Справа № 930/1795/26 №2-а/930/15/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2026 року Немирівський районний суд
Вінницької області у складі:
головуючого судді - Науменка С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Андрущак Л.П.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,
ВСТАНОВИВ:
В липні 2026 року ОСОБА_1 , звернувся з вказаним адміністративним позовом та обґрунтовує його тим, що 30 червня 2026 року інспектором Відділу поліції № 5 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області Войчишеним Миколою Івановичем було винесено постанову серії ЕНА №7469833, якою його ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до змісту зазначеної постанови, йому поставлено в вину те, що 30 червня 2026 року о 21 годині 37 хвилин у місті Немирів по вулиці Костельній (Горького), керуючи автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 213 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час виїзду з кругового руху він не надав перевагу в русу транспортному засобу, який рухався по колу, чим нібито порушив пункт 16.10. Правил Дорожнього руху України.
На підставі зазначених висновків інспектор наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.
Із зазначеною постановою ОСОБА_1 , не погоджується повністю, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.
30 червня 2026 року він керував автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 213 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 та здійснював виїзд на перехрестя з круговим рухом у місті Немирів.
Попереду по колу рухався інший транспортний засіб, який продовжив рух та лише незначно зменшив швидкість.
При цьому дорожньо-транспортної пригоди не відбулося, зіткнення між транспортними засобами не було, будь-яких механічних пошкоджень транспортних засобів не виникло, потерпілих осіб немає, матеріальна шкода нікому не заподіяна.
Незважаючи на це, інспектор поліції без належного з`ясування всіх фактичних обставин дійшов висновку про порушення ним пункту 16.10. Правил дорожнього руху України та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
Фактично постанова містить лише загальне посилання на порушення Правил дорожнього руху, однак не містить конкретного опису обставин, які б свідчили про те, що його дії створили реальну перешкоду для іншого учасника дорожнього руху або змусили його вжити екстрених заходів для уникнення дорожньо-транспортної пригоди.
Сам по собі факт незначного зменшення швидкості іншим транспортним засобом ще не свідчить про безумовне порушення пункту 16.10 Правил дорожнього руху України та не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності без належного дослідження всіх доказів.
Тому ОСОБА_1 , просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7469833 від 30 червня 2026 року та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв`язку відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
23.07.2026 року представником відповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить залишити постанову серії ЕНА №7469833 від 30.06.2026 по справі про адміністративне правопорушення без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 , до ГУНП у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - без задоволення.
Ухвалою судді Немирівського районного суду Вінницької області від 17.07.2026 року було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд адміністративної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 , не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі позивача. Позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.
В судове засідання представник відповідача ГУНП у Вінницькій області не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача.
Розглядаючи даний спір, суд виходив з наступних мотивів та норм права.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
30.06.2026 року інспектор ВП № 5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області Войчишен М.І. склав постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7469833, якою він наклав на ОСОБА_1 штраф в розмірі 510гривень 00 копійок за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що він 30 червня 2026 року о 21 годині 37 хвилин у місті Немирів по вулиці Костельній (Горького), керуючи автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 213 CDI, державний номерний знак НОМЕР_1 . Під час виїзду з кругового руху не надав перевагу в русу транспортному засобу, який рухався по колу, чим порушив пункт 16.10. Правил Дорожнього руху України.
Відповідно п. 16.10. ПДР України, визначає проїзд перехресть. На перехресті, де рух регулюється світлофором з додатковою секцією, водій, який перебуває на смузі, з якої робить поворот, повинен продовжувати рух у напрямку, що вказує стрілка, ввімкнута в додатковій секції, якщо його зупинка на заборонений сигнал світлофора створить перешкоди транспортним засобом, що рухаються за ним по тій самій смузі.
Оскільки перед виїздом з круговим рухом розташований дорожній знак 2.1 «Дати дорогу». Він зобов`язує водія надати перевагу транспортним засобам, що рухаються по перехрещуваній дорозі (головній), а за наявності таблички 7.8 «Напрямок головної дороги» - тим, хто їде по головній дорозі.
Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП Порушення правил проїзду перехресть, зупинок ТЗ загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування ТЗ на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху ТЗ засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних ТЗ під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України однією з основних засад адміністративного судочинства є верховенство права.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи доводи позивача та надані у справі докази в їх сукупності, суд виходить з того, що сам факт відсутності дорожньо-транспортної пригоди, механічних пошкоджень транспортних засобів чи потерпілих осіб не виключає можливості вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
При цьому з оскаржуваної постанови вбачається, що інспектором встановлено конкретні обставини порушення Правил дорожнього руху, а саме те, що позивач під час виїзду з перехрестя з круговим рухом не надав перевагу транспортному засобу, який уже рухався по колу.
Доводи позивача про те, що транспортний засіб, який рухався по колу, лише незначно зменшив швидкість, самі по собі не спростовують встановленого інспектором факту ненадання переваги в русі та не свідчать про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Посилання позивача на те, що його дії не створили аварійної ситуації та не спричинили дорожньо-транспортної пригоди, також не можуть бути підставою для висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки настання таких наслідків не є обов`язковою ознакою правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова серії ЕНА №7469833 від 30 червня 2026 року прийнята за встановлених у справі обставин, а підстав для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Враховуючи викладене, адміністративни й позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволенню не підлягає.
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.242, ч.1 ст.243, 244-246, ч.1 ст.250 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Немирівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.М.Науменко