Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Єдиний унікальний номер №943/1285/26
Провадження № 2/943/1391/2026
25 вересня 2026 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.
при секретарі Пирка В.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, визнання права на завершення приватизації земельної ділянки та встановлення факту належності правовстановлюючого документа, -
встановив:
ОСОБА_2 звернулася в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що після смерті баби (по лінії матері) ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина до складу якої увійшли всі обов`язки спадкодавця, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок її смерті, а саме: на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Також померлій належало право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,25 га, цільове призначення, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, земельної ділянки площею 0,21 га, цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Новосілківської сільської ради). На випадок своєї смерті бабця не залишила жодних розпоряджень, у зв`язку з чим спадкування після її смерті відбувається за законом. Мати позивачки ОСОБА_4 від своїх спадкових прав відмовляється в користь позивачки ОСОБА_2 . Позивачка є спадкоємцем по закону до даного майна після смерті бабці ОСОБА_3 , фактично частково прийняла спадщину на підставі рішення Буського районного суду Львівської області від 25 лютого 2021 року, виготовила технічний паспорт на будинок, проживає в даному будинку, здійснює постійний догляд та несе витрати по утриманню спадкового майна. Однак не може юридично оформити прийняття спадщини, оскільки звернулась до нотаріуса, проте було відмовлено, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок та земельні ділянки. Оскільки бабця ОСОБА_3 за життя не виготовила правовстановлюючі документи на вищевказаний житловий будинок та земельні ділянки, оскільки не приватизувала земельні ділянки, а отримала ухвалу про передачу їй у безоплатну приватну власність земельних ділянок, оскільки розпочала процедуру приватизації, однак не встигла належним чином зареєструвати право власності.Тому просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок, право на завершення приватизації земельних ділянокта встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - ухвали Новосілківської сільської ради народних депутатів Буського району Львівської області від 21 січня 1994 року про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться в користуванні громадян Новосілківської сільської ради народних депутатів, згідно списку під № 111 зазначено « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 », земельну ділянку площею 0,25 га, цільове призначення, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельну ділянку площею 0,21 га, цільове призначення, для ведення підсобного господарства.
Позивачка, до початку підготовчого судового засідання, подала заяву з проханням справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, просить позов задовольнити.
Представник відповідача також подав лист з проханням справу слухати у відсутності їх представника, заперечень проти позову не мають.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність позову, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Свідоцтвом серії НОМЕР_1 , виданим Новосілківською сільською радою Буського району Львівської області від 23 листопада 2005 року підтверджується факт смерті бабці позивачки ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис № 29.
Після смерті останнього залишилось спадкове майно, що складається з житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Такий згідно технічного паспорту, виготовленого фізичною особою - підприємець ОСОБА_5 , станом 20 травня 2026 року на замовлення позивачки, вбачається, що житловий будинок 1939 року побудови, загальною площею 61,4 кв.м., відповідає технічним нормам та придатний для проживання.
З довідки виданої фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 № 42 від 20 травня 2026 року підтверджується інвентаризаційна вартість житлового будинку становить 101365 грн..
Належність спадкового житлового будинку ОСОБА_3 , підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок, виданим Виконавчим комітетом Буської міської ради від 01.06.1990 року, за реєстровим № 102 на підставі рішення виконкому Буської міської ради від 17.05.1990 № 133.
Відповідно до довідки № 106 від 20 березня 2026 року, виданої Новосілківським старостинським округом Буської міської територіальної громади Золочівського району Львівської області, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті була зареєстрована і постійно проживала в АДРЕСА_1 і на час смерті разом з нею були зареєстровані і проживали: син ОСОБА_6 , онуки ОСОБА_7 , ОСОБА_2 (позивачка), зять ОСОБА_2 , правнучка ОСОБА_8 .
Також померлій належало:
- право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,25 га, цільове призначення, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельну ділянку площею 0,21 га, цільове призначення, для ведення підсобного господарства, що розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Новосілківської сільської ради).
Належність земельних ділянок площею 0,25 га та площею 0,21 га ОСОБА_3 , підтверджується Архівним витягом виданим Золочівською РДА Львівської області № М/2-406 від 22.05.2026 року на підставі ухвали Новосілківської сільської ради народних депутатів Буського району Львівської області від 21 січня 1994 року про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться в користуванні громадян Новосілківської сільської ради народних депутатів, яким ухвалено передати безоплатну у приватну власність земельні ділянки ОСОБА_3 площею 0,25 га, цільове призначення, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельну ділянку площею 0,21 га, цільове призначення, для ведення підсобного господарства.
Як вбачається з вищевказаного, за життя ОСОБА_3 отримала ухвалу про передачу її у безоплатну приватну власність земельних ділянок, отже розпочала процедуру приватизації земельних ділянок, однак не встигла належним чином зареєструвати право власності.
Крім цього, як вбачається із ухвали Новосілківської сільської ради народних депутатів Буського району Львівської області від 21 січня 1994 року про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться в користуванні громадян Новосілківської сільської ради народних депутатів, згідно списку під № 111 зазначено « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 », земельну ділянку площею 0,25 га, цільове призначення, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельну ділянку площею 0,21 га, цільове призначення, для ведення підсобного господарства.
B усіх інших документах, спадкодавець зазначена « ОСОБА_3 », а саме у її свідоцтві про смерть НОМЕР_1 від 23 листопада 2005 року, свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок від 01 червня 1990 року, свідоцтві про народження ОСОБА_9 (мати позивачки) серія НОМЕР_2 від 19 лютого 2020 року.
В силу ст. 293, ст. 315 ч.1 п. 6 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Як встановлено судом, спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не залишила. Згідно ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування визначається в порядку черговості, згідно ст. 1258 ЦК України.
Судом встановлені родинні відносини, те, що позивачка є онукою померлої, вбачається з матеріалів справи та спадкоємцем п`ятої черги по закону, згідно ст. 1265 ЦК України.
Спадкодавець ОСОБА_3 доводиться матір`ю ОСОБА_9 (мати позивачки), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , повторно видане Кам`янка-Бузьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 19 лютого 2020 року, про що зроблено актовий запис № 22.
З свідоцтва про шлюб серії, актовий запис № 2, видане Новосілківською сільською радою Буського району Львівської області від 20 травня 1989 року, підтверджується факт, що ОСОБА_9 (мати позивачки) після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ».
ОСОБА_4 доводиться матір`ю позивачки ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , видане Новосілківською сільською радою Буського району Львівської області від 25 липня 1980 року, про що зроблено актовий запис № 14.
З свідоцтва про укладання шлюбу серії НОМЕР_5 , актовий запис № 9, видане Новосілківською сільською радою Буського району Львівської області від 28 жовтня 2000 року, підтверджується факт, що позивачка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_12 ».
Крім позивачки, спадкоємцем першої черги є донька останньої ОСОБА_4 , яка на означене спадкове майно після смерті матері не претендує, відмовляється від такого в користь позивачки, про що подала відповідну письмову заяву від 16 червня 2026 року.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. Також спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь - кого із спадкоємців за законом, незалежно від черги.
Згідно ст.1268 ЦК України вважається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління спадковим майном.
Інших першочергових спадкоємців, які б претендували на дане майно, судом не встановлено і у суду немає повноваження щодо збирання доказів по справі, лише оцінка наявних у справі.
Суд приходить до переконання, що позивачка фактично частково прийняла спадщину після смерті бабці ОСОБА_3 , вступила у володіння і розпорядження спадковим майном на підставі рішення Буського районного суду Львівської області від 25 лютого 2021 року.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю у зв`язку з його втратою.
Відповідно до п. «г», ч.1, ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі - прийняття спадщини.
Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.
Відповідно до ст. 125 3К України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 3К України).
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 3К України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.
На підставі абз. 2 п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу Х доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16.09.2008 року № 509-VI).
Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).
В пункті 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз?яснено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 350/67/15-ц, та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 723/1061/17 про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 3К України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Обставин, які б спростовували твердження позивачки в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.
Враховуючи вище викладене, те що відповідач позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивачка набула права власності на спадкове майно на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 200, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1220, 1222, 1223, 1225, 1258, 1265,1268, 1274 ЦК України, суд -
ухвалив :
Позов задовольнити повністю.
Встановити факт належності ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - ухвали Новосілківської сільської ради народних депутатів Буського району Львівської області від 21 січня 1994 року про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться в користуванні громадян Новосілківської сільської ради народних депутатів, згідно списку під № 111 зазначено « ОСОБА_3 » замість « ОСОБА_3 », земельну ділянку площею 0,25 га, цільове призначення, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельну ділянку площею 0,21 га, цільове призначення, для ведення підсобного господарства.
Визнати за ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , жителькою АДРЕСА_1 , право власності на спадкове майно, а саме:
- житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку площею 0,25 га, цільове призначення, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельну ділянку площею 0,21 га, цільове призначення, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Новосілківської сільської ради), впорядку спадкування по закону, після смерті бабці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.
Суддя: Б. М. Журибіда