Справа №461/7566/26
Провадження № 2-а/461/183/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2026 року м. Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судових засідань Кремінець К.Я.,
представника позивача Стебко І.Ю. (в режимі відеоконференції),
відповідача Болдіжар Шандор (в режимі відеоконференції),
представника відповідача Водопийко Х.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до ОСОБА_1 про затримання громадянина Угорщини ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України -
в с т а н о в и в :
представник позивача Стебко І.Ю. звернулася до суду з адміністративним позовом до Болдіжар Шандор, в якому просить прийняти рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України громадянина Угорщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців.
В обґрунтування позову покликається на те, що громадянин Угорщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав без документів та дозволів на право перебування на території України, до органів та підрозділів міграційної служби із заявою і документами, необхідними для вирішення питання про продовження строку перебування або про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні. Просить позов задоволити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 24.09.2026 відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача Стебко І.Ю. в судовому засіданні позов підтримала та просила такий задоволити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник Водопийко Х.Т. в судовому засіданні щодо задоволення позову не заперечили.
Суд заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 23.09.2026, згідно протоколу № МЛВ 000138 про адміністративне затримання за ч. 2 ст. 263 КУпАП, працівниками Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби був затриманий громадянин Угорщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив правила перебування іноземців на території України, а саме ухилявся від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, у зв`язку з вчиненням правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП для з`ясування обставин справи та забезпечення своєчасного розгляду справи.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ПР МЛВ 003876 від 23.09.2026 за ч. 2 ст. 203 КУпАП, затриманий громадянин Угорщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні.
Дії громадянина Угорщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 203 КУпАП - перевищення іноземцем або особою без громадянства встановленого строку перебування в Україні більш як на 30 днів, а так само проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами чи документами, термін дії яких закінчився, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
23.09.2026 Західним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби прийнято рішення про примусове видворення громадянина Угорщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ч. 1 ст. 30 Закону №3773-VI.
Так, зі слів відповідача встановлено, що він прибув на територію України 01.06.2010 через ПП «Чоп» та до цього часу межі України не залишив, чим перевищив дозволений термін перебування, а також після втрати паспортного документу проживав на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні.
Відтак, відповідач перебуває на території України без будь-яких документів для іноземця (посвідка, дозвіл на імміграцію, довідка про звернення за захистом), що дають право законно перебувати на території України.
Таким чином, громадянин Угорщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в Україні у статусі нелегального мігранта.
Відповідач не вживав заходів щодо оформлення легального перебування на території України, із заявою про надання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту не звертався, законне джерело існування та підстави для подальшого перебування на території України відсутні.
Даних про те, що відповідач, нелегально перебуваючи на території України, має постійне місце праці, стабільні джерела доходів для свого існування, в ході судового розгляду не встановлено. Відтак, існує ризик втечі чи переховування громадянина Угорщини ОСОБА_1 та уникнення ним подальшого примусового видворення за межі території України.
Частиною 1 статті 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.
Згідно положень ч. 11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.
Згідно п. f ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Відповідно до п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 №150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: 1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи у разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України; 2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено законодавством та міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», паспортний документ іноземця - це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.
У частині 3 статті 3 вказаного Закону зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Згідно ч. 1 статті 26 Закону, іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
У відповідності до ч. 1, 3, 4 ст. 30 зазначеного Закону, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення суду має право розміщувати іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
У разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.
У процесі розгляду справи не встановлено даних про те, що відповідач визнаний біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Враховуючи те, що відповідач проживав без документів та дозволів на право перебування на території України, до органів та підрозділів міграційної служби із заявою і документами, необхідними для вирішення питання про продовження строку перебування або про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не звертався, та у зв`язку з існуванням ризику втечі іноземця, який тривалий період перебуває нелегально на території України, ризиком уникнення подальшого примусового видворення, встановлено наявність законних підстав для ухвалення рішення про затримання відповідача, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на 6 (шість) місяців, для забезпечення примусового видворення за межі території України.
Відтак, виходячи з наведених вище доводів та мотивів, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до положень ч. 19 ст. 289 КАС України за подачу позовних заяв, передбачених даною статтею, судовий збір не справляється, а отже підстав для розподілу витрат пов`язаних з розглядом справи не має, оскільки вони сторонами не були понесені.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 241-251, 289, 295 КАС України, суд -
у х в а л и в :
адміністративний позов Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби до ОСОБА_1 про затримання громадянина Угорщини ОСОБА_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України - задоволити.
Затримати громадянина Угорщини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, терміном на шість місяців, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби, адреса: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, код ЄДРПОУ 45870769.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду виготовлено 25.09.2026.
Суддя Зубачик Н.Б.