Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4220/26
Провадження № 2/279/2804/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року м.Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №279/4220/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
В С Т А Н О В И В:
26.06.2026 року до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Коростенським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області на підставі виконавчого листа №279/6333, виданого 25.08.2015 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області відкрито виконавче провадження ВП №48651570 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.03.2015 року до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вищезазначене стверджується довідкою-розрахунком складеною державним виконавцем Коростенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області Розбицькою Галиною.
Статтею 51 Конституції України, якій кореспондує ч.1 ст.180 Сімейного кодексу України, встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
У відповідності зі ст. 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, а «розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини».
Відповідач аліменти на утримання сина ОСОБА_4 платить несвоєчасно в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на 31.05.2026 року, становить 293964,50 гривень, що стверджується довідкою-розрахунком.
Частиною 1 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Верховний Суд України у справі № 6-300цс 16 від 16.03.2016 року зробив правовий висновок згідно якого неустойка (пеня) за один місяць рахується наступним чином: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість, а загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
З проведеного нею розрахунку розмір неустойки (пені) за період з 01 березня 2025 року по 01 червня 2026 року становить 23595 гривень 43 копійок, який визначений на підставі розрахунку заборгованості по аліментах, який склав державний виконавець Коростенського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області Розбицька Галина.
Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмір 23595 гривень 43 копійки.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29.06.2026 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації. Одночасно про розгляд справи в спрощеному провадженні повідомлялось шляхом розміщення оголошення на веб-сайті суду.
У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подав.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5, 8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач порушила спір про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини.
Статтею 51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ст.8,12 Закону України "Про охорону дитинства").
Судом встановлено, що відповідач на підставі судового рішення від 25.06.2015 року у справі № 279/6333/15 зобов`язаний сплачувати аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.03.2015 року до досягнення дитиною повноліття.
Судове рішення виконується Коростенським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області згідно з виконавчим провадженням ВП 48651570.
З довідки - розрахунку нарахування заборгованості по аліментах, складеною державним виконавцем вищевказаного відділу ДВС Розбицькою Г. слідує, що боржник ОСОБА_2 станом на 31.05.2026 року має загальний розмір заборгованості по аліментам, в сумі 293964,50 гривень.
З проведеного нею розрахунку розмір неустойки (пені) за період з 01 березня 2025 року по 31 травня 2026 року включно складає 23595,43 гривень.
Наявність заборгованості тягне відповідальність за прострочення сплати аліментів, передбачену ст.196 Сімейного кодексу України.
Так, згідно ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Таким чином, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.196 Сімейного кодексу України, суд повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні, та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.
У постанові від 16 березня 2020 року у справі № 316/639/18 ( провадження № 61-14237св19) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Відповідач обізнаний про свій обов`язок щодо утримання неповнолітньої дитини, доказів на поважність причин, які унеможливили проводити виплату коштів за виконавчим документом, отже, й відсутність своєї вини в судовому порядку не довів, доводи позивача не спростував.
Крім того, обов`язок надавати дитині допомогу (аліменти) батько несе не лише на підставі судового рішення, а з факту народження дитини згідно з вимогами СК України.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі №6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі №6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі №6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі №6-300цс16, та дійшла висновку, що пеня за прострочення сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Розмір пені за місячним платежем розраховується наступним чином: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто, заборгованість за місяць Х кількість днів заборгованості Х 1 %.
Провівши розрахунок за наведеною формулою визначено, що розмір пені за період з березня 2025 року по 01.06.2026 року складає 23595,43 гривень, яка не перевищує загальну суму заборгованості, тому позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст.141 ЦПК України.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст.4, 12, 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355, 430 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.03.2025 року по 31.05.2026 року в розмірі 23595 (двадцять три тисячі п`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 43 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 гривень 20 копійок, за ставками судового збору, який діяв на день подачі позовної заяви.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 виданий 05.01.2018 року органом 1820, РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ