Справа № 676/4057/26
Номер провадження 2/676/3835/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2026 року м. Кам`янець-Подільський
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Гладій Л.М.,
з участю секретаря - Сенчишеної Р.М.,
розглянув у спрощеному провадженні в м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 із вимогою про стягнення аліментів на час його навчання.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що є сином відповідача ОСОБА_2 . З березня 2025 року, у зв`язку із загостренням особистих відносин між батьками, мати припинила спільне проживання з сім`єю та залишила місце нашого проживання. Відтоді він повністю перебуває на матеріальному забезпеченні батька, ОСОБА_3 . У 2025 році вступив до Буковинського державного медичного університету на медичний факультет та є студентом 1 курсу денної форми навчання за державним замовленням за спеціальністю «12 - Медицина (магістр)». Тривалість навчання за освітньою програмою становить 6 років, що відповідає не менше ніж 360 кредитам Європейської кредитно-трансферної системи. Договір про навчання № 680/28м, укладений 01.09.2025 року та діє протягом усього періоду навчання, орієнтовно до 2031 року. На час навчання він проживає у гуртожитку університету, вартість проживання становить 1 400,00 грн. на місяць. У зв`язку з навчанням на денній формі він не має можливості працевлаштуватися та самостійно забезпечувати себе матеріально. Наразі його матеріальне забезпечення здійснює виключно батько ОСОБА_3 , однак його доходів недостатньо для повного покриття необхідних витрат, зокрема на харчування, одяг, проїзд, засоби гігієни, мобільний зв`язок, інтернет та інші повсякденні потреби. Відповідач, мати матеріальної допомоги на його утримання не надає, хоча є працездатною особою, має реальну можливість надавати матеріальну допомогу та не має інших осіб на утриманні. Враховуючи рівність прав та обов`язків батьків щодо утримання дітей, вважає, що мати зобов`язана брати участь у його матеріальному забезпеченні, до того ж розмір заявлених аліментів відповідає принципам розумності та справедливості, є необхідним для забезпечення моїх основних потреб та не становитиме надмірного фінансового навантаження для відповідача. Враховуючи наведене, змушений звернутися до суду про стягнення аліментів на його утримання, як повнолітньої дитини, що продовжує навчання.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25.05.2026 року відкрито провадження по справі.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Підлісний О.В. в судовому засіданні позов підтримали і просити його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала.
Заслухавши сторони, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що відповідно до копії повторного Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.01.2018 року, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вказано: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 виповнилось 18 років. Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 повністю перебуває на матеріальному забезпеченні батька, ОСОБА_3 .
Згідно Довідки Буковинського державного медичного університету № 338 від 23.04.2026 року ОСОБА_1 є студентом І курсу денної форми навчання за державним замовленням за спеціальністю «12 - Медицина (магістр)» 2025/2026 навчального року медичного факультету з 01.09.2025 року по 21.08.2026 року, що також вбачається і з копії Договору про навчання № 680/28м від 01.09.2025 року.
На час навчання ОСОБА_1 проживає у гуртожитку університету, вартість проживання становить 1 400,00 грн. на місяць, що підтверджується копією Договору № 6/110-1 від 19.08.2025 року.
У зв`язку з навчанням на денній формі ОСОБА_1 не має можливості працевлаштуватися та самостійно себе матеріально забезпечувати, тому наразі щомісячне матеріальне забезпечення здійснює батько ОСОБА_3 .
Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини, які детально врегульовані Сімейним кодексом України.
Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
При цьому, СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітнім сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Статтею 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За роз`ясненнями, що містять в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежне від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Статтею 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно зі ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ч.ч.а1,2 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Разом із тим, аліменти, спрямовані на утримання повнолітніх дочки, сина, повинні бути достатніми і, разом із тим, співмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
На думку суду, відповідач повинен докладати всіх зусиль для надання повноцінного утримання своєї дитини, яка продовжує навчання.
Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , як син відповідача ОСОБА_2 , який продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги, так як навчається в Буковинському державному медичному університеті на денній формі навчання, та у зв`язку з цим, безсумнівно, має майнові витрати, пов`язані із навчанням, забезпеченням вирішення всіх побутових питань, у т. ч. з придбання одягу, взуття, продуктів харчування.
Отже, враховуючи вимоги позивача, викладені у позові, визнання позову відповідачем, матеріальне становище сторін у справі, яке доведено наявними доказами, положення вимог ст.ст.181,182 СК України, а також, беручи до уваги розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік», суд вважає, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу сину, оскільки є працездатною, суд вважає необхідним визначити аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходів відповідача, щомісячно, до закінчення сином навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, позивачі у справах про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає сплата судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 331,20 грн.
Керуючись ст.ст.180-182, 185, 191, 199, 200 СК України, ст.ст.10-13, 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно за умови продовження навчання, з 22.05.2026 року і до закінчення навчання - червня 2030 року, але не більше, ніж до досягнення ним 23 років.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід держави у розмірі 1 331,20 грн.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 25 вересня 2026 року.
Суддя Л.М. Гладій