Справа № 459/2551/26
Провадження № 2/459/1078/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(додаткове)
25 вересня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Мельникович М. В., за участю секретаря судового засідання Штибель А. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому заяву адвоката Бруха Андрія Олексійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (про розподіл судових витрат) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики
УСТАНОВИВ:
В провадженні Шептицького міського суду Львівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 21.09.2026 позовні вимоги було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики (розпискою від 05.02.2025) у сумі 1024 (одна тисяча двадцять чотири) долари США 57 центів та заборгованість за договором позики (розпискою від 23.03.2025) у сумі 2568 (дві тисячі п`ятсот шістдесят вісім) доларів США 83 центи. Також стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1266 (одна тисяча двісті шістдесят шість) гривень 31 коп.
Представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації (відшкодування) витрат на правову допомогу, в якій останній просить стягнути з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, суд не вирішив питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Присутність сторін при винесенні додаткового рішення не є обов`язковою (ч. 4 ст. 270 ЦПК України). Додаткове рішення ухвалюється в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про винесення додаткового рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 21.09.2026, ухваленим у цивільній справі №459/2551/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики позовні вимоги було задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики (розпискою від 05.02.2025) у сумі 1024 (одна тисяча двадцять чотири) долари США 57 центів та заборгованість за договором позики (розпискою від 23.03.2025) у сумі 2568 (дві тисячі п`ятсот шістдесят вісім) доларів США 83 центи. Також стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1266 (одна тисяча двісті шістдесят шість) гривень 31 коп.
Даним рішення суду не вирішувалося питання щодо стягнення витрат на правову допомогу.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що докази понесення розміру витрат на правничу допомогу будуть подані в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Також представником позивача до завершення розгляду справи було заявлено про подачу доказів понесення судових витрат протягом 5 днів з дня ухвалення судом відповідного рішення у справі.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У даній справі представник позивача звернувся до суду із вищевказаною заявою у встановлений процесуальним законом строк.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Представником позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано копію договору про надання юридичних послуг від 29.05.2026, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Брухом А. О.; додатком №1 до договору про надання правової допомоги від 29.05.2026 відповідно до якого вартість послуг становить 8000 грн; детальний опис робіт з дання правової допомоги адвокатом Брухом А. О. гр. ОСОБА_1 ; копію ордеру серії ВС № 1464187 від 02.06.2026.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Суд вважає, що надані документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат, що пов`язані з наданою правничою допомогою адвокатом.
Відповідно до п. 9 ст. 139 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Таких висновків також дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020 при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Таким чином, з відповідачки ОСОБА_2 у користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 8000 гривень, що буде відповідати критеріям розумності, співмірності та справедливості.
Враховуючи викладене, заява про стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 142, 257, 258, 270 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву Бруха Андрія Олексійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення (про розподіл судових витрат) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено 25.09.2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ),
Відповідачка: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя: М. В. Мельникович