Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/10457/26
Провадження № 2/357/7298/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" вересня 2026 р. місто Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючої - судді Бондаренко О.В., за участю секретаря судового засідання - Шлейко О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 клопотання відповідача, про надання строку для примирення подружжя, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
19.06.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 14 липня 2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 644, час на примирення не надавати, судові витрати залишити за ним.
23.06.2026 судом отримано відповідь на запит щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
24.06.2026 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 31.07.2026 - 11:00.
31.07.2026 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення засідання на 25.09.2026-08:30.
Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, подала до суду клопотання про надання строку для примирення подружжя, мотивуючи тим, що вказані позивачем підстави позову не відповідають дійсності, позивач наразі проходить службу у ЗСУ, приймав участь у бойових діях, мав поранення і їх стосунки не погіршилися, а перейшли в інший формат. Вони не можуть бути разом, оскільки позивач знаходиться у військовій частині, а вона дома, тому вони не мають постійного зв`язку. Внаслідок проходження військової служби, участь у бойових діях та поранення позивача стали причиною того, що він інколи більш знервований, конфліктний, але це тимчасовий стан. Вона впевнена, що такий стан позивача пройде і вони збережуть сім`ю, оскільки вони прожили у шлюбі 14 років, у них прекрасна сім`я і вони мають неповнолітню спільну дитину. Тому просила надати строк для примирення подружжя терміном на 6 місяців.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
При вирішення клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.5 ст.55 СК України, дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Згідно ст.111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
П. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя року», проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
У висновках Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 442/6319/16-ц від 30.05.2019, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу №200/952/18 від 15.01.2020, зазначено, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. ВС наголошує, що Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду справи.
Згідно ч. 7 ст. 240 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст.251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку на примирення.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 ЦПК України з питань, зазначених у цій статті, суд постановляє ухвалу.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 4 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Враховуючи обставини даної справи, а саме: те, що обидві сторони у судове засідання не з`явились, тому фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову встановити не виявилось можливим, а обставини, зазначені у позовній заяві, не дають підстав уважати, що примирення між подружжям неможливе; те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що збереження шлюбу між сторонами суперечить моральним засадам суспільства чи докази щодо протиправної поведінки відповідача; враховуючи, що сторони не вичерпали усіх можливостей для збереження шлюбних стосунків, які тривають між ними вже 14 років, а також наявність у них неповнолітнього сина, який потребує участі у його вихованні обох батьків; враховуючи бажання відповідача зберегти сім`ю та час перебування даної справи у провадженні суду; суд дійшов висновку про надання сторонам достатнього строку для примирення терміном до 11 грудня 2026 року та зупинення провадження у справі.
Керуючись ст.111 СК України, ст.251 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання задовольнити частково.
Надати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк для примирення подружжя до 11 грудня 2026 року.
Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Після закінчення строку для примирення призначити розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 11 грудня 2025 року - 10 годин 00 хвилин.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала складена 25.09.2026.
Суддя: О. В. Бондаренко