Справа № 357/10579/26
Провадження № 6/357/492/26
У Х В А Л А
іменем України
24 вересня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Кича М. В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансового компанія «Онлайн Фінанс», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про заміну сторони виконавчого провадження,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансового компанія «Онлайн Фінанс», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про заміну сторони виконавчого провадження його правонаступником.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали отримані для розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, судом був зроблений запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київської області, щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 червня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши вказану заяву та додані до неї додатки, суд приходить до висновку, що заява підлягає направленню за підсудністю до належного суду, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Процесуальні питання пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовано розділом VI ЦПК України
Відповідно до ч. 2 ст. 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.
Так, згідно положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону, серед іншого, примусовому виконанню підлягають рішення, на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до положень ст. 24 «Місце виконання рішення» Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виходячи зі змісту ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходження його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями. Законодавець пов`язує місце виконання рішення не з місцем знаходження кабінету/офісу приватного виконавця, а з місцем вчинення виконавчих дій.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 жовтня 2020 року по справі №263/14171/19.
Отже, місце виконання та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
З наявної в матеріалах справи відповіді з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в Києві та Київській області щодо зареєстрованого місця проживання боржника за запитом судді для визначення підсудності, вбачається, що боржник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила 11.07.2024 прізвище на « ОСОБА_3 » та з 06.08.2024 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-ІХ утворено Білоцерківський район (з адміністративним центром у місті Біла Церква) у складі територій Білоцерківської міської, Володарської селищної, Гребінківської селищної, Ковалівської сільської, Маловільшанської сільської, Медвинської сільської, Рокитнянської селищної, Сквирської міської, Ставищенської селищної, Таращанської міської, Тетіївської міської, Узинської міської, Фурсівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Рокитнянська селищна територіальна громада утворена шляхом об`єднання всіх селищних і сільських рад Рокитнянського району. У її складі 1 селища (Рокитне) і 22 села, серед яких і с. Бирюки. Отже, до зміни адміністративно-територіального устрою с. Бирюки було населеним пунктом Рокитнянського району Київської області.
Відповідно до статті 125 Конституції України суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Пунктом 3 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII передбачено, що районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Вказаний розділ Закону № 1402-VIII доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 950-IX від 03.11.2020, яким передбачено, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX.
Зазначене підтверджено Радою суддів України у листі від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих, відповідно до якого - до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що провадження по справі було відкрито з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_1 знаходиться в адміністративно-територіальній одиниці, що відноситься до колишнього Рокитнянського району Київської області, тому вказана справа територіально не підсудна Білоцерківському міськрайонному суду Київської області.
Відповідно до статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (ст. 378, п. 6 ч. 1 ст. 411 ЦПК України).
Судом враховано, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Частиною 3 ст. 31 ЦПК України зазначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Отже, суд приходить до висновку, що заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансового компанія «Онлайн Фінанс», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про заміну сторони виконавчого провадження необхідно направити за підсудністю до Рокитнянського районного суду Київської області, територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу місця проведення виконавчих дій, а саме місця проживання боржника ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 32, 206, 446, 353 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Справу № 357/10579/26 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансового компанія «Онлайн Фінанс», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Київської області Горелик Євген Борисович про заміну сторони виконавчого провадження направити за підсудністю для розгляду до Рокитнянського районного суду Київської області (09601, Київська область, Білоцерківський район, смт Рокитне, вул. Заводська, буд. 11).
Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутніми в судовому засіданні при оголошенні ухвали, мають право на її оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання.
Повний текст ухвали складено 24 вересня 2026 року.
Суддя О. І. Орєхов