Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
25 вересня 2026 року Справа № 200/2587/22
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Супрун Ю.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові у спрощеному письмовому провадженні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з процесуальних питань (вх.№01-26/131935/26 від 24.09.2026) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 8, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 .;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 8) виплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ) за весь період, починаючи з дати припинення виплати пенсії.
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 8) відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ).
- допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати ОСОБА_1 (Ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 , адреса для листування: АДРЕСА_3 ) пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рішенням Вищої ради правосуддя № 960/0/15-26 від 21.05.2026 територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду змінено та передано до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 прийнято адміністративну справу № 200/2587/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до провадження.
Представником відповідача 24.09.2026 через систему «Електронний суд» подано клопотання з вх.№01-26/131935/26, у якому просить суд:
- зобов`язати ОСОБА_1 надати довідку про перебування в живих;
- постановити ухвалу про обов`язковість особистої участі позивачки в судовому засіданні для надання пояснень за адміністративним позовом в режимі відеоконференції;
- розглянути справу № 200/2587/22 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Щодо зобов`язання позивачу надати довідку про перебування в живих, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до положень статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 80 КАС учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною другою статті 80 КАС встановлено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Згідно з частиною третьою статті 80 КАС про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Суд зауважує, що клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області не відповідає вимогам, встановленим статтею 80 КАС, оскільки в ньому не вказані всі відомості, зазначення яких вимагають положення частини другої цієї статті.
Так, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в клопотанні не зазначило заходи, які воно самостійно вжило для отримання доказів, які просить витребувати, не надало докази вжиття таких заходів та не повідомило про причини неможливості самостійного їх отримання.
Суд звертає увагу відповідача суб`єкта владних повноважень на приписи частини п`ятої статті 77 КАС, згідно з якою суд не може витребувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на приписи частини п`ятої статті 77 КАС, суд не може застосовувати інститут витребування доказів для з`ясування у позивача (її представника) інформації щодо реєстрації факту її смерті.
Суд наголошує, що покладання на особу, яка потребує судового захисту, додаткових обов`язків, які не передбачені процесуальним законом, як-то доведення факту того, що така особа є живою, не відповідає принципу верховенства права та може призвести до порушення гарантованого Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод права на доступ до суду.
Також суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 64 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхуваннясаме виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право проводити фізичну ідентифікацію пенсіонерів у випадках, передбачених законодавством.
Щодо постановлення ухвали про обов`язковість особистої участі позивача в судовому засіданні для надання пояснень за адміністративним позовом в режимі відеоконференції, суд зазначає наступне.
На обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що не може підтвердити або спростувати факт смерті позивача.
Відповідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Нормами частини 4 даної статті також встановлено, що суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
На підставі ч. 1, ч. 4 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Згідно з нормами ч. 4 ст. 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
На підставі наведеного суд вважає, що матеріали справи містять достатні відомості для прийняття судом рішення по суті спору, а відтак потреба в отриманні пояснень з боку позивача - відсутня.
Щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.10.2017 у справі Віктор Назаренко проти України).
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №820/5121/18.
Представники сторін не обґрунтували, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін цьому сприятиме.
В даному випадку у відповідності до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження, суд прийшов до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а представником позивача, у свою чергу, не доведено зворотнє.
У взаємозв`язку з наведеними правилами, суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі "Mirovni Inљtitut v. Slovenia" зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovа and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.204, ст.261, ст. 262, ст. 248, ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
В задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (вх.№01-26/131935/26 від 24.09.2026) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ю.О. Супрун