Справа № 216/7769/26
Провадження 2-з/216/44/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Гайтко Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
03.09.2026 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через систему Електроннрий суд, звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову.
03.09.2026 року судом було зроблено запит щодо підтвердження місця реєстраційного обліку позивача по справі за адресою, що є підсудною Центрально-міському райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
08.09.2026 року, судом було отримано відповідь підтвердження місця реєстраційного обліку позивача по справі за адресою, що є підсудною Центрально-міському райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
При вивченні позовної заяви, додатків до неї, заяви про забезпечення позову, додатків до неї, судом встановлено, що заяви не відповідають вимогам ст.177 ЦПК України.
Відповідно до ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач посилається на ч. 3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів, що звільняє його від сплати судового збору. Разом із цим, зі змісту заяви вбачається, що позивачем оскаржується виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом про стягнення заборгованості, яка виникла за договором, а не про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, а отже у даному випадку положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» застосуванню не підлягають. Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що предметом спору є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Таким чином, дія ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII, не поширюється на правовідносини щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а тому в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у таких розмірах: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає у 2026 році 1331,20 грн.
З врахуванням того, що позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, подачею позову через підсистему «Електронний суд», судовий збір повинен становити 1064,96 грн. (1331,20*0,8) - за подання позовної заяви, судовий збір повинен становити 532,48 грн. (665,600*0,8) - за подання заяви про забезпечення позову, про що повинен бути наданий відповідний платіжний документ, що позивачем не зроблено, клопотань про звільнення від сплати судового збору нею не надано.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн. - за подання позовної заяви, та судовий збір у розмірі 532,48 грн. - за подання заяви про забезпечення позову, та подати суду відповідні квитанції в оригіналі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 15.09.2026 року, позовну заяву та заяву про забезпечення позову було залишено без руху, ухвалою суду заявнику було надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, роз`яснено, що в разі невиконання вказаних вимог, позовна заява буде вважатись не поданою та буде повернута позивачу. Ухвалу суду було доставлено до електронного кабінету представника позивача, від якої 17.09.2026 року судом було отримано заяву про усунення недоліків, у якій представник позивача просить суд відкрити провадження у справі, при цьому недоліки, зазначені судом, фактично не виконані судовий збір сплачено не було.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч.6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З врахуванням наведеного, а також того, що описані в ухвалі недоліки стороною позивача не усунуті, відповідно до вимог ст. 185 ч.3 ЦПК України, у заяву слід вважати неподаною та повернути заявнику.
З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 175-177,185 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-Факторинг», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та заяву про забезпечення - повернути без розгляду позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Копію ухвали направити позивачу для відома.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Л.А. ГАЙТКО