ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
25 вересня 2026 року м. Дніпро справа № 199/9761/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2026 року в адміністративній справі №199/9761/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Карпенка Олександра Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , в якому просив скасувати постанову серії ЕНА №5021029 від 20 червня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та просить скасувати рішення суду першої інстанції, скасувати постанову серії ЕНА №5021029 від 20 червня 2025 року та закрити справу про адміністративне правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 20 червня 2025 року близько 06 год. 21 хв. він керував автомобілем Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що був зупинений працівниками поліції, однак поліцейський, який фактично здійснював із ним спілкування та перевірку документів, мав звання майора поліції, тоді як оскаржувана постанова винесена капітаном поліції ОСОБА_2 . На думку апелянта, справа про адміністративне правопорушення фактично не розглядалася на місці зупинки транспортного засобу уповноваженою посадовою особою. Також позивач посилається на те, що йому не були роз`яснені права, передбачені статтею 268 КУпАП, не було надано можливості надати пояснення та заявити клопотання, докази у справі безпосередньо на місці зупинки не досліджувалися, а копію постанови він отримав поштовим відправленням лише 07 липня 2025 року. Крім того, апелянт звертає увагу на те, що в постанові місце вчинення адміністративного правопорушення зазначено лише як «вул. Першотравнева», без зазначення населеного пункту.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає, зокрема, на встановлений законом порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або пред`явила його візуально у формі, яка не дає змоги встановити його чинність, тягне за собою відповідальність, передбачену цією нормою.
За приписами статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, серед іншого, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тій частині, що матеріали справи містять відомості про відсутність у базі даних Моторного (транспортного) страхового бюро України чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо транспортного засобу, яким керував позивач.
Разом з тим, встановлення зазначеної обставини саме по собі не звільняє уповноважену посадову особу від обов`язку дотримання встановленої КУпАП процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Так, відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою та оскаржити постанову по справі.
Згідно з пунктом 9 розділу III Інструкції №1395 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу, оголошення, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснення особі її прав і обов`язків, передбачених статтею 268 КУпАП, заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідження доказів та вирішення заявлених клопотань.
Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення не зводиться лише до встановлення факту наявності чи відсутності певного документа. Уповноважена посадова особа повинна безпосередньо здійснити розгляд справи, з`ясувати обставини правопорушення, встановити винність особи, надати їй можливість реалізувати процесуальні права та лише після цього прийняти постанову.
Разом з тим, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів, які б у своїй сукупності підтверджували, що саме ОСОБА_2 фактично здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 з дотриманням установленої законом процедури.
Зокрема, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що під час зупинки транспортного засобу саме ОСОБА_2 роз`яснив ОСОБА_1 права, передбачені статтею 268 КУпАП, заслухав його пояснення, дослідив наявні докази та встановив обставини, необхідні для вирішення питання про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису або отримання постанови на місці, саме по собі не підтверджує факту належного розгляду справи та дотримання вимог статей 268, 280, 283 КУпАП.
Крім того, доводи апелянта про те, що під час зупинки з ним безпосередньо спілкувався працівник поліції, який мав спеціальне звання майора поліції, тоді як оскаржувану постанову винесено капітаном поліції ОСОБА_2 , відповідачем належними та достатніми доказами не спростовано.
Колегія суддів зазначає, що сама по собі різниця у спеціальних званнях працівників поліції не може автоматично свідчити про незаконність постанови. Водночас за відсутності належних доказів фактичного здійснення ОСОБА_2 розгляду справи ця обставина підлягає оцінці у сукупності з іншими матеріалами справи.
Суд першої інстанції, дійшовши висновку про правомірність оскаржуваної постанови, належної оцінки зазначеним доводам позивача не надав та не встановив, якими саме доказами підтверджується проведення ОСОБА_2 розгляду справи з дотриманням вимог статей 268, 280, 283 КУпАП.
Таким чином, відповідачем не доведено належними та достатніми доказами дотримання встановленого КУпАП порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та прийняття оскаржуваної постанови.
Колегія суддів наголошує, що наявність у матеріалах справи відомостей про відсутність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності сама по собі не є достатньою підставою для висновку про правомірність притягнення особи до адміністративної відповідальності. Суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести не лише наявність відповідної обставини, а й дотримання встановленої законом процедури притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності та належне встановлення всіх обставин справи.
Як встановлено колегією суддів, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що саме ОСОБА_2 фактично розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , роз`яснив останньому його права, передбачені статтею 268 КУпАП, заслухав його пояснення, дослідив докази та після з`ясування всіх обставин справи прийняв оскаржувану постанову.
Водночас саме на відповідача відповідно до частини другої статті 77 КАС України покладено обов`язок доведення правомірності оскаржуваного рішення. Ненадання таких доказів не може бути компенсоване припущеннями щодо дотримання посадовою особою встановленого порядку розгляду справи.
Отже, колегія суддів доходить висновку, що у матеріалах справи відсутня сукупність належних, допустимих та достатніх доказів, яка б підтверджувала законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 КУпАП.
За таких обставин оскаржувана постанова серії ЕНА №5021029 від 20 червня 2025 року не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням установлених у цій справі обставин та того, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 саме в тому обсязі та в тому порядку, які є необхідними для законного притягнення особи до адміністративної відповідальності, колегія суддів вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову, скасування постанови серії ЕНА №5021029 від 20 червня 2025 року та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 126 КУпАП.
Керуючись статтями 242, 315, 317, 321, 322, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2026 року в адміністративній справі №199/9761/25- скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення -задовольнити.
Постанову серії ЕНА №5021029 від 20 червня 2025 року, винесену відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення- скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення -закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов