ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
25 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/6824/26
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп» про зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп» (далі - відповідач), в якій просить:
- Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанси проперті групп» (ЄДРПОУ 41487593), 61003, м. Харків, площа Павлівська, 5 повернути 377218 (тридцять сім тисяч двісті вісімнадцять) грн. 50 коп. відповідачу на рахунок (ІБ отримувача Володимир Олександрович Гримальський IBAN /рахунок НОМЕР_1 ??? НОМЕР_2 Банк AT "Ощадбанк" (Закарпатська філія) Призначення платежу Для поповнення карткового рахунку, ОСОБА_2 ).
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлений інший порядок судового провадження.
Судом встановлено, що позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп», у якому просить зобов`язати відповідача повернути йому грошові кошти у розмірі 377 218 грн 50 коп., які були стягнуті з нього у межах виконавчого провадження № 44579188 на виконання заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2009 року у справі № 2п-1650/09.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2009 року було скасовано ухвалою цього ж суду від 31 березня 2021 року, а тому, на його думку, відпала правова підстава для утримання відповідачем коштів, які були отримані внаслідок виконання скасованого судового рішення.
Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини не мають публічно-правового характеру, оскільки відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» - не є суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах та не здійснює щодо позивача владних управлінських функцій, а заявлені вимоги не пов`язані з оскарженням рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Крім цього, вимога про повернення коштів пов`язана з виконанням заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2009 року у справі № 2п-1650/09 та його подальшим скасуванням.
Тобто, позивач фактично ставить питання про повернення майна, яке було стягнуто та одержано на виконання судового рішення, правова підстава для виконання якого в подальшому була усунута шляхом його скасування.
Для врегулювання таких правовідносин цивільним процесуальним законодавством передбачено спеціальний процесуальний інститут повороту виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Частиною 2 статті 444 ЦПК України, передбачено, що якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він:1) закриває провадження у справі;2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно з частини 2 статті 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
З огляду на вказане, можна прийти до висновку, що законодавець передбачив спеціальний порядок відновлення майнового стану особи у випадку виконання судового рішення, яке в подальшому скасовано.
Отже, заявлена позивачем вимога за своєю суттю спрямована саме на повернення коштів, фактично отриманих стягувачем за скасованим судовим рішенням, що забезпечується інститутом повороту виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
Керуючись статтями 170, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп» про зобов`язання вчинити дії.
Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Ю.Ю.Дору