КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/3766/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Київ
Справа № 753/17306/25
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року, ухвалене у складі судді Комаревцевої Л.В.,
у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
В липні 2025 року позивач КП «Київтеплоенерго» звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за житлово-комунальні послуги, а саме:
1) за період споживання до 01 травня 2018 року:
- заборгованість з оплати послуг з централізованого опалення у розмірі 11 103,45 грн; 1920,90 грн - інфляційна складова; 470,91 грн - три відсотки річних;
- заборгованість за послугами з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 10 194,51 грн; 1763,66 грн - інфляційна складова; 432,42 грн - три відсотки річних.
2) за період споживання з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року:
- заборгованість за послугами з централізованого опалення: 30 217,78 грн; 5 227,68 грн - інфляційна складова; 1281,54 грн - три відсотки річних.
- заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 40 131,33 грн; 6942,73 грн - інфляційна складова; 1701,97 грн - три відсотки річних.
3) за період споживання з 01 листопада 2021 року заборгованість за послугами з постачання теплової енергії у розмірі 40 998,09 грн; 5704,51 грн - інфляційна складова; 1374,75 грн - три відсотки річних; 1672,61 грн - пеня;
4) заборгованість з оплати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1477,24 грн та гарячої води в розмірі 1591,53 грн;
5) заборгованість з оплати за обслуговування вузлів обліку теплової енергії у розмірі 99,82 грн та гарячої води у розмірі 110,60 грн.
Позов мотивовано тим, що в період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року позивач надавав відповідачу послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01 листопада 2021 року - надавав послуги з постачання теплової енергії та гарячої води.
Крім цього, за договором факторингу позивач також набув право вимоги до відповідача з оплати за надані до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 11 103,45 грн та з централізованого постачання гарячої води в розмірі 10 194,51 грн.
Позивач стверджував, що зобов`язання з надання вищезазначених послуг він виконав повністю та своєчасно, проте відповідач зі своєї сторони порушив зобов`язання з оплати наданих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість у вказаних розмірах, що стало підставою звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року позов КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за послуги централізованого опалення, постачання гарячої води та абонплати, з урахуванням інфляційних втрат і трьох відсотків річних, що станом на 30 червня 2025 року в загальному розмірі склало 164 418,03 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в позові.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги відзив на позовну заяву. Копію ухвали про відкриття провадження у справі він отримав 12 вересня 2025 року, отже останній день процесуального строку припадав на 27 вересня 2025 року, однак, який був суботою. Відзив подано засобами поштового зв`язку 29 вересня 2025 року, на перший робочий день. Отже, відзив подано своєчасно, але суд першої інстанції безпідставно не взяв його до уваги.
Також апелянт стверджує, що в житлі за адресою: АДРЕСА_1 , з 2011 року ніхто не проживає з огляду на те, що квартира є дуже холодною, у ванній кімнаті в трубах замерзла вода, на підвіконні утворився лід, що унеможливлює проживання в таких умовах. Нарахування плати за послуги з гарячого водопостачання за період до вересня 2016 року не здійснювалося за заявою відповідача щодо непроживання у квартирі мешканців та поданих ОСОБА_2 показників лічильника гарячої води, а нарахована плата за послуги з постачання гарячої води за період з вересня по грудень 2016 року в сумі 9 972,00 грн було повністю сторноване за заявою відповідача, у зв`язку з відсутністю споживання послуг, що підтверджується квитанцією-повідомленням станом на січень, лютий, березень, червень та липень 2017 року, згідно з якими до сплати було нараховано 0,00 грн. Нарахування послуг було відновлено із серпня 2017 року, у зв`язку з чим в січні 2018 року було подано заяву від 23.01.2018 про скасування безпідставних нарахувань та припинення нарахувань у майбутніх періодах, оскільки у квартирі ніхто не проживав і проживати не планує.
Доказом відсутності проживання у квартирі АДРЕСА_2 є довідка ОСББ «Космос-19», відповідно до якої відповідач і члени його родини проживають за іншими адресами, а також мізерне споживання електроенергії.
Апелянт вважає, що у справі містяться належні й допустимі докази на доведення факту відсутності споживання послуг з гарячого водопостачання за період з липня 2015 року по червень 2025 року, відповідним чином, безпідставним є нарахування позивачем штрафних санкцій.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
В судовому засіданні представник позивача КП «Київтеплоенерго» - Антонченко А.О. пояснила, що у 2021 році підприємство провело коригування заборгованості за послугами з централізованого гарячого водопостачання та заборгованості за послугами з постачання гарячої води. Проти доводів і вимог апеляційної скарги щодо скасування рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з оплати заборгованість за послугами з централізованого опалення, заборгованість з оплати за обслуговування вузлів обліку теплової енергії та гарячої води - заперечила, просила залишити рішення суду в цій частині без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, з`ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що під час провадження в суді першої інстанції відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Так, ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20 серпня 2025 року відкрито провадження у цій справі (а.с. 53).
Копію ухвали суду від 20 серпня 2025 року та копію позовної заяви з доданими до неї копіями документами направлено засобами поштового зв`язку за зареєстрованою адресою місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 (а.с. 52, 54, 55), які відповідач отримав 12 вересня 2025 року (а.с. 55).
Відповідач направив відзив на позовну заяву засобами поштового зв`язку 29 вересня 2025 року (а.с. 93).
Відповідно до частини сьомої статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Враховуючи, що відповідач отримав копію ухвали суду від 20 серпня 2025 року та копію позовної заяви з доданими до неї документами 12 вересня 2025 року, а подав відзив на позовну заяву 29 вересня 2025 року, відповідач скористався правом на подання відзиву на подання позовної заяви і надав докази на доведення обґрунтованості своїх заперечень, що вважаються допустимими в розумінні ст. 78 ЦПК України і які колегія суддів бере до уваги при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 03 липня 2025 року мають зареєстроване місце проживання : ОСОБА_1 , 1988 р.н. та ОСОБА_3 , 1958 р.н., що підтверджується витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні (а.с. 6).
Також у вказаній квартирі до 07 грудня 2017 року мали зареєстроване місце проживання : ОСОБА_4 , 1981 р.н., ОСОБА_5 , 2012 р.н. ; до 21 серпня 2024 року були зареєстровані ОСОБА_2 , 1958 р.н., ОСОБА_6 , 2016 р.н.
Відповідно до п. 1.4 Положення про структурний підрозділ «Енергозбут» Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплонерго», затвердженого наказом директора КП «Київтеплоенерго» від 01.07.2024 № 10-ПП, структурний підрозділ «Енергозбут» входить до організаційної структури КП «Київтеплоенерго» (а.с. 42).
Структурний підрозділ підпорядковується безпосередньо КП «Київтеплоенерго» (п. 1.5 Положення), не є юридичною особою і діє на підставі Статуту Підприємства та цього Положення в межах повноважень, наданих Підприємством (п. 1.8. Положення).
11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго», як кредитором, і КП «Київтеплоенерго», як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 602-18, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (основний борг, в тому числі той, що є предметом судового розгляду та/або підтверджений судовим рішенням (судовими рішеннями) як такий, що підлягає стягненню зі споживача (споживачів) на загальну суму 1 818 662 617 грн. 96 коп. станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані кредитором за період з 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору та коригування платежів (п. 1.1. договору від 11.10.2018 № 602-18, а.с. 40).
Згідно з п. 1.2 договору від 11.10.2018 № 602-18, перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), право вимоги яких відступається за цим договором, зазначається в додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору. Всі права вимоги переходять від кредитора до нового кредитора в момент підписання сторонами додатку № 1 і додатку № 2 до цього договору (а.с. 40), які наявні у матеріалах справи та підписані сторонами договору від 11.10.2018 № 602-18 (а.с. 25 і 26 відповідно).
Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води від 01.07.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01 липня 2015 року по 01 травня 2018 року на особовий рахунок № НОМЕР_1 нараховано вартість послуг з централізованого опалення в розмірі 19 927,09 грн. і вартість послуг з централізованого постачання гарячої води в розмірі 20 166,51 грн. (а.с. 15, 17). Крім цього, із вказаного розрахунку випливає, що він містить відомості про розмір заборгованості за послуги, надані до 01 травня 2018 року ПАТ «Київенерго», та право вимоги, на які було відступлено на користь КП «Київтеплоенерго» відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18 (а.с. 15-17). За період споживання з липня 2015 року до 01 травня 2018 року нарахована заборгованість з оплати послуг з централізованого опалення у розмірі 11 103,45 грн та заборгованість за послугами з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 10 194,51 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води від 01.07.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , на особовий рахунок за № НОМЕР_2 з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року за вказаною адресою надавалися послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 630, а з 01 листопада 2021 року - надаються послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 і від 21.08.2019 № 830 на підставі затверджених зазначеними постановами типових договорів.
За період споживання з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року нарахована заборгованість за послугами з централізованого опалення - 30 217,78 грн, заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 40 131,33 грн.
За розрахунком заборгованості за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води від 01.07.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року на особовий рахунок за № НОМЕР_2 нараховано заборгованість за послуги з постачання теплової енергії на суму 40 998 грн. 09 коп. (а.с. 9, 10).
З розрахунку заборгованості плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води від 01.07.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 листопада 2021 року по 30 червня 2025 року на особовий рахунок № НОМЕР_1 нараховано плату за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії в розмірі 1477,24 грн. і плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води в сумі 1591,53 грн. (а.с. 11, 12).
За даними розрахунку внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води від 01.07.2025, за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01 березня 2020 року по 30 червня 2025 року на особовий рахунок № НОМЕР_1 нараховано внески за обслуговування вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення на суму 99,82 грн. та внески за обслуговування вузлів комерційного обліку послуги з централізованого постачання гарячої води на суму 110,60 грн. (а.с. 13, 14).
З повідомлень-рахунків від 01.01.2017, 01.02.2017, 01.03.2017, 01.07.2017, 01.12.2019, 01.03.2020, 01.05.2020, 01.06.2020, 01.07.2020, 01.08.2020 вбачається, що показання лічильника споживання послуг з постачання централізованого водовідведення гарячої води становили 461 м. куб. (а.с. 71-78).
Згідно з актом зняття пломб лічильника гарячого водопостачання, складеного 20 червня 2020 року представником СП «Енергозбут» Здановичем С.В. у присутності споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем взято показники засобу вимірювальної техніки СТН 25 7801 № 7703707-98, згідно з якими відповідачу надано послуги з гарячого водопостачання на 460,719 м. куб. і знято пломбу б/н (а.с. 69).
З акту прийняття на комерційний облік лічильника гарячого / холодного водопостачання, складеного 20 червня 2020 року представником СП «Енергозбут» КП «Київтепоенерго» Здановичем С.В. у присутності споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що відповідно до показників лічильника гарячої води типу GS08 № 7073011 показники лічильника з постачання гарячої води станом на вказану дату складають 0,005 м. куб. (а.с. 70).
Встановивши вищенаведені обставини, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Абзац перший частини першої, частина третя та абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2189 передбачає, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Згідно зі ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Правовідносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення регулювалися Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (Правила № 630), що втратили чинність з 01 травня 2022 року.
Послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 3 Правил № 630).
У квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача (абз. 2 п. 9 Правил № 630).
Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський облік (абз. 2 п. 9 Правил № 630).
Оплата послуг за показаннями засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу), проводиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі (будинку садибного типу) незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок (абз. 1 п. 10 Правил № 630).
Справляння плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п`ятим пункту 15 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку (абз. 2 п. 10 Правил № 630).
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку (абз. 1 п. 12 Правил № 630).
У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку (абз. 2 п. 12 Правил № 630).
Відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання гарячої води, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання гарячої води, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем гарячої води, порядок оплати регулюються Правилами надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (Правила № 1182).
Послуга надається споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуги, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», та вимогами цих Правил (п. 4 Правил № 1183).
Виконавець забезпечує постачання гарячої води у відповідній кількості та якості послуги, що встановлені нормативами:
за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем - до межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі) та інженерно-технічних систем приміщення споживача;
за колективним договором, договором з колективним споживачем, індивідуальним договором, договором з власником (користувачем) будівлі - до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі) (п. 7 Правил № 1183).
Визначення кількості та якості (щодо температури та тиску) послуги здійснюється відповідно до умов договору:
1) за показаннями вузла комерційного обліку гарячої води та інших засобів вимірювальної техніки - для колективного договору, договору з колективним споживачем, договору з власником (користувачем) будівлі, індивідуального договору;
2) з урахуванням показань вузла (вузлів) розподільного обліку гарячої води (у разі їх наявності) - для індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем (п. 8 Правил № 1183).
Послуга надається споживачам безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 9 Правил № 1183).
У разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості виконавець проводить перерахунок вартості послуги в установленому законодавством порядку та сплачує споживачу неустойку (штраф, пеню) у порядку та розмірі, визначених законом або договором (п. 40 Правил № 1183).
Виконавець зобов`язаний, з-поміж іншого, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість послуги згідно із законодавством та умовами договорів, зокрема шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів (пп. 1 п. 48 Правил № 1183), а також розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за послугу в разі її ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором (пп. 5 п. 48 Правил № 1183).
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189 індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частина перша статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проте, відповідно до частини першої, другої статті 13 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.
Отже, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги, зокрема, співставлення спожитого обсягу відповідної житлово-комунальної послуги. Споживачі зобов`язані оплатити ті житлово-комунальні послуги, які їм були фактично надані.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 20 червня 2020 року представником СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» знято пломби з лічильника гарячого водопостачання СТН 25 7801 № 7703707-98, за показниками якого відповідач отримав послуги з гарячого водопостачання на 460,719 м. куб.
Водночас, з виставлених на оплату рахунків від 01.01.2017, 01.02.2017, 01.03.2017, 01.07.2017, 01.12.2019, 01.03.2020, 01.05.2020, 01.06.2020, 01.07.2020, 01.08.2020 вбачається, що показання лічильника споживання послуг з постачання централізованого водовідведення гарячої води та послуг з гарячого водопостачання становили 461 м. куб.
Тобто, з 01 січня 2017 року по 01 серпня 2020 року відповідач не користувався послугами з централізованого гарячого водопостачання, адже протягом зазначеного періоду показники лічильника залишалися незмінними - 461 куб.м.
Зазначена обставина підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, з якого вбачається, що відповідачу нараховано плату за послуги з централізованого постачання гарячої води з травня 2018 року по червень 2020 року на суму 40 231,33 грн, із червня 2020 року по листопада 2020 року сума збільшилася до 46 607,73 грн., проте у грудні 2020 року, після звернення відповідача з вимогою про перерахунок, позивачем було здійснено перерахунок, сума заборгованості була зменшена до 40 131,33 грн.
Тобто, беручи до уваги той факт, що показники лічильника не змінювалися за період з 01 січня 2017 року по 01 серпня 2020 року (461 м. куб.), підстави для нарахування плати за вищезазначені послуги у позивача були відсутні. З серпня 2020 року нарахована позивачем заборгованість була самостійно скорегована відповідно до фактичних показників лічильника, про що свідчать дані розрахунків, відповідно до яких до сплати за постачання гарячої води за період з серпня 2020 року по липень 2025 року - 0 грн.
На вказані обставини суд першої інстанції безпідставно не звернув увагу та необґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості за постачання гарячої води. Оскільки вимоги про стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних за прострочення грошового зобов`язання з оплати вартості послуг з централізованого постачання гарячої води є похідними позовними вимогами, то в їх задоволенні суду першої інстанції теж належало відмовити.
Разом з тим, 11 жовтня 2018 року на підставі договору факторингу, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» відступлено право грошової вимог, зокрема, до ОСОБА_1 за спожиті до 01 жовтня 2018 року послуги з централізованого опалення і що з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року позивач був надавачем послуг послуги з централізованого опалення, а з 01 листопада 2021 року - послуг з постачання теплової енергії, відповідач не спростував достовірність розрахунку позивача щодо суми заборгованості за вказаними послугами.
Отже, вимоги про стягнення заборгованості : за період споживання до 01 травня 2018 року з оплати послуг з централізованого опалення у розмірі 11 103,45 грн; за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року за послуги з централізованого опалення - 30 217,78 грн; за період з 01 листопада 2021 року заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 40 998,09 грн; з оплати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1477,24 грн та гарячої води в розмірі 1591,53 грн; з оплати за обслуговування вузлів обліку теплової енергії у розмірі 99,82 грн та гарячої води у розмірі 110,60 грн. - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В частині другій статті 625 ЦК України зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування трьох відсотків річних та інфляційної складової має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (постанова Верховного Суду від 20 березня 2019 р. у справі № 761/26293/16).
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду від 19 червня 2019 р. у справі № 646/14523/15).
З розрахунку заборгованості інфляційних втрат і трьох відсотків річних, нарахованих на заборгованість за послугами з централізованого опалення вбачається, що розмір інфляційних втрат становив 5227,68 грн., а трьох відсотків річних - 1281,54 грн. (а.с. 18).
Крім цього, відповідно до розрахунку інфляційних втрат, трьох відсотків річних і пені, нарахованих на заборгованість за послугами з постачання теплової енергії, інфляційні втрати становили 5704,51 грн., три відсотки річних - 1374,75 грн., пеня - 1672,61 грн. (а.с. 20).
Згідно з розрахунком інфляційних втрат і трьох відсотків річних заборгованості за послуги з централізованого опалення, наданих до 01 травня 2018 року ПАТ «Київенерго», розмір інфляційних втрат складав 1920,90 грн., три відсотки річних - 470,91 грн. (а.с. 21).
Враховуючи, що вказана заборгованість не була погашена у період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2025 року, то саме за вказаний період позивачем обґрунтовано нараховані інфляційні втрати та три відсотки річних.
Відповідач не надав контррозрахунок та не спростував правильність обчислення позивачем інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги про те, що у квартирі АДРЕСА_2 ніхто не проживає апеляційний суд відхиляє, оскільки відповідно до п. 37 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року, споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні ( на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Отже, правило щодо можливості неоплати вартості комунальних послуг у разі документального підтвердження фактичного непроживання у квартирі не поширюється на комунальну послугу з постачання теплової енергії ( централізоване опалення).
У разі надання неякісних послуг з теплопостачання споживач не позбавлений можливості подати відповідну претензію теплопостачальній організації, як визначено у п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» : споживач має право складати та підписувати акти-претензії у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт.
Пунктом 39 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21 серпня 2019 року, визначено, що у разі ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості виконавець проводить перерахунок вартості послуги в установленому законодавством порядку та сплачує споживачу неустойку ( штраф, пеню) у порядку та розмірі , визначених договором або законом.
Відповідно до ст. 37-1 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження з формування та ведення реєстру територіальної громади відповідно до закону.
Рішенням Київської міської ради І сесії VIII скликання від 03.03.2016 № 123/123, яке набрало чинності з 04 квітня 2016 року, створено Реєстр територіальної громади міста Києва
На доведення факту користування комунальними послугами у квартирі АДРЕСА_2 позивач додав до позовної заяви витяг з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих / знятих з реєстрації осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з яким станом на 03 липня 2025 року за вказаною адресою були зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ( зареєстровані з 1995 року). Також були зареєстровані до 07 грудня 2017 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а ОСОБА_2 , та ОСОБА_6 були зареєстровані до 21 серпня 2024 року (а.с. 6).
Згідно з частиною третьою статті 9 Закону № 2189 дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню частково, рішення місцевого суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги КП «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 103 251,41 грн.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову позивачем визначена в розмірі 164 418,03 грн., за подання позовної заяви позивач сплатив 3028 грн. Позовні вимоги задоволено частково, на суму 103 251,41 грн., що становить 62,8% від ціни позову. Тобто, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1901,58 грн.
За подання апеляційної скарги відповідач сплатив 4542 грн., апеляційну скаргу задоволено частково і за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішено задовольнити позовні вимоги на суму 103 251,44 грн., що складає 37,2% від ціни позову. Тобто, відповідачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1689,62 грн.
Відповідно до частини десятої статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути різницю у витратах зі сплати судового збору в розмірі 211,96 грн. = 1901,58 - 1689,62.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 жовтня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення:
ПозовКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги на загальну суму 103 251 грн. 41 коп., з яких:
- заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 11 103,45 грн. (рахунок № НОМЕР_3 ),
- 1920 грн. 90 коп. - інфляційні втрати, 470 грн. 91 коп. - три відсотки річних (рахунок № НОМЕР_4 );
- заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення на суму 30 217 грн 78 коп. (рахунок № НОМЕР_3 );
- 5227 грн. 68 коп. - інфляційні втрати, три відсотки річних у розмірі 1281 грн. 54 коп. (рахунок № НОМЕР_4 );
- заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання теплової енергії у розмірі 40 998 грн. 09 коп. (рахунок № НОМЕР_3 );
- 5704 грн. 51 коп. - інфляційні втрати, 1374 грн. 75 коп. - три відсотки річних, 1672 грн. 61 коп. - пеня (рахунок № НОМЕР_4 );
- заборгованість з оплати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1477 грн. 24 коп. (рахунок № НОМЕР_5 ) та гарячої води у розмірі 1591 грн. 53 коп. (рахунок № НОМЕР_6 );
- заборгованість з оплати за обслуговування вузлів комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 99,82 грн. (рахунок № НОМЕР_7 ) та гарячої води в розмірі 110,60 грн. (рахунок № НОМЕР_6 ).
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» витрати по сплаті судового збору в розмірі 211 грн. 96 коп. (рахунок НОМЕР_4 ).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.