Справа № 357/14377/26
Провадження № 2-о/357/331/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора Київської області, Третя Білоцерківська державна нотаріальна контора про встановлення факту належності правовстановлюючих документів,
В С Т А Н О В И В :
17.08.2026 до суду звернулася ОСОБА_1 із заявою, у якій просить встановити факт : - що Свідоцтво про право на спадщину реєстровий номер № 2-3343 видане на ім`я ОСОБА_1 , встановлює право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,105 гектарів на підставі державного акту на право власності на землю серії 111-КВ № 041673, виданого Биково-Гребельською с/радою народних депутатів 19.06.2000 року і зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 15, із цільовим призначенням для ведення садівництва, але у вказаному правовстановлюючому документі допущено помилку в написані цільового призначення земельної ділянки;
- що Свідоцтво про право на спадщину реєстровий номер № 2-3346, видане на ім`я ОСОБА_1 , встановлює право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1869 гектарів на підставі державного акту на траво власності на землю серії 111-КВ № 107236, виданого Острійківською : радою народних депутатів 10.05.2002 року і зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 132, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, а також, що у вказаному у правовстановлюючому документі допущено помилку в написані цільового призначення земельної ділянки.
В обґрунтування заяви зазначила, що при спадкуванні майна після ОСОБА_2 були видані їй і її матері ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за законом, що посвідчували право власності на земельні ділянки. Дані свідоцтва мали помилки в написанні цільового призначення успадкованих земельних ділянок, що наразі створює заявнику перешкоди для здійснення права власності.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 19.08.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
23.09.2026 року представник заявника адвокат Єфремова І.І. подала до суду заяву з проханням провести розгляд справи без участі заявника та її представника, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі.
Заінтересовані особи в судове засідання не направили своїх представників, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, письмових пояснень будь-яких заяв/клопотань на адресу суду не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 який був батьком ОСОБА_1 . Наведене підтверджено свідоцтвом про смерть (а.с.15).
Спадщину після померлого ОСОБА_2 прийняли його дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_1 .
19 червня 2008 року були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на:
- 1 / 2 частинну земельної ділянки площею 0,105 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Биково- Гребельської с/ради, Білоцерківського району, Київської області за реєстровим № 2-3337 на ім`я ОСОБА_3 ;
- 1 / 2 частину земельної ділянки площею 0,1869 наданої для ведення особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 за реєстровим № 2- 3340 на ім`я ОСОБА_3 ;
- 1 / 2 частину земельної ділянки площею 0,105 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Биково- Гребельської с/ради, Білоцерківського району, Київської області за реєстровим № 2-3343 на ім`я ОСОБА_1 ;
- 1 / 2 частину земельної ділянки площею 0,1869 га, наданої для ведення : особистого селянського господарства, що розташована по АДРЕСА_1 за реєстровим № 2- 33-6 на ім`я ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка є матір`ю ОСОБА_1 . Після смерті матері, ОСОБА_1 подала до Третьої білоцерківської державної нотаріальної контори відповідну заяву за № 1185 від 12 вересня 2023 року, що підтверджується Довідкою № 1166/02-14 (а.с.20)
Встановлено, що після смерті ОСОБА_3 залишилось майно, а саме: - 1 / 2 земельної ділянки площею 0.1869 гектарів в межах згідно з планом, наданої для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території АДРЕСА_1 , яка була успадкована після ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серія 111 - КВ № 107236, виданого Острійківською с/радою народних депутатів 10.05.2002 року і зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 132; - 1 / 2 земельної ділянки площею 0.105 гектарів в межах згідно з планом, наданої для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Биково-Гребельської с/ради, Білоцерківського району, Київської області, і належала померлому ОСОБА_2 на підставі державного акту на праві власності на підставі державного акту на право власності на землю серія 111 - КВ № 041673, виданого Биково-Гребельською с/радою народних депутатів 19.06.2000 року і зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 15.
Нотаріусом було встановлено, що ОСОБА_1 має право на спадкування, проте не має можливості оформити спадкові права у зв`язку з наявністю розбіжностей у свідоцтвах про право на спадщину за законом. Зазначені розбіжності містяться як у свідоцтвах про право на спадщину за законом, виданих на ім`я матері - ОСОБА_3 (№ 2-3337 та № 2-3340), так і у свідоцтвах про право на спадщину за законом, виданих на ім`я її доньки - ОСОБА_1 (№ 2-3343 та № 2-3346).
Так, у Державному акті на земельну ділянку площею 0,1869 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , за АДРЕСА_1 , вказане цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а у свідоцтві про право на спадщину за законом на цю ж земельну ділянку зазначено цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
А також, у державному акті на земельну ділянку площею 0,105 га, яка знаходиться на території Биково-Гребельської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області, вказане цільове призначення земельної ділянки - для садівництва, а у свідоцтві про право на спадщину за законом на цю ж земельну ділянку зазначено цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.
Встановлено, що згідно постанови державного нотаріуса Третьої Білоцерківської державної нотаріальної контори Руденко Н.П. було відмовлено ОСОБА_1 в оформлені спадкових прав та видачі свідоцтва про право на спадщину на дві земельні ділянки, площею 0,1869 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , за АДРЕСА_1 та площею 0,105 га, яка знаходиться на території Биково- Греїельської сільської ради, Білоцерківського району, Київської області, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 оскільки наявні розбіжності у написанні цільового призначенні вказаних земельних ділянок у державних актах на земельні ділянки та у свідоцтвах про право на спадщину за законом, що підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_3 і заявника ОСОБА_1 на ці земельні ділянки.
Встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 17.04.2026 по справі № 357/ 687/26, яке набрало законної сили, було задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт, що що Свідоцтво про право на спадщину реєстровий номер № 2-3337 видане на ім`я ОСОБА_3 , встановлює право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,105 гектарів на підставі державного акту на право власності на землю серії 111-КВ №041673, виданого Биково-Гребельською с/радою народних депутатів 19.06.2000 року і зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 15, із цільовим призначенням для ведення садівництва, а також, що у вказаному правовстановлюючому документі допущено помилку в написані цільового призначення земельної ділянки. А також, встановлено, що Свідоцтво про право на спадщину реєстровий номер № 2-3340, видане на ім`я ОСОБА_3 , встановлює право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1869 гектарів на підставі державного акту на право власності на землю серії 111-КВ № 107236, виданого Острійківською с/радою народних депутатів 10.05.2002 року і зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 132, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого буд. та госп. споруд, а також, що у вказаному правовстановлюючому документі допущено помилку в написані цільового призначення земельної ділянки.
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, з наданих суду документів вбачається, що в при спадкуванні майна ОСОБА_2 були видані спадкоємцям Свідоцтва про право власності на спадкове майно де помилково/невірно було зазначено цільове призначення земельних ділянок. Дані обставини були вже предметом дослідження в іншій справі та рішенням суду підтверджено наявність помилок в написанні цільового призначення земельних ділянок.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
В силу п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я та по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до роз`яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Згідно з листом ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Встановлення факту належності Свідоцтва про право на спадщину має юридичне значення для заявника, оскільки від його встановлення залежить реалізація права власності майном, а встановити даний факт іншим чином неможливо. Спір про право відсутній.
Виправити помилку у правовстановлюючому документі не представляється можливим, оскільки нотаріус, яка посвідчувала Свідоцтва про право на спадщину, припинила свою діяльність.
Проаналізувавши зібрані докази у їх сукупності, враховуючи викладене, а також те, що іншим шляхом підтвердити належність заявнику правовстановлюючого документу неможливо, відсутність заперечень з боку заінтересованих осіб, суд вважає доведеним встановивши факт належності заявнику правовстановлюючих документів - Свідоцтва про право на спадщину де містяться помилки у написанні цільового призначення земельних ділянок.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.4,13,293-294,263-265, 315-319, 354 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт : що Свідоцтво про право на спадщину реєстровий номер № 2-3343 видане на ім`я ОСОБА_1 , встановлює право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,105 гектарів на підставі державного акту на право власності на землю серії 111-КВ № 041673, виданого Биково-Гребельською сільською радою народних депутатів 19.06.2000 року і зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 15, із цільовим призначенням для ведення садівництва, а також, що у вказаному правовстановлюючому документі допущено помилку в написані цільового призначення земельної ділянки.
Встановити факт : що Свідоцтво про право на спадщину реєстровий номер № 2-3346, видане на ім`я ОСОБА_1 , встановлює право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1869 гектарів на підставі державного акту на траво власності на землю серії 111-КВ № 107236, виданого Острійківською сільською радою народних депутатів 10.05.2002 року і зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 132, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, а також, що у вказаному у правовстановлюючому документі допущено помилку в написані цільового призначення земельної ділянки.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Заявик: ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 проживає по АДРЕСА_2 /
Заінтересована особа: Друга Білоцерківська міська державна нотаріальна контора Київської області / вул. Павліченко, 65А, Біла Церква, Київська область, 09117 /
Заінтересована особа : Третя Білоцерківська державна нотаріальна контора / вул. Павліченко, 65А, Біла Церква, Київська область, 09117 /
Повний текст рішення суду складено і підписано 24.09.2026 року.
Суддя О. Я. Ярмола