Справа №443/1527/26
Провадження №2-о/443/68/26
РІШЕННЯ
іменем України
25 вересня 2026 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І..,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника адвоката Колтоновського О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в інтересах якої діє представник - адвокат Колтоновський Олександр Олександрович звернулася до Жидачівського районного суду Львівської області із заявою, у якій просить встановити факт постійного проживання її на час відкриття спадщини із спадкодавцем ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявлені вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшло право власності на житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , належний померлому згідно свідоцтва на право особистої власності від 05.07.1990. 20.02.2024 ОСОБА_3 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті все своє майно заповів ОСОБА_1 . Згідно довідки №86 від 22.06.2026, виданої виконавчим комітетом Ходорівської міської ради, ОСОБА_3 до дня своєї смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 . До дня смерті та на день смерті ОСОБА_3 разом із ним ніхто не був зареєстрований, онука ОСОБА_1 , 1991 р.н., проживала без реєстрації і проживає надалі в даному житловому будинку.
Вона як онука заповідача за заповітом ОСОБА_3 прийняла спадщину та фактично використовує її. Дружина заповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 померла набагато швидше за свого чоловіка. Аналогічно і син заповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 та її батько помер швидше за свого батька та її діда. Одночасно другий син заповідача та її дядько - ОСОБА_2 право на обов`язкову частку в спадковому майні як непрацездатна особа за віком після смерті свого батька не реалізував, із заявою про прийняття спадщини у визначеному законом порядку до нотаріуса не звертався. Постійно із заповідачем та своїм батьком останній не проживав, місце проживання останнього зареєстроване в м.Львові, а тому він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Натомість вона від самого народження, починаючи з 1991 року постійно проживала із своїм дідом в с.Жирова, здійснювала догляд за ним, допомагала у веденні господарства, оплачувала комунальні послуги та обслуговувала житловий будинок. Вона організовувала лікування діда, забезпечувала його необхідним доглядом, а після смерті діда займалася організацією похорону. Про те своєчасно до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав вона не зверталася, вважаючи на факт прийняття нею спадщини шляхом постійного проживання із спадкодавцем та відсутності її відмови від неї.
Реалізуючи спадкові права та з метою юридичного оформлення права власності на майно вона звернулася до Жидачівської ДНК із заявою про прийняття спадщини, однак постановою завідувача Жидачівської ДНК від 22.06.2026 №286/02-31 у вчиненні нотаріальних дій їй було відмовлено, у зв`язку із пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 23.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.
Заявник та представник заявника в судовому засіданні підтримали вимоги заяви, з мотивів наведених у такій, просили заяву задоволити.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, не подав письмових пояснень, заяв про поважні причини неявки чи розгляд справи без його участі до суду не надходило.
У зв`язку з цим суд визнає неявку заінтересованої особи - ОСОБА_2 неповажною та вважає, що справу можливо слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.
Заслухавши вступне слово заявника та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява є підставною та підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Як вбачається із свідоцтва про одруження Серії НОМЕР_1 , 20.09.1958 зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 , 1935 р.н. та ОСОБА_6 , 1937 р.н. (а.с.20).
Відповідно до свідоцтва народження, виданого на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , то його батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.23).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України №0[телефон приховано] від 25.06.2026 складеного на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , то його батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.22).
Як видно із свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_2 , 14.07.1990 зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.24).
Відповідно до свідоцтва народження, виданого на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , то її батьками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (а.с.25).
Згідно свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 , 24.07.2010 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.27).
Як видно з копії паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , остання зареєстрована у АДРЕСА_2 , з 14.07.2008 (а.с.11-12).
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4 , виданим виконавчим комітетом Ходорівської міської ради від 10.09.2025 року (а.с.18)
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина до складу якої, окрім іншого, увійшло право власності на житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , належний померлому згідно свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 05.07.1990 року (а.с.15).
За життя ОСОБА_3 , 20.02.2024 року було складено заповіт, який посвідчений старостою Жирівського старостинського округу Стрийського району Львівської області Пивоваром О.М., та зареєстрований в реєстрі за №02, згідно якого останній заповіла все своє майно - ОСОБА_1 (а.с.16).
Вказане також підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №76186559 від 13.03.2024 (а.с.17).
Згідно довідки виконавчого комітету Ходорівської міської ради №86 від 22.06.2026, ОСОБА_3 до дня своєї смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований і проживав в АДРЕСА_1 . Від ОСОБА_3 у Жирівському старостинському окрузі 20.02.2024 за реєстром №02 було посвідчено заповіт в користь ОСОБА_1 , 1991 р.н. До дня смерті та на день смерті ОСОБА_3 разом із ним ніхто не був зареєстрований, онука ОСОБА_1 , 1991 р.н., проживала без реєстрації і проживає надалі в даному житловому будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).
Судом встановлено, що крім ОСОБА_1 , інших спадкоємців за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 не було.
Згідно ч.1 ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).
При цьому особою яка може претендували на обов`язкову частку у спадщині, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 був тільки син останнього - ОСОБА_2 , оскільки дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4 померла раніше за свого чоловіка, а саме ІНФОРМАЦІЯ_9 та син ОСОБА_3 - ОСОБА_5 також помер раніше за свого батька, а саме ІНФОРМАЦІЯ_10 , що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с.20,26).
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дав покази про те, що ОСОБА_1 постійно проживала із дідом - ОСОБА_3 у с.Жирова, вела із ним спільне господарство, доглядала за ним, займалася його похованням
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні дала покази про те, що ОСОБА_1 виховували дідусь і бабуся в с.Жирова. ОСОБА_1 доглядала за бабусею та дідусем, займалася їх похованням.
Таким чином, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 , спадщину за заповітом після смерті свого дідуся - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично прийняла, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час смерті останнього, однак юридично своїх спадкових прав не оформила
З метою оформлення права власності на спадкове майно, заявниця звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва.
Однак, постановою завідувача Жидачівської ДНК Матусека В.В. №286/02-31 від 22.06.2026, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, після смерті її дідуся - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ,, у зв`язку із тим, що вона пропустила піврічний строк передбачений цивільним законодавством на подання заяви про прийняття спадщини (а.с.28)
Згідно із ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 5 ч.2 ст. 293 ЦПК України предбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
У п.п. 2,23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз`яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Одночасно суд бере до уваги і той факт, що заявник позбавлена можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання із спадкодавцем на час його смерті.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що заявник позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, суд приходить до переконання, що матеріалами справи та показами свідків достатньо стверджується той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем - ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останнього, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_11 , а тому заява є підставною та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 315, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , разом із ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останнього, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя С.І Сливка