Справа № 539/4054/26
Провадження № 2-о/539/163/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Просіної Я.В.,
з участю секретаря судового засідання Левченко А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Лубни цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа - приватний нотаріус Гусинська Любов Василівна, представник заявника ОСОБА_2 ,
встановив:
Представник заявника Савинська Н.Ю. звернулася до суду з заявою ОСОБА_1 , в якій просила встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька та сина.
Свої вимоги аргументує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Лубни Полтавської області помер батько заявника - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якого на час смерті було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається з земельного паю.
Спадкодавець ОСОБА_3 був одруженим і мав одного сина - ОСОБА_1 (заявник), батьки його померли, інших спадкоємців чи родичів, які б могли подати заяву про прийняття спадщини немає.
ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Гусинської Л.В. із заявою про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_3 .
Згідно Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Гусинської Любов Василівни, для оформлення спадкових прав та для отримання свідоцтва про право на спадщину заявнику необхідно надати документ, що підтверджує родинні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , як батька і сина, оскільки у належних документах цивільного стану та особистих документах виникла розбіжність у написанні прізвища: в одних документах прізвище зазначено через літеру «и» ( ОСОБА_4 ), а в інших - через літеру «і» ( ОСОБА_5 ), зокрема у свідоцтві про народження ОСОБА_1 , проте у спадкодавця прізвище ОСОБА_4 , а в спадкоємця ОСОБА_5 . Ймовірно ця помилка виникла при перекладі свідоцтв з російської мови на українську мову.
Таким чином, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті свого батька, ОСОБА_3 .
У зв`язку з цим, заявник вимушений звернутись до суду із даною заявою.
Ухвалою суду від 24 серпня 2026 року у справі відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду. Окрім того, ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Гусинської Л.В. копію спадкової справи №46/2026 спадкодавця ОСОБА_3 для огляду в судовому засіданні та приєднання до матеріалів справи.
01 вересня 2026 року на виконання ухвали суду від 24 серпня 2026 року до суду надійшли витребувані матеріали від приватного нотаріуса Гусинської Л.В.
24 вересня 2026 року від представника заявника ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про долучення до заяви виписки з погосподарської книги, де зазначено, що заявник та його батько проживали за однією адресою.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з`явилися. Представник заявника подала до суду заяву про розгляд заяви про встановлення факту родинних відносин без її участі та без участі заявника. Заявлені вимоги підтримують та просять їх задовільнити.
Заінтересована особа приватний нотаріус Гусинська Л.В. в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Заперечень не має.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, аналізуючи та оцінюючи докази по справі в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09 лютого 2026 року (а.с.13).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з земельної ділянки площею 2,9789 га та знаходиться в Полтавській області, Лубенському районі, кадастровий номер [номер приховано]:03:003:0006, що підтверджується відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.11).
27 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до органу нотаріату про прийняття спадщини за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 .
Відповідно до частини 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
18 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріусу Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Гусинської Л.В. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.
Постановою від 18 серпня 2026 року приватний нотаріус Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Гусинська Л.В. відмовила заявнику ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують родинні відносини між ними (а.с.12).
З копії спадкової справи № 46/2026 заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини за законом звернувся його син ОСОБА_1 . Інші спадкоємці відсутні.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , вбачається, що дружина спадкодавця, ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.5).
З наданого свідоцтва про народження заявника вбачається, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 . В графі свідоцтва «батьки» зазначені: батько - « ОСОБА_3 (російською мовою)» та мати « ОСОБА_7 (російською мовою)» (а.с.14).
Відповідно до копії паспорта спадкодавця (батька заявника) його прізвище, ім`я, по - батькові зазначено як « ОСОБА_3 ». Проте відповідно до пенсійного посвідчення спадкодавця його прізвище, ім`я, по - батькові зазначено як « ОСОБА_8 » (а.с.7 з.б.-8).
Як вбачається з копії паспорту виданого заявнику 15 березня 2001 року, його прізвище, ім`я, по - батькові зазначено як « ОСОБА_1 » (а.с.17-18).
Відповідно до виписок з погосподарської книги №6 с.Засулля за 1983-1985 року, з погосподарської книги №7 с.Засулля за 1986-1990 року, з погосподарської книги №7 с.Засулля за 1993-1997 року, погосподарської книги №8 с.Засулля за 2006-2010 року, власником будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_8 .
Відповідно до виписки з погосподарської книги №5 с.Засулля за 2024-2031 року власником будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_9 .
Згідно довідки Лубенської міської ради від 14.08.2026 року, ОСОБА_3 дійсно був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 17.12.1985 року до дня смерті. За вказаним місцем реєстрації зареєстровані також члени родини: ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 .
Окрім того, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 з 01.08.1980 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).
Суд звертає увагу, що в доданих документах прізвище спадкодавця ОСОБА_3 зазначено через літеру «и» ( ОСОБА_4 ), а в деяких документах через літеру «і» ( ОСОБА_5 ), зокрема у пенсійному посвідченні серії НОМЕР_4 , проте у спадкодавця прізвище ОСОБА_4 , а в спадкоємця ОСОБА_5 . Ймовірно ця помилка виникла при перекладі документів з російської мови на українську мову.
Вказані розбіжності та помилки в документах перешкоджають заявнику в подальшому отриманні свідоцтва про право на спадкове майно за законом. Крім цього, заявник по справі, як єдиний спадкоємець за законом бажає оформити свої спадкові права на вищевказане нерухоме майно, яке належало спадкодавцю ОСОБА_3 , проте заявник не може цього зробити оскільки дані обставини є перешкодою для оформлення ним спадщини.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішення спору про право.
У відповідності з п.1, п.6 ч.1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, а також належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пленум Верховного суду України у п.7 своєї постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснив, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Згідно з п.4.2 глави 10 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (Затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595) доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.
Відповідно до ст.318 ЦПК України в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України, суди розглядають справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Аналізуючи надані заявником докази, враховуючи вищенаведене, оскільки заявник позбавлений можливості реалізувати свої права після смерті батька в зв`язку з розбіжностями у написанні їх прізвищ у відповідних документах, суд дійшов висновку, про наявність підстав для встановлення факту родинних відносин між заявником та нині померлим його батьком ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. 263-265, 293-294, 315 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька та сина.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Я.В.Просіна