Справа № 308/11904/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бедьо В.І., за участі секретаря судового засідання Малиновської І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у залі суду у місті Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 13.09.2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1176.
Позовні вимоги мотивує тим, що життя у подружжя не склалося через постійні конфлікти та суперечки, спільне життя стало неможливим та нестерпним. Сторони мають різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства. У зв`язку з цим шлюбні стосунки між сторонами фактично припинилися. Із квітня 2025 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть та сімейних відносин не підтримують.
За час шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, до суду надійшли заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі 1700 гривень щомісячно.
Заяви (клопотання) учасників справи.
У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Інші процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.08.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований 13.09.2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1176.
Підставою звернення до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу є те, що на даний час шлюбні відносини між подружжям припинені, оскільки сторони мають різні погляди на сімейні відносини. Шлюб фактично перестав існувати та має формальний характер, сторони проживають окремо, а подальше збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно з положеннями статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають спільні права та обов`язки.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу згідно з приписами статті 112 СК України, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина перша статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає право особи на повагу до її приватного та сімейного життя.
Поняття «приватного та сімейного життя» ЄСПЛ не є чітко визначеним і охоплює широкий спектр питань, серед яких, зокрема, права особи на приватний простір та право визначати своє приватне життя (справа «Пек проти Сполученого Королівства» від 28.01.2003 року, заява № 44647/98).
Крім цього, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
У пункті 84 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Валліанатос та інші проти Греції» від 07.11.2013 року (заяви № 29381/09 та № 32684/09) зазначено, що мета захисту родини у традиційному сенсі є доволі абстрактною і для її реалізації може використовуватися широкий спектр конкретних заходів. З огляду на те, що Конвенція є «живим» документом, який слід тлумачити у світлі умов сьогодення, держава при виборі засобів, покликаних забезпечувати захист сім`ї та повагу до сімейного життя, має брати до уваги зміни, що відбуваються у суспільстві та у ставленні до соціальних питань, цивільного стану і міжособистісних стосунків.
Окрім цього, у пункті 126 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» від 12 червня 2014 року (заява № 56030/07) зазначено про важливість можливості для осіб вільно приймати рішення щодо того, як вести своє приватне та сімейне життя, а також про охорону прав на самореалізацію та встановлення і розвиток відносин з іншими людьми.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а й під час перебування у шлюбі, що зумовлює можливість його добровільного розірвання. Шлюб - це сімейний союз, який має добровільний характер.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини і не ведуть спільного господарства. Спору щодо поділу спільного майна немає. Суд вважає, що за таких обставин надання подружжю строку для примирення суперечитиме моральним засадам суспільства.
Виходячи з вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально-правові основи шлюбу відсутні, а заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно зі статтями 181, 182, 184 СК України аліменти на дитину можуть присуджуватися у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього інших дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
З огляду на заяви сторін, а також враховуючи, що визначений ними розмір аліментів не є меншим від мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину відповідного віку, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі 1700 гривень щомісячно.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачкою при зверненні до суду із зазначеним позовом було сплачено 1331,20 грн судового збору, тому з огляду на задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354, 430 ЦПК України, ст. ст. 105, 110, 112, 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб, укладений 13.09.2022 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 13.09.2022 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану в місті Ужгороді Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1176, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , - розірвати.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень щомісячно, починаючи з 24.09.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь позивачки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області В.І. Бедьо