин, які становлять предмет спору у цивільній справі № 439/2111/25.
7.2. Сторони підтверджують, що умови цієї Мирової угоди є результатом взаємних поступок та спрямовані на остаточне врегулювання спору між ними.
7.3. Сторонам відомі та зрозумілі наслідки затвердження судом Мирової угоди і закриття провадження у справі, зокрема передбачені статтями 207, 208 та 256 ЦПК України.
7.4. Сторони усвідомлюють, що після закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
7.5. У разі невиконання затвердженої судом Мирової угоди ухвала суду про її затвердження може бути пред`явлена до примусового виконання у порядку, встановленому законодавством України.
7.6. Сторони підтверджують, що умови цієї Мирової угоди відповідають їхній волі, не порушують прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб, не є невиконуваними та укладені без примусу.
7.7. Мирова угода набирає чинності з моменту її затвердження Бродівським районним судом Львівської області.».
Провадження у цивільній справі № 439/2111/25, за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом, шляхом виселення,- закрити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Б.М. Петейчук