ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м. Львів Справа № 380/22477/24 пров. № А/857/35839/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року, яке ухвалила суддя Сидор Н. Т. у м. Львові, у справі № 380/22477/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 43961/53-16 від 18 жовтня 2024 року про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи щодо відмови у підтвердженні ОСОБА_1 стажу роботи за Списком № 2 в період роботи у Львівському скляному виробничому об`єднанні "Райдуга" (згодом Акціонерне товариство закритого типу "Райдуга") з 12 січня 1990 року по 2 лютого 2001 року та у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Кришталь України" з 2 лютого 2001 року по 14 серпня 2002 року шліфувальником скловиробів, зайнятого шліфуванням виробів вручну;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи на посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням виробів вручну, у Львівському скляному виробничому об`єднанні "Райдуга" (згодом Акціонерне товариство закритого типу "Райдуга") з 12 січня 1990 року по 2 лютого 2001 року та у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Кришталь України" з 2 лютого 2001 року по 14 серпня 2002 року до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач протягом тривалого часу працював на посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну, спочатку у Львівському скляному виробничому об`єднанні "Райдуга" (згодом Акціонерне товариство закритого типу "Райдуга"), а після цього у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Кришталь України", тобто виконував роботу, яка відповідала умовам, передбаченим Списком № 2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач зазначає, що звернувся до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою та документами для підтвердження зазначених періодів роботи, однак, відповідач відмовив позивачу у підтвердженні пільгового стажу, покликаючись на відсутність у поданих довідках посилання на постанову Кабінету Міністрів України, чинну в спірні періоди роботи позивача, та на відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць.
Позивач не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає, що неможливість проведення роботодавцем своєчасної атестації робочих місць не може бути підставою для позбавлення позивача права на пільгове пенсійне забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 43961/53-16 від 18.10.2024.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області періоди роботи ОСОБА_1 на посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням виробів вручну, у Львівському скляному виробничому об`єднанні "Райдуга" з 10.04.1990 по 02.02.2001 та ТзОВ " Кришталь України" з 02.02.2001 по 14.08.2002 зарахувати до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази підтверджують факт зайнятості позивача протягом повного робочого дня на посадах що дають право на пільгову пенсію за Списком № 2, у період з 10 квітня 1990 року по 2 лютого 2001 року та з 2 лютого 2001 року по 14 серпня 2002 року.
Суд першої інстанції визнав відсутність у поданих позивачем довідках посилання на постанову Кабінету Міністрів України, чинну у спірні періоди роботи позивача, формальним недоліком документів, який не спростовує наявну в цих довідках інформацію про період роботи, зайнятість протягом повного робочого дня та посаду позивача.
Також суд першої інстанції вважав, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочого місця з вини роботодавця не може бути підставою для відмови у зарахуванні відповідного періоду роботи до пільгового стажу, оскільки відповідальність за проведення атестації покладається на власника підприємства, а не на працівника, і непроведення такої атестації не може позбавляти особу конституційного права такої особи на соціальний захист.
Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи позивача з 12 січня 1990 року по 9 квітня 1990 року, оскільки у цей період позивач працював на посаді, яка не була передбачена Списком № 2, чинним у спірний період.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржене рішення та в задоволенні позову відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не дослідив та не з`ясував питання про те, яким саме нормативним актом у спірний період регулювався порядок визначення права на пільгову пенсію, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області вважає, що рішення про відмову позивачу у підтвердженні пільгового стажу є правомірним, а висновок суду першої інстанції про протиправність цього рішення - помилковим.
Відповідач зазначає, що закон, на підставі якого суд першої інстанції визнав право позивача на пільговий стаж без урахування результатів атестації робочого місця, у відповідній частині вже не застосовується, а чинний на сьогодні нормативний акт, що регулює порядок призначення пільгової пенсії, як необхідну умову зарахування періоду роботи до пільгового стажу, передбачає саме наявність результатів атестації робочого місця за умовами праці.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що позивач звернувся до Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про підтвердження стажу роботи для підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області розглянула заяву та долучені до неї документи та прийняла рішення від 18.10.2024 № 43961/53-16, яким відмовила позивачу у підтвердженні стажу роботи за Списком № 2 в період роботи у Львівському скляному виробничому об`єднанні "Райдуга" (згодом Акціонерне товариство закритого типу "Райдуга") з 29.11.1988 по 24.12.2000 та у ТзОВ "Кришталь України" з 02.02.2001 по 14.08.2002 шліфувальником скловиробів, оскільки не підтверджені умови, передбачені Списком № 2.
Позивач не погоджується з таким рішенням, відтак звернувся до суду із цим позовом
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 2 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки судове рішення оскаржив відповідач, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, а саме в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з п.2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналіз вищенаведених норм законодавства вказує, що для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в статті 114 Закону № 1058-IV, а саме:
- зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються);
- робота, що виконувалась відповідає Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України;
- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць.
Правлінням Пенсійного фонду України 10.11.2006 прийнято постанову "Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії" (далі - Порядок № 18-1).
Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку № 18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
Пунктом 3-4 Порядку № 18-1 визначено, що підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).
Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об`єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань. Пунктом 6 Порядку № 18-1 передбачено, що основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Відповідно до п. 10 Порядку № 18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (додаток 1) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.
Згідно з п. 15 Порядку № 18-1 рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
Відтак, Комісія з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області уповноважена на розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.
Спірним в межах цієї справи є незарахування позивачу періодів роботи з 12.01.1990 по 02.02.2001 та з 02.02.2001 по 14.08.2002 за рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області № 43961/53-16 від 18.10.2024.
Як встановлено ст. 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.
Відповідно до абз. 1 п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Апеляційний суд встановив, що у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , наявні такі записи:
- 12.01.1990 - прийнятий в цех художніх виробів учнем шліфувальника скловиробів;
- 10.04.1990 - присвоєно кваліфікацію шліфувальника скловиробів третього розряду цеху художніх виробів;
- 24.01.1994 - присвоєна кваліфікація шліфувальника скловиробів п`ятого розряду цеху художніх виробів;
- 02.02.2001 - звільнений з роботи за власною ініціативою, ст. 38 КЗпП України;
- 02.02.2001 - прийнятий на роботу шліфувальником скловиробів 5 розряду;
- 14.08.2002 - звільнений за власною ініціативою ст. 38 КЗпП України.
На підтвердження пільгових умов праці позивач також долучив уточнюючі довідки.
Згідно з довідкою Акціонерного товариства закритого типу № 17 від 02.02.2001, ОСОБА_1 повний робочий день з 10 квітня 1990 року по 02 лютого 2001 року (10 років 9 місяців 22 дні) працював на посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну, що передбачено Списком 2 Розділ XVIII Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових та фаянсових виробів.
Згідно з довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кришталь України» № 23 від 09.06.2022, ОСОБА_1 повний робочий день з 02 лютого 2001 року по 14 серпня 2002 року (1 рік 6 місяців 12 днів) працював по посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну, що передбачено Списком № 2 Розділ XVIII Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових та фаянсових виробів.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Апеляційний суд встановив, що у спірні періоди роботи позивача були чинними такі Списки № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах:
- період з 10 квітня 1990 року по 26 січня 1991 року чинним був Список № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року, яким було передбачено посаду шліфувальника;
- у період з 26 січня 1991 року по 11 березня 1994 року чинним був Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року, яким було передбачено посаду шліфувальника скловиробів, виконуючого роботу вручну;
- у період з 11 березня 1994 року по 2 лютого 2001 року та надалі з 2 лютого 2001 року по 14 серпня 2002 року чинним був Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року, яким передбачено посаду шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну.
Проаналізувавши зміст наведених Списків № 2 у співвідношенні з періодами роботи позивача, апеляційний суд зазначає, що посади, які обіймав позивач протягом періодів роботи у Львівському скляному виробничому об`єднанні "Райдуга" (згодом Акціонерному товаристві закритого типу "Райдуга") та у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Кришталь України", а саме шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну, послідовно охоплювались кожною з трьох редакцій Списку № 2, чинних у відповідні періоди: посадою шліфувальника за Списком 1956 року, посадою шліфувальника скловиробів, виконуючого роботу вручну, за Списком 1991 року та посадою шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням скловиробів вручну, за Списком 1994 року.
Відтак, надані позивачем докази, а саме трудова книжка та уточнюючі довідки Акціонерного товариства закритого типу "Райдуга" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Кришталь України", підтверджують факт зайнятості позивача на посаді, яка протягом усього спірного періоду відповідала Списку № 2, у чинній на відповідний момент редакції, протягом повного робочого дня у період з 10 квітня 1990 року по 2 лютого 2001 року та з 2 лютого 2001 року по 14 серпня 2002 року.
Однак, відповідач такий період роботи до пільгового стажу позивача не зарахував.
У оскарженому рішенні відповідач посилається на те, що у довідках відсутнє посилання на постанову Кабінету Міністрів України, яка була чинною в період роботи заявника, а також відсутні додаткові відомості.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені недоліки є формальними та жодним чином не спростовують наявну в довідках інформацію щодо періоду роботи позивача, зайнятості позивача на роботах зі шкідливими умовами праці протягом повного робочого дня та посад, які обіймав позивач.
Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що обов`язковою умовою для зарахування періодів роботи до пільгового стажу є проведення атестації робочих місць, апеляційний суд зазначає таке.
19 лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 520/15025/16-а, в якій виклала правовий висновок про те, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
Враховуючи наведений висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а, апеляційний суд зазначає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідальність за проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не на працівника.
Відтак, апеляційний суд, вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про обов`язковість наявності результатів атестації робочого місця позивача, як необхідної умови зарахування спірних періодів роботи позивача до його пільгового стажу позивача.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що право позивача на пенсію за віком на пільгових умовах не може визначатися на підставі п. "б" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, регламентується ст. 114 Закону № 1058-IV, апеляційний суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 360/3611/20 розглядала питання про можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.
За результатами розгляду справи 3 листопада 2021 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову, в якій зазначила, що, на час виникнення відповідних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року, з одного боку, та Законом № 1058-IV - з іншого, в частині регулювання умов набуття права на пенсію на пільгових умовах, і таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року.
Враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, про необхідність застосування у разі такої колізії підходу, найбільш сприятливого для особи, апеляційний суд вважає застосування судом першої інстанції п. "б" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ правильним, а доводи апеляційної скарги про незастосовність Закону № 1788-ХІІ до спірних правовідносин - безпідставним.
Враховуючи викладене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 43961/53-16 від 18 жовтня 2024 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи на посаді шліфувальника скловиробів, зайнятого шліфуванням виробів вручну, у Львівському скляному виробничому об`єднанні "Райдуга" (згодом Акціонерне товариство закритого типу "Райдуга") з 10 квітня 1990 року по 2 лютого 2001 року та у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Кришталь України" з 2 лютого 2001 року по 14 серпня 2002 року до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції, в частині задоволення позову, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення в цій частині з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги, в частині задоволення позову, безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції в цій частині, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції, у відповідній частині, без змін.
Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2025 року в справі № 380/22477/24, в частині задоволення позову, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель