"24" вересня 2026 р. Справа № 363/5214/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області
Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимог статей 170, 171 ЦПК України заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Вишгородського районного суду Київської області від 03 вересня 2026 року у справі № 363/5214/26,
ВСТАНОВИВ:
23.09.2026 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 24.09.2026) ОСОБА_1 подано вище вказану заява, у якій просить скасувати судовий наказ Вишгородського районного суду Київської області від 03.09.2026 у справі №363/5214/26 про стягнення з нього на користь Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради заборгованості та судових витрат.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану заяву передано судді Лукач О.П., для розгляду.
Перевіривши дану заяву, суд дійшов висновку про залишення її без розгляду та повернення заявнику, з таких підстав.
Так, відповідно до частини першої статті 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Статтею 170 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання.
Відповідно до частини третьої статті 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу має містити:
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) наказ, що оспорюється;
Пунктом 1 частини п`ятою статті 170 ЦПК України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Так, перевіривши заяву про скасування судового наказу, встановлено, що вона не відповідає вимогам пункту 2 частини третьої, оскільки у заяві не зазначено місцезнаходження стягувача, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
На виконання пункту 4 частини третьої статті 170 ЦПК України, до заяви не додано судовий наказ, що оспорюється, а також до заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору.
Також, до заяви ОСОБА_1 не додано документа, що підтверджує сплату судового збору, та не наведено обставин і не надано доказів, які б свідчили про наявність передбачених законом підстав для звільнення його від сплати судового збору.
У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду (частина шоста статті 170 ЦПК України).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №363/5214/26, підлягає поверненню без розгляду на підставі частини шостої статті 170 ЦПК України.
Крім цього, варто зазначити, що підпунктом 4-2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до суду заяви про скасування судового наказу - 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено у розмірі 3 328 грн, а відтак ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу становить 166 грн 40 коп.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки, заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу подана через систему «Електронний суд», судовий збір, який підлягав сплаті за її подання, становить 133,12 грн (166,40 грн ? 0,8).
Керуючись статтями 170-171, 259-260, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Вишгородського районного суду Київської області від 03.09.2026 у справі №363/5214/26 - повернути боржнику без розгляду.
Роз`яснити боржнику, що він не позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу після усунення умов, що стали підставою її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.П. Лукач