ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7633/26 Справа № 177/3522/25 Суддя у 1-й інстанції - Суботіна С. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Бондар Я.М.,
суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О.,
секретар судового засідання Лідовська А.А.,
сторони:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Фермерське господарство «Вікторі-21»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Касьян Микола Степанович, на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2026 року, яке ухвалено суддею Субботіною С.А. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 20 квітня 2026 року,
ВСТАНОВИВ
У листопаді 2025 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Касьян М.С., звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Вікторі-21» (далі ФГ «Вікторі-21») про розірвання договору оренди землі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,7740 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:024:0011, щодо якої між ним та ФГ «Вікторі-21» 03.01.2022 укладено договір оренди земельної ділянки, строком на 10 років. Згідно з умов договору оренди, орендна плата сплачується в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі складає 7332,00 грн на рік, обчислення якої здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки землі згідно з чинного законодавства України на дату виплати орендної плати. Виплата орендної плати здійснюється в період від 15 серпня по 31 грудня щороку.
Сторони погодили, що у випадку невнесення орендної плати в строки визначені договором, сплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відсотках річних за кожен день прострочення.
Відповідач обов`язки за договором щодо вчасної сплати орендної плати не виконував, орендну плату за 2022-2024 роки не сплатив у погоджений сторонами період, тобто допустив систематичну несплату орендної плати, чим істотно порушував права позивача та умови договору, позбавляючи позивача орендної плату на яку він правомірно розраховував.
Вказане також узгоджується з відповіддю від ГУ ДПС у Дніпропетровській області на адвокатський запит, із якої слідує, що згідно з даних наявної податкової звітності, поданої господарством за період 2022-2024 до контролюючого органу, а саме, додатків 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», інформація про нарахування/виплату доходів та нарахування/сплату з них податків ОСОБА_1 від надання в оренду земельної ділянки в ДПС відсутня.
Враховуючи вищевикладене, просить суд розірвати договір від 03.01.2022 року б/н, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Вікторі-21» щодо оренди земельної ділянки площею 3,7740 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:024:0011, розташованої на території Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 04 травня 2026 року у задоволенні заяви представника відповідача ФГ «Вікторі-21» Бабенко О.А. про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Касьян М.С., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2026 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом не було забезпечено повного та об`єктивного розгляду справи та не було прийнято до уваги ряд обставин, що мають значення для правильного та законного рішення по справі. Фактичні обставини справи свідчать про наявність заборгованості зі сплати орендної плати за 2024 та 2025 роки, а також своєчасної виплати за 2022 та 2023 роки, що є систематичним порушенням відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати. Заперечення представника позивача щодо автентичності підписів, наявних у відомостях на видачу орендної плати за 2022 та 2023 роки були залишені судом поза увагою. Посилається, що вказане є істотним порушенням умов договору та є підставою для задоволення позовної вимоги про його розірвання.
У відзиві а апеляційну скаргу відповідач ФГ "Вікторі-21" посилаючись на законність та обгрунтованість рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2026 року, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача адвоката Касьяна М.С., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника відповідача адвоката Копійко А.А., який проти задоволення апеляційної скарги заперчував, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами наявними в матеріалах справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,7740 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:024:0011, розташованої на території Широківськівської (нині Новопільської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією Державного акта на право приватної власності на землю серії ДП № 024128, виданого Криворізькою райдержадміністрацією від 25.08.2004 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю № 01[телефон приховано] (а.с.9).
ОСОБА_1 03.01.2022 уклав договір оренди земельної ділянки з ФГ «Вікторі-21», предметом якого є вищевказана земельна ділянка. Сторони 03.01.2022 склали та підписали акт прийому-передачі об`єкта оренди (а.с.57-61), а 22.02.2022 право оренди земельної ділянки зареєстровано в реєстрі прав на нерухоме майно.
Згідно змісту вказаного договору оренди землі, договір укладено на 10 років, тобто до 2032 року, із правом поновлення після закінчення строку на той самий термін та тих самих умовах. Сторони погодили, що за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату в розмірі 5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки (що на дату укладення договору визначена на рівні 146628,01грн, п. 5 договору), що в сумі складає 7332,00 грн на рік. Орендна плата обчислюється з урахуванням коефіцієнта індексації грошової оцінки землі згідно чинного законодавства України на дату її виплати, враховуючи невиплачену орендну плату. Сторони погодили, що виплата орендної плати здійснюється готівкою або на банківський рахунок «Орендодавців» за його заявою (п. 10 договору). Виплата орендної плати здійснюється у грошовій формі, а за згодою сторін - у натуральній формі (п. 11 договору).
Пункт 13 договору визначає, що орендна плата сплачується по договору не пізніше, як у термін від 15 серпня по 31 грудня кожного року.
Розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру встановленого чинним законодавством (п. 1 договору).
Згідно п. 14 договору оренди, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у відсотках річних за кожний день прострочення.
Як визначено п. 28 договору, орендодавець має право, серед іншого, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, реалізувати інші права надані орендодавцям земельних ділянок.
Пунктом 35 договору передбачено підстави для припинення договору, серед яких є інші випадки, передбачені законом. Згідно з п. 36 договору, договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду, на вимогу однієї зі сторін, внаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, з інших підстав визначених законом. Відповідно до п.п. 39, 40 договору, за невиконання та неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність до закону та цього Договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (а.с.57-60).
14 листопада 2025 року на адвокатський запит представника позивачки адвоката Касьяна М.С. від ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшов лист №92524/6/04-36-24-16-15, зі змісту якого слідує, що відповідно до даних наявної податкової звітності ФГ «Вікторі-21» за період з 01.01.2022 по 31.12.2024, поданої до контролюючого органу, а саме: додатків 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору», до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків- фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску відсутня інформація про нарахування/виплату доходів та нарахування/сплату з них податків ОСОБА_1 від надання в оренду земельної ділянки.
Судом досліджені відомості на видачу орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки надані представником відповідача, копії яких долучені до матеріалів справи.
Так, у відомості за 2022 рік наявна інформація наступного змісту. Під порядковим номером 74 зазначено прізвище та ідентифікаційний номер: « ОСОБА_1 . НОМЕР_1 », що узгоджується з даними паспорта на ім`я останньої та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера. (а.с.5-6). Далі у графі «га» зазначено розмір площі орендованої земельної ділянки - 6,2603, яка не відповідає розміру, зазначеному в договорі оренди земельної ділянки від 03.01.2022 (а.с.57), а також у державному акті на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_1 (а.с.9). У графі «нараховано» та «до сплати» значиться сума в розмірі 18000,00 грн. Графа «паспорт» містить паспортні дані « НОМЕР_2 , 25.02.2000», що відповідаються даним, зазначеним у паспорті громадянина України на ім`я ОСОБА_1 (а.с.5), а графа «підпис», містить підпис «Товт».
Аналогічні дані зазначено у відомості за 2023 рік.
У відомості на видачу орендної плати за 2024 рік дані щодо ОСОБА_1 містяться під порядковим номером 85, які є аналогічними тим, що зазначені в відомостях за 2022-2023 роки, за виключеням даних про розмір орендної плати та підпису. Так, відомость за 2024 рік містить дані про розмір нарахованої та виплачено суми в розмірі 22500 грн, а у графі «підпис» зазначено «Товт дружина» (а.с.27 зворот).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції констатував, що позивачем та його представником не доведено належними, допустими та достатніми доказами систематочної несплати орендарем, ФГ «Вікторі-21», орендної плати за 2022-2024 роки орендодавцеві ОСОБА_1 , а також факту істотного порушення договору оренди та завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір.
Також суд прийняв до уваги, що представник позивача, заперечуючи факт підписання відомості про виплату орендної плати за 2022 та 2023 роки безпосередньо позивачем ОСОБА_1 та отримання ним орендної плати за вказані періоди, не реалізував своє право на доведення цих обставин шляхом призначення почеркознавчої експертизи, а отже, не спростував підписання цих відомостей про отримання орендної плати ОСОБА_1 .
Суд не прийняв посилання представника позивача на те, що відомості не містять дати виплати орендної плати, навіть за умови вчинення відповідачем таких дій, що свідчить про порушення строку виплати орендної плати, оскільки вказана відомість підписана орендодавцем без будь-яких умов чи застережень, у відомості відсутні посилання ОСОБА_1 щодо несвоєчасного отримання ним грошових коштів за оренду земельної ділянки.
Щодо посилання представника позивача на відповідь від ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.11.2025 року про відсутність інформації про нарахування/виплату доходів та нарахування/сплату з них податків ОСОБА_1 від надання в оренду земельної ділянки, як на доказ несплати орендної плати, суд зазначає, що подання відомостей податковому органу та сплата податку з доходів фізичних осіб, а також військового збору не є підтвердженням належного виконання зобов`язань орендарем та не може ототожнюватися з фактичною виплатою орендної плати у визначеному умовами договору розмірі позивачу ОСОБА_1 , оскільки вказані відомості лише можуть підтверджувати виконання/невиконання ФГ «Вікторі-21» покладених на нього обов`язків податковим законодавством як на податкового агента.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч. 2 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).
Відповідно частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»).
Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено правовий висновок щодо підстав для розірвання договору оренди землі з урахуванням пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України: «Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».
Отже, аналіз змісту статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підставу для розірвання договору оренди. При цьому факт несплати орендної плати стосується випадків як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).
Зазначений підхід до вирішення питання щодо можливості розірвання договору судом з підстави істотності допущенного орендарем порушення договору шляхом систематичної несплати орендної плати є сталим та підтверджується релевантною практикою суду касаційної інстанції. Зокрема, аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 березня 2021 року у справі № 689/1101/18 (провадження № 61-10292св20), від 27 жовтня 2021 року у справі № 573/1833/20 (провадження № 61-7138св21), від 22 листопада 2021 року у справі № 341/609/20 (провадження № 61-10091св 21), від 24 листопада 2021 року у справі № 357/15284/18 (провадження № 61-13518св21), від 08 грудня 2021 року у справі № 357/452/21 (провадження № 61-7721св21).
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Звертаючись до суду позовом у даній спаві, позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Касьян М.С., обгрунтовував свої позовні вимоги тим, що відповідачем не сплачено орендну плату за 2022-2024 роки.
На спростування позовних вимог відповідачем ФГ «Вікторі-21» надані відомості на видачу орендної плати за період 2022-2023 роки, відповідно яких у відповідних графах міститься підпис ОСОБА_1 про отримання орендної плати за вказаний період. Належність підпису позивачу у зазначених відомостях позивачем та його представником не спростований.
Також стороною позивача не доведено факту звернення ОСОБА_1 до відповідача з приводу невиплати орендної плати за спірний період.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності факту отримання позивачем орендної плати за період 2022-2023 років.
Також, колегія суддів погоджується з обгрунтованим висновком суду щодо відсутності підтвердження виплати відповідачем позивачу орендної плати за 2024 рік, оскільки відомість про виплату орендної плати за 2024 рік містить запис про отримувача «Товт дружина», шо не може ідентифікувати позивача як отримувача грошових коштів.
Разом з тим, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято до уваги посилання представника відповідача щодо того, що в 2022 та 2023 роках орендна плата сплачувалася в більшому розмірі, ніж обумовлено договором оренди, а саме, по 18000,00 грн у кожному році, замість 7332,00 грн. Відповідно, загальна сума виплачено ОСОБА_1 орендної плати складає 36000,00 грн, замість належної 21999,60 грн (за 2022-2024 роки). Тобто, здійснючи у 2022 та 2023 роках виплату орендної плати в більшому розмірі, ніж передбаченого договором оренди, ФГ «Вікторі-21» здійснило дострокову виплату орендної плати, на що орендар (ФГ «Віторі-21») має право, передбачене п. 10 договором оренди від 03.01.2022 року.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами факту істотного порушення умов договору оренди, а саме, не встановлено систематичної несплати позивачу орендної плати, тому відсутні підстави для розірвання договору оренди землі, передбачені п. «д» частини першої ст. 141 ЗК України та частиною другою ст. 651 ЦК України і, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Посилання представника позивача в апеляційній скарзі на невиплату відповідачем орендної плати за 2025 рік, як підтвердження систематичного порушення умов договору оренди, колегія суддів не приймає, оскільки відповідно ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Доводи, викладені в апеляційні скарзі позивача, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський судз правлюдини вказавщо пункт1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Касьян Микола Степанович, залишити без задоволення.
Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повне судове рішення складено 24 вересня 2026 року.
Головуючий:
Судді: