707/1345/26
2/707/1230/26
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
24 вересня 2026 року м.Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого-судді Суходольського О.М.
з участю секретаря Культенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Черкаської обласної прокуратури Пономаренка Володимира Володимировича в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Черкаська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації речового права та знесення самочинно збудованого нерухомого майна, -
в с т а н о в и в:
До Черкаського районного суду Черкаської області звернувся керівник Черкаської обласної прокуратури з указаним позовом. Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що у ході нового розгляду справи № 925/557/21 за позовом Черкаської обласної прокуратури в інтересах Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до ОК «Дніпро - 2003» щодо усунення перешкод у користування частиною будинків для відпочинку, що входять до цілісного майнового комплексу База вчителів, встановлено, що наразі залишається зареєстрованим за ОСОБА_1 право власності на будинок відпочинку, позначений у технічній документації літерою «Я-2», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером об`єкта 191[телефон приховано]. Так, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.07.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Рацівської сільської ради Цьопою Б.А. прийнято рішення № 47820468 провести державну реєстрацію, на підставі якого здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за № 32430803 про право власності ОСОБА_2 на будинок відпочинку Ц, за адресою: АДРЕСА_1 , 10.09.2019 вказаним державним реєстратором прийнято рішення № 48601567, на підставі якого здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за № 33151405 про право власності ОСОБА_1 на будинок відпочинку Я-2, за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний запис було скасовано за результатами розгляду справи № 707/252/22 в суді апеляційної інстанції. Проте після перегляду вказаної справи у касаційному суді - державним реєстратором 15.07.2024 його поновлено. Будинок відпочинку Я-2 за адресою: АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, побудованим на території цілісного майнового комплексу «База вчителів» на основі будинку відпочинку Я-1. Черкаська міська рада є власником будинку Я-1 та цілісного майнового комплексу, про те не є власником будинку Я-2. Будищенська сільська рада є власником земельної ділянки, на якій самочинно збудовано будинок відпочинку Я-2, а Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради є постійним користувачем вищевказаної земельної ділянки та у нього перебуває у оперативному управлінні цілісний майновий комплекс «База вчителів», який включає в себе будинок АДРЕСА_2 . Наразі фактично будинку Я-1 як речі, якій притаманні індивідуальні характеристики не існує. Будинок Я-2 площею 60,2 кв. м є двоповерховим (площа І поверху становить 37 кв. м), тоді як будинок власником якого була міська рада є одноповерховим площею 16,1 кв. м. Так, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 на будинок відпочинку Я-2, за адресою: АДРЕСА_1 , слугували заява громадянина, свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видане 17.10.2012 державним нотаріусом Дмитренком Д.М., технічний паспорт, виданий 07.10.2018 КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації», довідка ОК «Дніпро - 2003» про те, що відповідач є членом кооперативу.
За результатами вивчення відповідної інвентаризаційної справи на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в КП «ЧООБТІ» встановлено, що будинок відпочинку літ. Я-2 рахується, як самочинно збудований. Крім того, вищевказане свідоцтво про право власності ОСОБА_1 видано нібито за результатами проведення прилюдних торгів щодо відчуження майна Обслуговуючому кооперативу «Дніпро-2003». Як вбачається із свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 25.02.2011, виданого виконкомом Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, зареєстрованого у Комунальному підприємстві «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 25.02.2011 за номером запису 9 в книзі 1, Реєстраційний номер 13415779, Обслуговуючому кооперативу «Дніпро-2003» будинки відпочинку Я-2 не належав, як наслідок не міг бути відчужений на прилюдних торгах.
Водночас, рішенням Черкаського районного суду від 10.12.2015 у справі № 707/376/14-ц прилюдні торги з яких відчужено вказане майно визнано недійсними.
При цьому, на вказаних прилюдних торгах відчужувався будинок відпочинку Я-1, я`,я2, що був придбаний ОСОБА_3 , вказане підтверджується свідоцтвом про право власності від 17.10.2012 № 2-1877, що також скасоване у судовому порядку. ОСОБА_1 , за якою здійснено реєстрацію права власності на будинок Я-2, подала до комунального підприємства витяг з протоколу № 4 засідання правління ОК «Дніпро-2003» від 18.12.2016 про надання їй дозволу на реконструкцію будинку Я-1, що стало підставою для будівництва будинку Я-2. Вказане взагалі ставить під сумнів існування будинку Я-2 у 2012 році. Резюмуючи викладене, вказані свідоцтва про право власності не можуть породжувати будь-яких прав у ОСОБА_1 на вказані будинки для відпочинку, оскільки видані за результатами прилюдних торгів, що визнані недійсними, та містять неправдиві відомості. Стосовно довідки кооперативу, слід зазначити, що Обслуговуючий кооператив не є власником майна, а відповідно ОСОБА_1 , як член кооперативу, не може бути на законних підставах наділені вказаним правом. Та навіть якщо припустити, що ОСОБА_1 дійсно придбала вказане майно з прилюдних торгів, на час реєстрації нею права власності будь які правові підстави для набуття такого права в неї були відсутні.
Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019, залишено без змін рішення суду першої та апеляційної інстанції, у справі № 707/376/14-ц та задоволено позовом Черкаської міської ради до ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно за вказаними особами на об`єкти, що входять до цілісного майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно на момент проведення реєстрації 10.09.2019 права власності на будинок для відпочинку Я-2 за ОСОБА_1 , прилюдні торги, проведені 05.10.2012 на підставі договору № 24-0100/12 від 18.09.2012 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнано недійсними. Отже, правочин на підставі якого, нібито видано свідоцтво про право власності визнано недійсним, як наслідок посвідчувальний документ втратив свою юридичну силу. Крім того, Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради комісійно 23.06.2023 проведено обстеження території Бази відпочинку вчителів у с. Свидівок та встановлено, будинок «Я-2» самочинно збудовано шляхом демонтажу попереднього будинку та зведення на його місці нового двоповерхового з прибудовою.
Державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га для розміщення бази відпочинку (на якій розташований будинок відпочинку літ. «1А-1 з мансардою МС») 22.09.1995 виданий Управлінню освіти Черкаського міськвиконкому. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 02.10.2018 проведено державну реєстрацію права комунальної власності за Черкаською міською радою на об`єкт нерухомого майна - комплекс бази відпочинку вчителів, за адресою: АДРЕСА_1 , його реєстраційний номер 1184660171249, номер об`єкта в РПВН 13415779, номер запису про право власності 28455767.Складовими частинами об`єкта нерухомого майна є 51 будинок відпочинку та 15 підсобних приміщень, споруд.Вказаний об`єкт розміщений на земельний ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:0095, площею 1,67 га, реєстраційний номер об`єкта 865087271249. Власником земельної ділянки є Будищенська сільська рада, а постійним користувачем - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.
Спірний об`єкт не може належати ОСОБА_1 на праві приватної власності, ні сільська рада, ні Департамент не давали дозволу на поділ земельної ділянки та не надавали дозволу на будівництво на ній ОСОБА_1 .
Земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:0095 за адресою: АДРЕСА_1 , не є вільною та знаходиться у постійному користуванні Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, відповідне право якого на цю земельну ділянку припинено не було. Будь-які дозволи на поділ земельної ділянки та рішення уповноважених органів щодо надання її під забудову ОСОБА_1 відсутні. Крім того, у силу вимог статей 50, 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) розпорядження землями територіальних громад, надання їх у власність або користування належить до виключної компетенції сільської ради.
Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований вказаний об`єкт нерухомості. При цьому відбулася зміна обсягу правомочностей Департаменту, зокрема щодо користування належною йому земельною ділянкою під нерухомим майном.
Позивач обгрунтовує свої вимоги положеннями ст.331 ЦК України, ч. 1, п. «в» ч.ч. 2, 3 ст. 60, ст.116, 120, 181 ЗК України.
Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-159 цс 15, від 02.12.2015 у справі № 6- 1328 цс 15 та від 24.04.2024 у справі № 554/8156/21.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
При цьому, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 формулювання положень ст. 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тобто реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.
Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20). Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного ст. 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені ст. 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).
Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22). Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 522/14563/18 та від 24.04.2024 у справі № 554/8156/21. З огляду на наведене, спірна будівля є самочинним будівництвом, оскільки рішення про надання земельної ділянки для її розміщення органом місцевого самоврядування не приймалося, будь-яких дозвільних документів на її будівництво компетентні органи не видавали.
Своєю чергою, оскільки сільська рада, як власник землі, не припиняла права постійного користування Позивача, а останній не надавав згоди на зведення самочинно збудованого об`єкта, то задоволення позовних вимог щодо зобов`язання його знести узгоджується із наведеними положеннями ЗК України та приписами ч. 4 ст. 376 ЦК України.
Позивач зазначає, що у даному ж випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такий вид самочинного будівництва, безперечно, не може бути приведеним до легітимного стану шляхом перебудови. З огляду на викладене, необхідно звернути увагу на правовий висновок, який викладено у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 320/5880/18 та від 19.09.2023 у справі № 911/1406/20, згідно з яким обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.
Отже, виходячи з наведеного вище співвідношення загальних і спеціальних норм, що в силу вимог ч. 1 ст. 3 ЗК України в спірних земельних правовідносинах у співвідношенні із загальним законом (ч. 4 ст. 376 ЦК України) спеціальним законом є Земельний кодекс України, імперативна норма ч. 2 ст. 212 якого підлягає пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, пов`язаних із встановленням суб`єктного складу осіб, зобов`язаних повернути власнику самовільно зайняті земельні ділянки, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, а в іншій частині, не врегульованій ЗК України, можуть застосовуватися норми ЦК України, зокрема, ст. 376 цього Кодексу.
Документи на підтвердження реєстрації права власності чи оренди за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку відсутні. Також відсутні будь-які документи на підтвердження надання Департаментом дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будьякі угоди щодо такого використання не укладалися. Таким чином, законні правові підстави зайняття Заболотною Л.А. зазначеної земельної ділянки відсутні.
Водночас, з огляду на принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована, а також фактичні обставини створення об`єкту нерухомості, правовий режим зазначеного об`єкта будівництва як самочинного не створює підстав для виникнення прав на земельну ділянку. Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц. За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. З огляду на викладене, вбачається, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю. Таким чином, землекористувач має право вимагати усунення перешкод у користуванні наданою йому земельною ділянкою, шляхом відновлення її до попереднього стану, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24 лютого 2020 року у справі № 458/1046/15 (провадження № 61- 976св18), висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13, від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 зроблено висновок, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного ст. 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.
Отже, державна реєстрація права приватної власності відповідача на приміщення за адресою АДРЕСА_1 , як на нерухоме майно - це офіційне визнання та підтвердження державою факту набуття ними права власності на таке майно. Разом з цим, така реєстрація здійснена за відсутності належних правових підстав, та порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна тому підлягає скасуванню.
Відповідні записи в Державному реєстрі створюють для позивача перешкоди у реалізації ним прав власника спірних земельних ділянок, зокрема відчуження або передачі у користування цих земельних ділянок іншим особам, оскільки відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна, одночасно переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.
У позові прокурором детально обгрунтовано свої повноваження при зверненні до суду з даним позовом. Зазначено, що у разі задоволення вказаного позову будуть поновлені майнові інтереси територіальної громади м. Черкаси та Будищенської ОТГ на вільний доступ до прибережної зони, водного об`єкта та з`явиться можливість оздоровлення, організації дозвілля учасників навчального процесу. Відтак - держави, оскільки інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. При цьому, Черкаською обласною прокуратурою ініціювалось питання перед Будищенською сільською радою, Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації речового права та знесення самочинно збудованого нерухомого майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та припинення обтяження вищевказаного будинку для відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується листом від 17.11.2025 № 24-1535вих25. Натомість, Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, як постійним користувачем земельної ділянки та органом в оперативному управлінні якого перебуває майновий комплекс «База вчителів», тобто органами, уповноваженими здійснювати функції держави у даних спірних правовідносинах, не вживались заходи для звернення до суду з даним позовом та повідомлено, що відповідний орган влади і не має наміру звертатись до суду. Будищенська сільська рада лише повідомила, що у неї відсутні документи, що стосуються вказаного прокурором самочинного будівництва.
У зв`язку з цим, прозивач звернувся до суду та просить: 1) усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та територіальній громаді Будищенської ОТГ в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, шляхом скасування державної реєстрації речового права на самочинно збудоване нерухоме майно - будинок для відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 191[телефон приховано]) за ОСОБА_1 ; 2) усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та територіальній громаді Будищенської ОТГ в особі Будищенської сільської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, шляхом її звільнення ОСОБА_1 через знесення (демонтаж) самочинно збудованого нерухомого майна - будинок для відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 191[телефон приховано]); 3) стягнути з відповідача судові витрати.
У судове засідання, призначене на 24.09.2026р. учасники справи не з`явились, проте їх неявка, на думку суду, не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники процесу неодноразово викликались у судові засідання по даній справі, а також були належним чином повідомлені судом про дату час та місце розгляду справи.
Від представника позивача прокурора Бутар В.С. до суду надійшла письмова заява від 24.09.2026р. про розгляд справи без участі представника позивача на підставі наявних письмових матеріалів, позовні вимоги прокурор підтримує, просить позов задовольнити.
Від представника Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради Родак І.В. до суду надійшла письмова заява від 24.09.2026р. про розгляд справи без участі їх представника на підставі наявних письмових матеріалів, позовні вимоги прокурора Департамент підтримує, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Від представника Будищенської сільської ради Токаренко Н.Є. до суду надійшла письмова заява від 08.04.2026р. (а.с.25-26) про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги прокурора підтримують в повному обсязі.
Від представника третьої особи: Черкаської міської ради Кирмана В.О. до суду надійшли письмові заяви від 28.05.2026р. (а.с.54), та від 30.07.2026р. (а.с.74-75) про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги прокурора підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_1 у підготовче та у судове засідання жодного разу не з`явилась. Представник відповідача адвокат Кучер Ю.В. у судове засідання на 26.08.2026р. та 24.09.2026р. не з`явилась. Відзив та докази відповідачем подані. У підготовче засідання на 01.06.2026р. відповідач ОСОБА_1 не з`явилась, надіславши до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю взяти участь у судовому засіданні (а.с.56). У підготовче засідання на 30.07.2026р. відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явилась, надіславши до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю отримання правової допомоги та підготовки правової позиції (а.с.69). У судове засідання на 26.08.2026р. відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Кучер Ю.В. не з`явились, від адвоката Кучер Ю.В. надійшла письмова заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи (а.с.94). У судове засідання на 24.09.2026р. відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Кучер Ю.В. не з`явились, заяв чи клопотань від них не надходило.
Враховуючи, що справа перебуває на розгляді в суді з 31.03.2026р., тому, враховуючи розумні строки розгляду справи, враховуючи, що в учасників провадження було достатньо часу та можливостей для реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків, в т.ч. щодо явки у судові засідання, участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, надання суду доказів, відзиву, заперечень, пояснень, клопотань, скористання правовою допомогою, тому суд вважає за можливе та необхідне провести розгляд справи без участі учасників провадження, які не з`явились, на підставі наявних доказів та матеріалів.
У матеріалах справи міститься відзив від відповідачки ОСОБА_1 (а.с.28-31), згідно якого відповідачка не визнає позовні вимоги та просить відмовити позивачеві у задоволенні позову. У відзиві вказано про те, що Черкаським районним судом Черкаської області вже розглядалася справа № 707/252/22 за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Будищенської сільської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про скасування рішення державного реєстратора з одночасним припиненням мого права власності на будинок відпочинку Я-2. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2024р. скасовано рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 22 липня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року в частині вирішення позовних вимог прокурора, та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовлено. Фактично, даний позов є повторним зверненням до суду з тотожними вимогами, але під іншим формулюванням, що спрямоване на досягнення того самого результату - позбавлення мене права власності. Підстав для такого крайнього заходу втручання у мої права власності, як знесення мого будинку, позивачем доведено не було. Вважає, що без визнання мого свідоцтва про право власності недійсним або ж без визнання недійсними, (протиправними), документів, на підставі яких воно було видано, у суду немає підстав для припинення моїх речових прав і, як наслідок, у суду немає підстав для скасування прав на моє майно. Вважає, що вона не повинна нести відповідальність за помилки державного реєстратора, та що вона є добросовісним набувачем. Більш детальна позиція викладена у відзиві.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що в ході розгляду Господарським судом Черкаської області справи № 925/557/21 за позовом Черкаської обласної прокуратури в інтересах Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до ОК «Дніпро - 2003» щодо усунення перешкод у користування частиною будинків для відпочинку, що входять до цілісного майнового комплексу База вчителів, було встановлено, що наразі залишається зареєстрованим за ОСОБА_1 право власності на будинок відпочинку, позначений у технічній документації літерою «Я-2», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з реєстраційним номером об`єкта 191[телефон приховано].
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 17.07.2019р. державним реєстратором прав на нерухоме майно виконавчого комітету Рацівської сільської ради Цьопою Б.А. прийнято рішення № 47820468 провести державну реєстрацію, на підставі якого здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за № 32430803 про право власності ОСОБА_2 на будинок відпочинку Ц, за адресою: АДРЕСА_1 . 10.09.2019 вказаним державним реєстратором прийнято рішення № 48601567, на підставі якого здійснено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис за № 33151405 про право власності ОСОБА_1 на будинок відпочинку Я-2, за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний запис було скасовано за результатами розгляду справи № 707/252/22 в суді апеляційної інстанції. Після перегляду вказаної справи у касаційному суді - державним реєстратором 15.07.2024р. запис поновлено.
З наданих прокурором доказів вбачається, що будинок відпочинку Я-2 за адресою: АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, побудованим на території цілісного майнового комплексу «База вчителів» на основі будинку відпочинку Я-1. Черкаська міська рада є власником будинку Я-1 та цілісного майнового комплексу, про те не є власником будинку Я-2. Будищенська сільська рада є власником земельної ділянки, на якій самочинно збудовано будинок відпочинку Я-2, а Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради є постійним користувачем вищевказаної земельної ділянки та у нього перебуває у оперативному управлінні цілісний майновий комплекс «База вчителів», який включає в себе будинок АДРЕСА_2 . Наразі фактично будинку Я-1 як речі, якій притаманні індивідуальні характеристики не існує. Будинок Я-2 площею 60,2 кв. м є двоповерховим (площа І поверху становить 37 кв. м), тоді як будинок власником якого була міська рада є одноповерховим площею 16,1 кв. м.
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_1 на будинок відпочинку Я-2, за адресою: АДРЕСА_1 , були заява громадянина, свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видане 17.10.2012 державним нотаріусом Дмитренком Д.М., технічний паспорт, виданий 07.10.2018 КП «Черкаське обласне бюро технічної інвентаризації», довідка ОК «Дніпро - 2003» про те, що відповідач є членом кооперативу.
Згідно інвентаризаційної справи на будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в КП «ЧООБТІ» встановлено, що будинок відпочинку літ. Я-2 рахується, як самочинно збудований. Вказано, що вищевказане свідоцтво про право власності ОСОБА_1 видано за результатами проведення прилюдних торгів щодо відчуження майна Обслуговуючому кооперативу «Дніпро-2003». Як вбачається із свідоцтва про право власності НОМЕР_2 від 25.02.2011, виданого виконкомом Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, зареєстрованого у Комунальному підприємстві «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 25.02.2011 за номером запису 9 в книзі 1, Реєстраційний номер 13415779, Обслуговуючому кооперативу «Дніпро-2003» будинки відпочинку Я-2 не належав, як наслідок не міг бути відчужений на прилюдних торгах.
Водночас, рішенням Черкаського районного суду від 10.12.2015 у справі № 707/376/14-ц прилюдні торги, з яких відчужено вказане майно, визнано недійсними.
При цьому, на вказаних прилюдних торгах відчужувався будинок відпочинку Я-1, я`,я2, що був придбаний ОСОБА_3 , вказане підтверджується свідоцтвом про право власності від 17.10.2012 № 2-1877, що також скасоване у судовому порядку.
ОСОБА_1 , за якою здійснено реєстрацію права власності на будинок Я-2, подала до комунального підприємства витяг з протоколу № 4 засідання правління ОК «Дніпро-2003» від 18.12.2016 про надання їй дозволу на реконструкцію будинку Я-1, що стало підставою для будівництва будинку Я-2.
Суд погоджується з доводами позивача та вважає, що вказані свідоцтва про право власності не можуть породжувати будь-яких прав у ОСОБА_1 на вказані будинки для відпочинку, оскільки видані за результатами прилюдних торгів, що визнані недійсними, та містять неправдиві відомості. Стосовно довідки кооперативу, суд констатує, що Обслуговуючий кооператив не є власником майна, а відповідно ОСОБА_1 , як член кооперативу, не може бути на законних підставах наділені вказаним правом. На час реєстрації нею права власності будь які правові підстави для набуття такого права в ОСОБА_1 були відсутні.
При розгляді даного спору, суд враховує судові рішення судів вищих інстанцій що стосуються даного спору, а також судові рішення з аналогічних спорів.
Згідно Постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019, залишено без змін рішення суду першої та апеляційної інстанції, у справі № 707/376/14-ц та задоволено позовом Черкаської міської ради до ТОВ «УКРСПЕЦТОРГ ГРУПП», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів, визнання недійсними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно за вказаними особами на об`єкти, що входять до цілісного майнового комплексу, за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно на момент проведення реєстрації 10.09.2019 права власності на будинок для відпочинку Я-2 за ОСОБА_1 , прилюдні торги, проведені 05.10.2012 на підставі договору № 24-0100/12 від 18.09.2012 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнано недійсними. Отже, правочин на підставі якого, нібито видано свідоцтво про право власності визнано недійсним, як наслідок посвідчувальний документ втратив свою юридичну силу.
Судом встановлено, що Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради комісійно 23.06.2023р. проведено обстеження території Бази відпочинку вчителів у с. Свидівок та встановлено, будинок «Я-2» самочинно збудовано шляхом демонтажу попереднього будинку та зведення на його місці нового двоповерхового з прибудовою.
Державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га для розміщення бази відпочинку (на якій розташований будинок відпочинку літ. «1А-1 з мансардою МС») 22.09.1995 виданий Управлінню освіти Черкаського міськвиконкому. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 02.10.2018 проведено державну реєстрацію права комунальної власності за Черкаською міською радою на об`єкт нерухомого майна - комплекс бази відпочинку вчителів, за адресою: АДРЕСА_1 , його реєстраційний номер 1184660171249, номер об`єкта в РПВН 13415779, номер запису про право власності 28455767. Складовими частинами об`єкта нерухомого майна є 51 будинок відпочинку та 15 підсобних приміщень, споруд. Вказаний об`єкт розміщений на земельний ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:0095, площею 1,67 га, реєстраційний номер об`єкта 865087271249. Власником земельної ділянки є Будищенська сільська рада, а постійним користувачем - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що спірний об`єкт не може належати ОСОБА_1 на праві приватної власності, так як ні сільська рада, ні Департамент не давали дозволу на поділ земельної ділянки та не надавали дозволу на будівництво на ній ОСОБА_1 .
Земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:04:007:0095 по АДРЕСА_1 , не є вільною та знаходиться у постійному користуванні Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, відповідне право якого на цю земельну ділянку припинено не було. Будь-які дозволи на поділ земельної ділянки та рішення уповноважених органів щодо надання її під забудову ОСОБА_1 відсутні.
Відповідно до вимог статей 50, 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.
Відповідно до ст.12 ЗК України розпорядження землями територіальних громад, надання їх у власність або користування належить до виключної компетенції сільської ради.
Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований вказаний об`єкт нерухомості. При цьому відбулася зміна обсягу правомочностей Департаменту, зокрема щодо користування належною йому земельною ділянкою під нерухомим майном.
При розгляді даного спору суд керується вимогами ст.331 ЦК України, ч. 1, п. «в» ч.ч. 2, 3 ст. 60, ст.116, 120, 181 ЗК України.
Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-159 цс 15, від 02.12.2015 у справі № 6- 1328 цс 15 та від 24.04.2024 у справі № 554/8156/21.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
При цьому, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 формулювання положень ст. 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тобто реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.
Тобто реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті. Не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, право власності на об`єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 20.07.2022 у справі № 923/196/20). Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного ст. 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені ст. 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).
Згідно із приписами ст. 152 ЗК України власник або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Верховний Суд у постанові від 02.06.2022 у справі № 910/14524/19 зазначив, що особа, яка використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт. Оскільки відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 522/14563/18 та від 24.04.2024 у справі № 554/8156/21.
З огляду на наведене, спірна будівля є самочинним будівництвом, оскільки рішення про надання земельної ділянки для її розміщення органом місцевого самоврядування не приймалося, будь-яких дозвільних документів на її будівництво компетентні органи не видавали.
Крім цього, оскільки сільська рада, як власник землі, не припиняла права постійного користування Департаменту освіти, а останній не надавав згоди на зведення самочинно збудованого об`єкта, то позовні вимоги щодо зобов`язання його знести є обгрунтованими і узгоджуються із наведеними положеннями ЗК України та приписами ч. 4 ст. 376 ЦК України.
Частиною 4 ст. 376 ЦК України передбачено, що в разі якщо користувач земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
Згідно зі ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Крім цього, необхідно врахувати, що правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майно залежить від підстав, за якими його віднесено до об`єкта самочинного будівництва (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 904/4338/21).
Так, за змістом ч. 7 ст. 376 ЦК України зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі: (1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, (2) істотного порушення будівельних норм і правил.
Натомість якщо користувач земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок (ст. 376 ЦК України) (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 11.11.2020 у справі № 910/7141/13).
У даному ж випадку знесення самочинного будівництва можливе без попереднього рішення суду про зобов`язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Це є логічним та виправданим, оскільки такий вид самочинного будівництва, безперечно, не може бути приведеним до легітимного стану шляхом перебудови.
Суд враховує правовий висновок, який викладено у постановах Верховного Суду від 24.06.2020 у справі № 320/5880/18 та від 19.09.2023 у справі № 911/1406/20, згідно з яким обов`язковому (безальтернативному) знесенню об`єкт будівництва підлягає лише у випадках, якщо такий об`єкт побудовано на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За приписами статей 187, 188 ЗК України, контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. За змістом ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Документи на підтвердження реєстрації права власності чи оренди за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку відсутні. Також відсутні будь-які документи на підтвердження надання Департаментом дозволу щодо використання спірної земельної ділянки, будь-які угоди щодо такого використання не укладалися.
Таким чином, законні правові підстави зайняття Заболотною Л.А. зазначеної земельної ділянки відсутні.
Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки (ст. 212 ЗК України).
Також необхідно зазначити, що відповідно до положень ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України діє принцип слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована. У разі переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку право на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на розташовані на земельній ділянці об`єкти, оскільки право власності на будівлі з усіма притаманними для власності складовими - володіння, користування, розпорядження ними, неможливе без перебування у власника будівель земельної ділянки, на якій розташовані об`єкти нерухомості, у власності або користуванні.
За висновками, викладеними у пунктах 51, 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18, згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.
Суд враховує, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 зроблено висновок, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного ст. 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Крім того, про те, що позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання недійсними договорів, які заявлені саме у зв`язку зі здійсненням самочинного будівництва є неефективними способами захисту, вказував Верховний Суд у постанові від 27.04.2022 у справі № 521/21538/19 та від 10.04.2024 у справі № 522/14563/18.
Разом з цим, така реєстрація здійснена за відсутності належних правових підстав, та порушує встановлений чинним законодавством порядок проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна тому підлягає скасуванню.
Відповідні записи в Державному реєстрі створюють для позивача перешкоди у реалізації ним прав власника спірних земельних ділянок, зокрема відчуження або передачі у користування цих земельних ділянок іншим особам, оскільки відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна, одночасно переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.
При цьому, як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22 в силу положень абзацу першого частини 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у чинній редакції, відомості про право власності відповідачів не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону. Натомість державний реєстратор вчиняє нову реєстраційну дію - внесення до Державного реєстру відомостей про припинення права власності відповідачів на нерухоме майно на підставі судового рішення.
Таким чином, з огляду на викладені обставини справи, що вказаний об`єкт збудований за відсутності будь-яких дозвільних документів, земельна ділянка для його будівництва не виділялась, за змістом положень ч.ч. 1, 2, 4 ст. 376, ст. 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України єдиним способом захисту передбачено саме знесення самочинно збудованого майна.
Враховуючи, що державна реєстрація прав приватної власності на спірну будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , як на нерухоме майно була здійснена із порушенням вимог законодавства, на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасовано, така державна реєстрація підлягає скасуванню із закриттям відповідного розділу в Державному реєстрі.
З урахуванням викладеного, з метою усунення перешкод Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, наявні підстави для скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на будинок для відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 191076741249) із закриттям відповідного розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи.
Суд констатує, що у разі задоволення вказаного позову будуть поновлені майнові інтереси територіальної громади м. Черкаси та Будищенської ОТГ на вільний доступ до прибережної зони, водного об`єкта та з`явиться можливість оздоровлення, організації дозвілля учасників навчального процесу. Відтак - держави, оскільки інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.
Доводи відповідачки, що викладені у відзиві щодо заперечення позовних вимог, суд вважає необгрунтованими і безпідставними та розцінює як позицію захисту від пред`явленого позову з метою збереження за собою безпідставно набутого спірного майна у виді самочинно збудованого будинку для відпочинку по АДРЕСА_1 .
Також, суд вважає, що прокурором у позові обгрунтовано та підтверджено свої повноваження при зверненні до суду з даним позовом.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є обгрунтованими, доведеними, тому підлягають до задоволення.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 11, 311, 392, 376 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст.ст. 10, 18, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст.12, 13, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
Позовкерівника Черкаської обласної прокуратури задовольнити повністю.
Усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 36299692) та територіальній громаді Будищенської ОТГ в особі Будищенської сільської ради (код ЄДРПОУ 26323723) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, шляхом скасування державної реєстрації речового права на самочинно збудоване нерухоме майно - будинок для відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 191[телефон приховано]) за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Усунути перешкоди державі, а саме територіальній громаді міста Черкаси в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 36299692) та територіальній громаді Будищенської ОТГ в особі Будищенської сільської ради (код ЄДРПОУ 26323723) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою комунальної власності, шляхом її звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) через знесення (демонтаж) самочинно збудованого нерухомого майна - будинок для відпочинку «Я-2», за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 191[телефон приховано]).
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, Черкаська область, 18015, МФО 820172, р/р [рахунок приховано] в ДКСУ у м. Київ) судові витрати по справі, що складаються із судового збору, у розмірі 5324грн. 80коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлений 24.09.2026р.
Суддя: О. М. Суходольський