Справа № 569/8233/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі - відповідача) заборгованість за кредитним договором № 74722963 від 06.01.2022 у розмірі 12 567 грн, судовий збір у розмірі 2662,4 грн, витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500 грн.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 06 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №74722963 на умовах повернення позики в кінці строку позики, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн. строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).
04.01.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №74722963 від 06.01.2022.
05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал фінанс груп» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики № 74722963 від 06.01.2022.
Враховуючи викладені вище умови Договору позики №74722963 від 06.01.2022, та відсутність здійснених відповідачем платежів у рахунок погашення заборгованості, заборгованість останнього за договором позики складає 12 567,00 грн, зокрема: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 567,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. У позовній заяві та заявах від 29.04.2026, 14.05.2026 представник позивача адвокат Ткаченко Ю.О. просить розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з`явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. У заяві від 22 вересня 2026 року відповідач просить розгляд справи здійснювати за її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги визнає частково (лише в частині основного боргу) та просить стягнути відсотки, що нараховані в межах 30 днів.
Відповідачем долучено до заяви від 22.09.2026 довідки № 1779 від 22.09.2026, згідно якої ОСОБА_1 навчається на 6 курсі в навчально-науковому інституті будівництва, архітектури та дизайну Національного університету водного господарства та природокористування на денній держбюджетній формі навчання з 01.09.2025 по 31.12.2026, рівень вищої освіти перший (другий - магістерський). Рівень акредитації навчального закладу - IV.
З медичного висновку № 1111-98ТК-5Н46-ХЕРТ від 31.08.2026 Комунального некомерційного підприємства "Пологовий будинок" Рівненської міської ради слідує, що ОСОБА_1 перебуває у стані вагітності, та їй видано медичний висновок про тимчасову непрацездатність.
З Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувавань номер кримінального провадження 12022181080000182 від 07.10.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України слідує, що 06.10.2022 до ВП №5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області поштою надійшла письмова ОСОБА_1 , 2003 р.н., жительки АДРЕСА_1 , про те, що особа на ім`я ОСОБА_2 , без її відома, маючи доступ до її мобільного телефону та документів оформив на неї кредити.
Суд, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 06 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №74722963 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована).
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису VNz2j0Sk6A, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - [пошта прихована]) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.
Кредитодавцем ідентифіковано позичальника та електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав такий електронний підпис/одноразовий ідентифікатор (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис VNz2j0Sk6A - 06.01.2022 15:53:29, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
Позикодавець на виконання Договору позики № 74722963 від 06.01.2022, передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 6 000,00 грн за посередництвом платіжної системи (ТОВ «ФК Фінекспрес» - платіжна система, яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на банківську платіжну картку фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку юридичної особи (IBAN) на банківську платіжну картку фізичної особи технічно неможливий без використання платіжної системи. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією №30bceb41-ebac-4387-8a66-5b615e5124fc від 06.01.2022, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.
Згідно листа №30/01/26-28681 від 30.01.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок відповідача на підставі платіжної інструкції №30bceb41-ebac-4387-8a66-5b615e5124fc (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору позики №74722963.
Згідно довідки № КД-000120804/ТНПП від 13.02.2026 ТОВ «ФК Фінекспрес» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «ФК «Фінекспрес» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 06.01.2022, сума 6 000,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 30bceb41-ebac-4387-8a66-5b615e5124fc.
04.01.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» уклали Договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №74722963 від 06.01.2022.
05.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал фінанс груп» уклали Договір факторингу №05/12/25-01 від 05.12.2025, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за договором позики №74722963 від 06.01.2022.
Враховуючи викладені вище умови Договору позики №74722963 від 06.01.2022, та відсутність здійснених відповідачем платежів у рахунок погашення заборгованості, заборгованість останнього за договором позики складає 12 567,00 грн, зокрема: 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 567,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Наявні у справі докази підтверджують укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 кредитного договору № 74722963 від 06.01.2022 та отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 6000 грн. Докази належного виконання відповідачем обов`язку щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, у справі відсутні.
Щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, які підлягають стягненню з відповідача, суд зазначає таке.
Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зробленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.
Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.
У постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватно-правова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тлумачення правочину - це з`ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 06.01.2022 сума кредиту зазначена 6000 грн, строк кредиту - 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,99%.
З огляду на вказане, умови договору належить розтлумачити на користь споживача, якому пропонувалась можливість отримати кредит в сумі 6000 грн строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,99 %.
За таких обставин, до сплати підлягає 3582 грн відсотків за користування кредитом згідно такого розрахунку: 6000 грн * 1,99 % / 100 % * 30 дн.
Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6000 грн та заборгованості за процентами в сумі 3582 грн, що становить загальну суму заборгованості за кредитним договром у розмірі 9582 грн, а відтак позов необхідно задоволити частково.
За правилами ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 030 грн 40 коп. (2 662,4 грн * 9 582 грн / 12 567 грн).
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано: Договір № 22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22 серпня 2025 року, Витяг з Акту №8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 від 16.02.2026 на суму 4500 грн.
За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 000 грн.
Крім того, відповідач у поданій заяві від 22.09.2026 просила розстрочити виконання даного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка чи відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).
Стаття 129-1 Конституції України проголошує, що судове рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.
Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини, а також інтереси стягувача.
Відповідач по справі не має можливості сплатити задоволену суму одноразово, оскільки перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Враховуючи перебування відповідача в стані тимчасової непрацездатності, перебування на навчанні на денній формі навчання, наявність відкритого кримінального провадження щодо можливого укладення даного кредитного договору іншою особою, суд висновує про відсутність у відповідача фінансової можливості виконати рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 9582 грн, судового збору в розмірі 2 030,4 грн, витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн на загальну суму 13 612 грн 40 коп. одноразовим платежем, та вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду строком на один рік.
Зважаючи на вищевикладене, що підтверджується документально, ОСОБА_1 не має можливості одноразово (одним платежем) сплатити задоволену Рівненським міським судом Рівненської області у даній справі суму, а направлення рішення суду до примусового виконання призведе до незворотніх наслідків.
Суд також враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває донині.
Відповідно до роз`яснень, викладених в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року №14, судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
З огляду на загальну суму заборгованості у справі № 569/8233/26 в розмірі 13 612,4 грн (9582 грн + 2 030,4 грн + 2000 грн), присуджену до стягнення рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2026 року, розмір щомісячних платежів на виконання судового рішення, з урахуванням розстрочення на один рік становить 1 134,36 грн (13 612,4 грн / 12 міс.)
Керуючись ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" заборгованість за кредитним договором № 74722963 від 06.01.2022 в розмірі 9582 грн 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" судовий збір у розмірі 2 030 грн 40 коп. та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн 00 коп.
Розстрочити виконання рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2026 року у цивільній справі № 569/8233/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 9582 грн 00 коп., судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 030 грн 40 коп., витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 грн 00 коп. строком на один рік з дня набрання рішенням законної сили, шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 1 134 грн 36 коп. до 30 числа кожного місяця.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп", місцезнаходження: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, оф. 40/33, код ЄДРПОУ 44280974.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 25.09.2026.
Суддя Н. Г. Кучина