ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року Справа №160/17299/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Прудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
19.06.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 19.06.2026 року через систему "Електронний суд" позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 12.05.2022 року по 28.04.2026 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: усіх складових грошового забезпечення (у тому числі премії, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці) грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого за 2022 рік Законом України "Про Держаний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2020 року, встановленого за 2023 рік Законом України "Про Держаний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року, встановленого за 2024 рік Законом України "Про Держаний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року, встановленого за 2025 рік Законом України "Про Держаний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року, встановленого за 2026 рік Законом України "Про Держаний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату усіх складових грошового забезпечення (у тому числі премії, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці та інших основних та додаткових виплат) за період з 12.05.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року - 2481 гривень 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців";
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату усіх складових грошового забезпечення (у тому числі премії, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці та інших основних та додаткових виплат) за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року - 2684 гривень 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців";
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату усіх складових грошового забезпечення (у тому числі премії, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці та інших основних та додаткових виплат) за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року - 3028 гривень 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців" у розмірі;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату усіх складових грошового забезпечення (у тому числі премії, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці та інших основних та додаткових виплат) за період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року - 3028 гривень 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців" у розмірі;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату усіх складових грошового забезпечення (у тому числі премії, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці та інших основних та додаткових виплат) за період з 01.01.2026 року по 28.04.2026 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2026 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 року - 3328 гривень 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців" у розмірі.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що під час проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 12.05.2022 по 28.04.2026 відповідачем здійснювалося нарахування та виплата грошового забезпечення з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема шляхом застосування неправомірної розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням. Так, відповідно до довідки-розрахунку №26/1/3950 від 04.06.2026, при визначенні складових грошового забезпечення позивача відповідач використовував розрахункову величину у розмірі 1762 грн, що фактично відповідає прожитковому мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, попри те, що позивач у спірний період проходив службу у 2022- 2026 роках, коли щорічно законами України про Державний бюджет встановлювалися інші розміри прожиткового мінімуму. Зокрема, відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" (станом на 01.01.2022) прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн; на 01.01.2023 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" - 2684 грн; на 01.01.2024 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" - 3028 грн; на 01.01.2025 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" - 3028 грн; на 01.01.2026 відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" - 3328 грн. Незважаючи на зазначене нормативне регулювання, відповідач при формуванні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача протягом усього періоду з 12.05.2022 по 28.04.2026 продовжував застосовувати фіксовану розрахункову величину 1762 грн, що не відповідає вимогам пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у чинній правовій інтерпретації та суперечить принципу визначення грошового забезпечення із застосуванням актуального прожиткового мінімуму. Унаслідок такого підходу було неправомірно занижено розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, що, у свою чергу, призвело до зменшення всіх похідних виплат, зокрема щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023, 2024, 2025 та 2026 роки. Позивач звертався до відповідача із відповідною заявою про проведення перерахунку грошового забезпечення за весь період служби 12.05.2022- 28.04.2026, однак листом-відповіддю від 04.06.2026 йому було відмовлено у задоволенні вимог, перерахунок та доплата належних сум здійснені не були. Таким чином, дії відповідача мають триваючий характер та полягають у системному застосуванні неправильної розрахункової бази при нарахуванні грошового забезпечення за весь період служби позивача, що призвело до недоотримання ним належних сум грошового забезпечення та порушення гарантованого державою права на достатнє матеріальне забезпечення військовослужбовця.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 року зазначена вище справа розподілена та 22.06.2026 року передана судді Пруднику С.В.
24.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у військової частини НОМЕР_1 : довідку про розмір нарахованого грошового забезпечення та картки особового рахунку за період з 12.05.2022 року по 28.04.2026 року включно ОСОБА_1 ; копії наказів про зарахування до списків особового складу так і виключення із списків особового складу ОСОБА_1 ; письмові та вмотивовані пояснення щодо нарахування (не нарахування) виплати (не виплати) ОСОБА_1 : усіх складових грошового забезпечення (у тому числі премії, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці та інших основних та додаткових виплат) за період з 12.05.2022 року по 31.12.2022 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року - 2481 гривень 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців"; усіх складових грошового забезпечення (у тому числі премії, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці та інших основних та додаткових виплат) за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 року - 2684 гривень 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення Документ сформований в системі "Електронний суд" 19.06.2026 12 військовослужбовців"; усіх складових грошового забезпечення (у тому числі премії, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці та інших основних та додаткових виплат) за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 року - 3028 гривень 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців" у розмірі; усіх складових грошового забезпечення (у тому числі премії, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці та інших основних та додаткових виплат) за період з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2025 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року - 3028 гривень 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців" у розмірі; усіх складових грошового забезпечення (у тому числі премії, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці та інших основних та додаткових виплат) за період з 01.01.2026 року по 28.04.2026 року, грошової допомоги на оздоровлення за 2026 рік з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 року - 3328 гривень 00 копійок на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 за кодом економічної класифікації видатків 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців" у розмірі. Судом зобов`язано витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 17.07.2026 року. Судом попереджено військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
13.07.2026 року від військової частини НОМЕР_2 до суду надійшло клопотання про долучення доказів, в якому відповідач зазначив, що на виконання ухвали суду надає витребувані докази та просить долучити їх до матеріалів справи. Водночас відповідач зазначив про пропуск процесуального строку, встановленого судом для подання витребуваних доказів, та просив врахувати, що такий пропуск зумовлений об`єктивними обставинами, пов`язаними з виконанням військовою частиною завдань із забезпечення оборони України та відсічі збройної агресії проти України. На обґрунтування поважності причин пропуску встановленого строку відповідач послався на введення в Україні воєнного стану, а також зазначив, що особовий склад військової частини відповідно до бойових та організаційно-розпорядчих документів залучений до виконання бойових завдань, у зв`язку з чим своєчасне формування, опрацювання та направлення до суду витребуваних матеріалів було об`єктивно ускладнене. У зв`язку з наведеним відповідач просив суд врахувати зазначені обставини, поновити пропущений процесуальний строк та долучити подані докази до матеріалів справи.
Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
24.08.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду даної справи на 30 днів.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 12.05.2022 року по 28.04.2026 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.05.2022 року №117 позивача, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 09.05.2022 року №61-РС на посаду старшого стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 6 стрілецької роти НОМЕР_4 стрілецького батальйону, з 12.05.2022 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
Згідно з указаним наказом позивач 12.05.2022 року приступив до прийняття справ та посади, цього ж дня прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків. Наказом встановлено посадовий оклад у розмірі 2910,00 грн на місяць, надбавку за проходження військової служби у розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також премію за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 264 відсотків посадового окладу.
Надалі, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.04.2026 року №120, позивач 28.04.2026 року приступив до здачі справ та посади, цього ж дня справи та посаду здав та вибув до нового місця служби у АДРЕСА_1 .
З 28.04.2026 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
Вказаним наказом також визначено виплату позивачу за період з 01.04.2026 року по 28.04.2026 року надбавки за проходження військової служби у розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а також премії за особистий внесок у загальні результати служби у розмірі 641 відсотка посадового окладу.
Крім того, наказом від 28.04.2026 року №120 підтверджено отримання позивачем грошової допомоги для оздоровлення за 2026 рік та визначено виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення відповідних заходів в умовах дії воєнного стану за періоди з 01.04.2026 року по 06.04.2026 року та з 17.04.2026 року по 28.04.2026 року.
Водночас зазначеним наказом зафіксовано, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2026 рік позивачу не виплачувалась, підйомна допомога під час проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 не виплачувалась, а постійним або службовим житлом він не забезпечувався.
10.07.2026 року військовою частиною НОМЕР_1 складено довідку №26/1/4875 про виплату грошового забезпечення, відповідно до якої позивачу у період з травня 2022 року по квітень 2026 року здійснювалося нарахування та виплата грошового забезпечення, до складу якого входили, зокрема, посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, інші надбавки та доплати, премія та індексація грошового забезпечення.
04.05.2026 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, зареєстрованою за №ЛИ-20180453, у якій просив, зокрема, здійснити перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період з 12.05.2022 року по 28.04.2026 року, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, та відповідних тарифних коефіцієнтів.
За результатами розгляду зазначеного звернення військова частина НОМЕР_1 надала відповідь від 04.06.2026 року №26/1/3951, якою відмовила у проведенні перерахунку грошового забезпечення, пославшись, зокрема, на застосування при обчисленні відповідних складових розміру 1762,00 грн.
Разом із відповіддю відповідачем надано довідку-розрахунок нарахованого та виплаченого грошового забезпечення №26/1/3950, з якої вбачається, що при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням за спірний період відповідач застосовував розрахункову величину 1762,00 грн.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що у період проходження військової служби з 12.05.2022 року по 28.04.2026 року позивачу здійснювалося нарахування та виплата грошового забезпечення, однак при визначенні розмірів його базових складових відповідач виходив із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 року, у сумі 1762,00 грн.
Саме правомірність застосування відповідачем зазначеної розрахункової величини при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а також похідних від них складових грошового забезпечення, є предметом спору у цій справі.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, право військовослужбовця на належне грошове забезпечення охоплює не лише виплату посадового окладу та окладу за військовим званням, а й належних йому додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких визначається з урахуванням відповідних базових складових грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 затверджено схему тарифних розрядів за основними посадами військовослужбовців, схему тарифних коефіцієнтів за військовими званнями, додаткові види грошового забезпечення та інші складові грошового забезпечення.
У первісній редакції пункту 4 постанови № 704 було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з відповідними додатками до постанови.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» до пункту 4 постанови № 704 внесено зміни, відповідно до яких розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями визначаються виходячи з фіксованого розміру 1762 гривні, помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт. Зазначена редакція пункту 4 постанови № 704 застосовується з 20 травня 2023 року.
Отже, при визначенні належного позивачу грошового забезпечення необхідно враховувати нормативно-правове регулювання, чинне у відповідний період проходження ним військової служби.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 12 травня 2022 року по 28 квітня 2026 року.
Наказом військової частини НОМЕР_1 від 12 травня 2022 року № 117 позивача зараховано до списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, призначено на відповідну посаду та встановлено складові його грошового забезпечення.
Відповідно до наявних у матеріалах справи документів, при здійсненні виплати грошового забезпечення позивачу у спірний період відповідачем для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовувався розмір 1762 грн.
Разом із тим спірний період охоплює час до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 481, а тому застосування відповідачем при розрахунку грошового забезпечення позивача за період з 12 травня 2022 року по 19 травня 2023 року розміру 1762 грн не відповідає положенням пункту 4 постанови № 704 у редакції, чинній у зазначений період.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово звертав увагу на необхідність застосування саме тієї редакції пункту 4 постанови № 704, яка була чинною у відповідний період, та виходив із того, що первісна редакція пункту 4 постанови № 704 пов`язувала розміри посадових окладів та окладів за військовими званнями з прожитковим мінімумом для працездатних осіб, установленим законом на 1 січня відповідного календарного року.
Відтак за період з 12 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року при визначенні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, у розмірі 2481,00 грн, помножений на відповідні тарифні коефіцієнти.
За період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року, у розмірі 2684,00 грн, помножений на відповідні тарифні коефіцієнти.
При цьому суд враховує, що з 20 травня 2023 року набрала чинності нова редакція пункту 4 постанови № 704, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України № 481, якою передбачено використання фіксованого показника 1762 грн.
Верховний Суд у постанові від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 надав правову оцінку постанові № 481 та скасував судові рішення, якими цю постанову було визнано протиправною та нечинною, відмовивши у задоволенні відповідних вимог. Отже, після 20 травня 2023 року розрахунок посадових окладів та окладів за військовими званнями має здійснюватися з урахуванням чинної редакції пункту 4 постанови № 704.
Таким чином, правові підстави для здійснення перерахунку грошового забезпечення позивача із застосуванням прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року наявні саме за період з 12 травня 2022 року по 19 травня 2023 року, тобто до набрання чинності постановою № 481.
Водночас суд зазначає, що зміна розміру посадового окладу та окладу за військовим званням має безпосереднє значення для визначення розміру інших складових грошового забезпечення, розрахунок яких законодавством поставлено у залежність від відповідних базових величин.
Відповідно до пункту 2 постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців складається, зокрема, з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. До щомісячних додаткових видів належать, зокрема, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, та премії.
Отже, у разі зміни розміру посадового окладу та окладу за військовим званням підлягають відповідному перерахунку й ті складові грошового забезпечення, розмір яких відповідно до законодавства визначається виходячи з таких величин.
Зокрема, надбавка за вислугу років визначається у відсотковому співвідношенні до посадового окладу та окладу за військовим званням, а надбавка за особливості проходження військової служби визначається з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
Пунктом 5 постанови № 704 передбачено право керівників відповідних державних органів у межах асигнувань установлювати військовослужбовцям надбавку за особливості проходження військової служби, а також здійснювати їх преміювання відповідно до особистого внеску в загальні результати служби. Верховний Суд звертав увагу, що конкретні розміри таких виплат залежать від установлених відповідними актами та наказами умов і розмірів їх виплати.
У зв`язку з цим суд не встановлює самостійно нового відсоткового розміру надбавки за особливості проходження військової служби чи премії, а зобов`язує відповідача провести їх перерахунок виходячи з фактично встановлених позивачу у спірному періоді розмірів (відсотків), але від належного, перерахованого посадового окладу та інших базових величин.
Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, у рішенні від 05 березня 2024 року у зразковій справі № 380/19324/23, у якому суд наголосив, що постанова № 704 сама по собі не встановлює конкретного відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби та премії; їх конкретні розміри визначаються з урахуванням відповідних відомчих актів, наказів та умов проходження служби.
Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок усіх належних позивачу складових грошового забезпечення за період з 12 травня 2022 року по 19 травня 2023 року є обґрунтованими тією мірою, в якій відповідні складові залежать від розміру посадового окладу, окладу за військовим званням та інших величин, що підлягають перерахунку.
Щодо надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, суд зазначає, що така виплата є окремою складовою грошового забезпечення та підлягає перерахунку у разі, якщо вона була встановлена та виплачувалась позивачу у спірному періоді, у порядку та розмірі, визначених відповідними нормативно-правовими актами. При цьому відповідач не вправі зберігати розмір такої виплати без змін, якщо нормативна база її розрахунку передбачає визначення її розміру виходячи з базових складових грошового забезпечення, які підлягають перерахунку.
Суд також враховує, що перерахунок основних складових грошового забезпечення без відповідного перерахунку залежних від них виплат призвів би до неповного відновлення порушеного права позивача на отримання належного грошового забезпечення.
Щодо грошової допомоги для оздоровлення суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5 постанови № 704 військовослужбовцям один раз на рік може виплачуватися грошова допомога для оздоровлення в розмірі, що визначається відповідно до встановленого порядку виплати грошового забезпечення.
Оскільки розмір такої допомоги визначається виходячи з місячного грошового забезпечення, зміна складових цього грошового забезпечення, які є базою для її визначення, безпосередньо впливає на її належний розмір.
З огляду на те, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у 2022 та 2023 роках, а спірний період охоплює відповідно частину 2022 року та частину 2023 року, суд вважає обґрунтованими вимоги про перерахунок грошової допомоги для оздоровлення за 2022 та 2023 роки, якщо така допомога була нарахована та виплачена у відповідному році, виходячи з належного розміру місячного грошового забезпечення.
При цьому з відповідача не може бути стягнута повторно вже виплачена позивачу сума. Тому перерахунок має бути проведений із зарахуванням раніше виплачених сум.
Щодо матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань суд зазначає, що її розмір також пов`язується із розміром місячного грошового забезпечення, однак право на її отримання та конкретний розмір визначаються з урахуванням установлених законодавством умов її виплати та відповідних рішень командування.
Тому сама по собі зміна посадового окладу та окладу за військовим званням не є достатньою підставою для безумовного висновку про виникнення у позивача права на таку допомогу. У зв`язку з цим її перерахунок та виплата можливі лише за наявності у позивача права на отримання такої допомоги у відповідному році та за умови, що така допомога була йому нарахована або він мав установлене законодавством право на її отримання.
Суд вважає, що саме такий підхід відповідає принципу належного способу захисту порушеного права, оскільки не створює для відповідача обов`язку здійснювати виплату, право на яку не підтверджено встановленими у справі обставинами, водночас забезпечуючи позивачу можливість отримати належні йому суми у разі підтвердження відповідного права.
Водночас суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог у частині перерахунку грошового забезпечення за період після 19 травня 2023 року виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року.
Як зазначено вище, з 20 травня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 481, якою змінено пункт 4 постанови № 704 та встановлено інший механізм визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями.
При цьому Верховний Суд у постанові від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 надав остаточну судову оцінку правомірності внесення відповідних змін та не визнав постанову № 481 протиправною. Отже, суд при розгляді цієї справи зобов`язаний виходити з чинного нормативного регулювання, відповідно до якого після 20 травня 2023 року застосовується визначений постановою № 481 механізм розрахунку.
За таких обставин вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення за період після 20 травня 2023 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року, задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги про компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає, що у разі проведення відповідачем донарахування та виплати позивачу належних сум грошового забезпечення така компенсація здійснюється у порядку та за умов, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.
Отже, одночасно з виплатою сум, донарахованих унаслідок проведення перерахунку, відповідач має здійснити відповідні передбачені законодавством дії щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, утриманих із належних позивачу виплат.
Посилання у резолютивній частині рішення на код економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» у цьому випадку визначає бюджетний напрям здійснення відповідних видатків та не змінює характеру встановленого судом обов`язку відповідача щодо проведення перерахунку та виплати належних сум.
Оцінюючи доводи сторін у сукупності, суд виходить із того, що відповідач, здійснюючи нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення у період з 12 травня 2022 року по 19 травня 2023 року із застосуванням для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням показника 1762 грн, застосував порядок розрахунку, який на цей період не відповідав чинній редакції пункту 4 постанови № 704.
Таким чином, бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення належного перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 12 травня 2022 року по 19 травня 2023 року є протиправною.
Разом з тим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у частині, що виходить за межі періоду, протягом якого діяла відповідна редакція пункту 4 постанови № 704, зокрема щодо проведення перерахунку після 20 травня 2023 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного року.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи вчинені вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми законодавства та правові висновки Верховного Суду, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо неналежного нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 12 травня 2022 року по 19 травня 2023 року та зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок і виплату з урахуванням раніше виплачених сум, а також провести перерахунок належних одноразових складових грошового забезпечення, право на які виникло у відповідні роки, виходячи з належного розміру грошового забезпечення.
У решті позовних вимог, зокрема щодо перерахунку грошового забезпечення за період після 20 травня 2023 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного року, слід відмовити.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі «Ковач проти України», п. 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», п. 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Суди повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Тож, залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Зазначене вище в сукупності свідчить про обґрунтованість доводів позивача про наявність правових підстав для часткове задоволення заявлених вимог.
Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 КАС України, не було доведено правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем-2, всупереч вимогам КАС України, не доведено правомірності своїх дій, в той час як позивачем позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 12 травня 2022 року по 19 травня 2023 року належних сум грошового забезпечення, у тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, інших основних та додаткових виплат, а також грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, розмір яких підлягає визначенню з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня відповідного календарного року, із застосуванням відповідних тарифних коефіцієнтів, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату усіх належних складових грошового забезпечення, у тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, та інших основних і додаткових виплат, за період з 12 травня 2022 року по 31 грудня 2022 року, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року у розмірі 2481,00 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, із застосуванням установлених позивачу розмірів (відсотків) відповідних надбавок та премії, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік, виходячи з належного розміру грошового забезпечення, визначеного з урахуванням перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн станом на 01 січня 2022 року, з урахуванням раніше виплаченої суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату усіх належних складових грошового забезпечення, у тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження військової служби, премії, надбавки за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, та інших основних і додаткових виплат, за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року у розмірі 2684,00 грн, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, із застосуванням установлених позивачу розмірів (відсотків) відповідних надбавок та премії, з урахуванням раніше виплачених сум, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги для оздоровлення за 2023 рік, виходячи з належного розміру грошового забезпечення, визначеного з урахуванням перерахунку посадового окладу та окладу за військовим званням відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684,00 грн станом на 01 січня 2023 року, з урахуванням раніше виплаченої суми, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник