Головуючий І інстанції: Бадюков Ю.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 р. Справа № 520/33726/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Мінаєвої К.В. , Фоміної Л.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 по справі № 520/33726/25
за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ
до ОСОБА_1
про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
Харківський Національний університет внутрішніх справ (далі - позивач, ХНУВС) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 , апелянт), в якому просив суд:
-стягнути з відповідача - ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням, в сумі 58 390 (п`ятдесят вісім тисяч триста дев`яносто) грн 10 коп.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ витрати, пов`язані з утриманням, в сумі 58 390, 10 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 та ухвалити нове рішення у цій справі, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що він жодного разу не заявляв про відмову від виконання обов`язку щодо відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Навпаки, у межах строку, наданого для добровільного врегулювання питання, вчинив активні дії, спрямовані на виконання такого обов`язку, а саме - 17.12.2025 звернувся до ХНУВС з пропозицією укласти договір про розстрочення платежу, що прямо передбачено пунктом 6 Порядку № 261. Належне письмове звернення скаржника 17.12.2025 року було подане до спливу строку добровільного відшкодування витрат та містило чіткий і однозначний намір здійснити оплату всієї суми зобов`язання, із пропозицією розподілити його на рівні частини строком на дванадцять місяців. Така пропозиція була зумовлена тим, що 58 390,10 грн є значною сумою витрат для мене, оскільки він тимчасово не має достатнього доходу у зв`язку зі звільненням зі служби в поліції та не може одноразово виплатити всю суму.
Позивач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 19.08.2020 № 245 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу до Національної поліції України та зараховано курсантом ХНУВС з 01.09.2020.
01.09.2020 на виконання наказу МВС від 01.03.2017 № 173 «Про затвердження Типового форми Контракту про здобуття освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» між відповідачем, ХНУВС та ГУНП в Харківській області укладено контракт № 266 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
01.09.2022 Відповідач, ХНУВС та ГУНП в Харківській області уклали додатковий договір до контракту від 01.09.2020 № 266.
Наказом ХНУВС від 12.04.2023 № 179 о/с Відповідача відрахували зі складу курсантів ХНУВС у зв`язку із закінченням навчання з 13.04.2023 та направили для подальшого проходження служби.
Наказом ГУНП в Харківській області від 18.11.2025 № 707 о/с Відповідача звільнено зі служби в поліції згідно з Законом України «Про Національну поліцію» п. 6 ч.1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 18.11.2025.
Листом ГУНП в Харківській області від 24.11.2025 № 325530-2025 повідомлено університет про звільнення Відповідача.
Згідно з Довідкою-розрахунком витрат, пов`язаних з утриманням курсанта відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у ХНУВС на загальну суму 58 390 (п`ятдесят вісім тисяч триста дев`яносто) грн 10 коп. Наведені розрахунки відповідачем не оскаржувались.
17.12.2025р. відповідачем було направлено електронне звернення до ХНУВС на електронну адресу [пошта прихована] з пропозицією укласти договір про розстрочення платежу з можливістю розбиття загальної суми платежу на дванадцять місяців рівними частинами.
Листом ХНУВС № У604/4/3618/2025 від 29.12.2025 на звернення відповідача повідомив, що строк для добровільного відшкодування сплинув 18.12.2025, до вказаного строку не відшкодовано витрати, пов`язані з утриманням в університеті, у зв`язку з чим 26.12.2025р. ХНУВС поданий адміністративний позов до Харківського окружного адміністративного суду про стягнення з відповідача витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі.
Вважаючи свої права порушеними, відповідач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивача звільнено за власним бажанням з органів внутрішніх справ до закінчення трирічного строку після закінчення навчання, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання в Харківському Національному університеті внутрішніх справ.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію", служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 72 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що професійне навчання поліцейських складається з:1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію", підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Згідно з ч. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію", особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється за станом здоров`я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (ч. 5 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 р. № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (в подальшому - Порядок № 261).
Вказаний Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до п. 2 Порядку № 261, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Типову форму контракту затверджує МВС.
Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку № 261).
Пунктом 5 Порядку № 261 передбачено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
У разі звільнення особи до відпрацювання нею трьох років після закінчення вищого навчального закладу орган поліції, в якому особа проходила службу, невідкладно повідомляє про це вищому навчальному закладу, в якому особа навчалася.
Пунктом 6 Порядку № 261 визначено, що особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.
Згідно з п. 8 Порядку № 261, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що у разі звільнення особи зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання, крім звільнення зі служби в поліції через хворобу, скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, особа зобов`язана відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з її утриманням у вищому навчальному закладі, які відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася, а у разі відмови від добровільного відшкодування таких витрат, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Колегія звертає увагу, що за правилами положень ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.09.2021 р. в справі №520/11540/19, від 30.08.2022 р. в справі №480/8200/20, від 14.12.2022 р. в справі № 520/5837/2020, від 13.01.2023 р. в справі №440/2692/20 та від 19.10.2023 р. в справі № 520/1444/22, від 30.09.2025 р. по справі № 520/27185/21.
Тобто, відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавцем пов`язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Судовим розглядом встановлено, що після звільнення зі служби в поліції відповідачу було вручено під підпис 18.11.2025 повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі.
З вказаного повідомлення слідує, що відповідач зобов`язаний протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі ХНУВС, витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі в повному розмірі за весь період навчання.
17.12.2025р. відповідачем було направлено електронне звернення до ХНУВС на електронну адресу [пошта прихована] з пропозицією укласти договір про розстрочення платежу з можливістю розбиття загальної суми платежу на дванадцять місяців рівними частинами.
Таким чином позивач в межах строку на добровільне відшкодування витрат реалізував передбачене пунктом 6 Порядку №261 право на відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року.
Належне письмове звернення скаржника 17.12.2025 року було подане до спливу строку добровільного відшкодування витрат та містило чіткий і однозначний намір здійснити оплату всієї суми зобов`язання, із пропозицією розподілити його на рівні частини строком на дванадцять місяців.
Водночас, листом ХНУВС № У604/4/3618/2025 від 29.12.2025 на звернення відповідача повідомив, що строк для добровільного відшкодування сплинув 18.12.2025, до вказаного строку не відшкодовано витрати, пов`язані з утриманням в університеті.
Враховуючи викладене, за наявності зави про укладення угоди щодо відшкодування витрат пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі із розстроченням платежу до одного року факт відмови від добровільного відшкодування витрат є недоведеним, а звернення до суду передчасним.
Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що відповідач був обізнаний про зобов`язання протягом 30 діб саме з моменту отримання повідомлення відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі ХНУВС, витрати, пов`язані із навчанням, а не з наступного дня як стверджує відповідач, з огляду на те, що згідно загальновизнаних правил обчислення строків, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Суд першої інстанції належним чином не перевірив вищевказані обставини та прийшов до помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 скасувати, та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 по справі № 520/33726/25 скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення суми.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді К.В. Мінаєва Л.О. Фоміна