ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/2954/26
24 вересня 2026 року
м.Костопіль
Костопільський районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя Левчук В.В.
секретар судового засідання Ковальська А.А.
за участю:
позивача - не з`явився
відповідач - не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №564/2954/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 10.01.2019 рішенням Костопільського районного суду Рівненської області ухвалено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 грн щомісячно, яке було звернуто до примусового виконання.
З часу ухвалення рішення про стягнення аліментів істотно зросли витрати на утримання дитини, значно підвищились ціни на комунальні послуги, продукти харчування, лікарські засоби, побутові та інші необхідні послуги. Із збільшення віку дитини істотно зросли витрати на забезпечення її належного розвитку, навчання та медичного обслуговування.
Вказує, що дочка має порушення зору, у зв`язку з чим проходить регулярні медичні обстеження, потребує придбання засобів для корекції зору, що потребує додаткових витрат.
Зазначає, після розірвання шлюбу із відповідачем, позивач повторно одружилась, у неї народилась дочка, яка має інвалідність та потребує постійного догляду і лікування і на даний час основний фінансовий тягар по утриманню всієї сім`ї несе її чоловік, який не зобов`язаний утримувати дочку від попереднього шлюбу, а відповідач не надає жодної додаткової матеріальної допомоги на утримання дитини.
Також вказує, що після розірвання шлюбу у неї із відповідачем залишився спільний будинок, позивач надала відповідачу згоду на його продаж з умовою, що останній надасть їй частину коштів від продажу будинку на потреби дочки, проте відповідач коштів так і не надав.
Позивачу відомо, що відповідач працює за кордоном, отримує заробітну плату, розмір якої значно вищий від середньої заробітної плати в Україні, а тому вважає, що у сукупності наведені нею обставини свідчать про істотну зміну матеріального стану як позивача, так і відповідача, сімейного стану позивача та потреб дитини у порівнянні із тим, який був на дату ухвалення судом рішення про стягнення з відповідача аліментів.
На підставі наведеного просить збільшити розмір аліментів, визначений рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 10 січня 2019 року, з 1500 грн. щомісячно до 6000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття та стягувати їх у такому розмірі до досягнення дитиною повноліття.
Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату і час розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, оскільки останній знятий з реєстрації за його останнім відомим місцем реєстрації і місце проживання його суду не відоме.
Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи щодо належного повідомлення відповідача про час, дату та місце судового засідання, суд визнає відповідача належним чином повідомленим та вбачає законні підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд встановив.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 13.08.2013 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лубни реєстраційної служби Лубенського міськрайонного управління юстиції у Полтавській області, актовий запис про народження №290.
Позивач та дочка зареєстровані за однією адресою, а саме у АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою у паспорті позивача та Витягом з реєстру територіальної громади від 03.04.2024 №2024/003318360.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 10.01.2019 у справі №564/3240/18 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1500 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду - з 20.11.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення звернуто до примусового виконання, про що свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2019, ВП №59307014.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, який виданий Лубенським відділом ДВС у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, станом на 01.07.2026 розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів відсутня.
Судом також встановлено, що неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має захворювання зору, у зв`язку з чим за консультативними висновками лікаря має потребу у придбанні окулярів, що підтверджується самими консультативними висновками та рецептами на окуляри, які долучені позивачем.
Також судом встановлено, 26 січня 2022 року позивач зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим Костопільським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис про шлюб №23 і у шлюбі у позивача народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 03.03.2022, актовий запис про народження №76, яка має захворювання, пов`язане з порушення функцій кінцівок і є інвалідом дитинства до 18 р., що підтверджується Довідкою про надання реабілітаційних послуг те результати реабілітації від 13.07.2026 та посвідченням серії НОМЕР_4 від 11.10.2024.
Із Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 13.07.2026 судом встановлено, що позивач отримувала по грудень 2025 року соціальну виплату в сумі 860 грн. щомісячно, у жовтні 2022 року отримала соціальну виплату в сумі 1140,11 грн., у грудні 2024 та у жовтні і грудні 2025 отримала соціальну виплату від міської ради в сумі 2000 грн на місяць.
Також судом встановлено, що 02.06.2026 позивач надала відповідачу нотаріально посвідчену згоду на укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна: земельної ділянки та 12/25 частки житлового будинку в АДРЕСА_2 .
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В Декларації прав людини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений соціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків тау будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка немає достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.
Із позовної заяви вбачається, що відповідач обмежує свою участь в утриманні дитини сплатою аліментів у розмірі, які визначені рішенням суду та яких не вистачає на повноцінне забезпечення найелементарніших потреб дочки.
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно приписів ч.1 ст.182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд враховує, що обов`язок із утримання дітей покладається на обох батьків.
Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що оскільки рішенням Костопільського районного суду Рівненської області присуджено до стягнення з відповідача аліменти у твердій сумі, то збільшення розміру аліментів не повинно змінювати способу виконання рішення, а тому збільшений розмір аліментів підлягає визначенню так само у твердій сумі.
Судом встановлено, що на даний час позивач вдруге уклала шлюб, у другому шлюбі у позивача народилась дитина, яка має захворювання та є інвалідом, доходи позивач отримувала лишу у вигляді соціальних виплат по грудень 2025 року, тобто її сімейний та матеріальний стан змінився у порівнянні із тим, який остання мала на момент ухвалення судом 10.01.2019 рішення про стягнення аліментів.
Також судом встановлено, що дочка відповідача проживає разом із нею, має вади зору, у зв`язку з чим на позивача фактично покладено левову частку витрат по утриманню дочки, а доказі того, що відповідач несе витрати на утримання дитини суду не надано і судом таких доказів не здобуто.
При цьому суд враховує, що із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, який виданий Лубенським відділом ДВС у Лубенському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, вбачається, що відповідач аліменти у період з серпня 2020 року по травень 2026 року не сплачував, всю заборгованість сплатив лише у червні 2026 року і доказів того, що відповідач на даний час сплачує аліменти у визначеному судом розмірі матеріали справи не містять.
При цьому суд не приймає до уваги у якості доказу долучену до позовної заяви позивачем копію переписки у месенджері, оскільки остання не стосується предмету доказування у вказаній справі.
Суд дійшов переконливого висновку, що позивачем доведено, що на час розгляду справи збільшились потреби дитини і стягуваних аліментів не вистачає на її повноцінне забезпечення.
Докази, які б підтверджували, що позивач отримує будь-які інші доходи у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи пріоритетність прав дитини на достатнє забезпечення її потреб та інші встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для збільшення розміру аліментів із 1500 грн. до 6000 грн. на утримання дитини щомісячно, який на думку суду у повній мірі відповідає інтересам дитини.
Доказів протилежного суду не надано і судом таких доказів не здобуто.
Таким чином, позовні вимоги про збільшення розміру аліментів згідно ст.192 СК України є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов переконливого висновку, що з відповідача в дохі держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задоволити.
Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і встановити їх у розмірі 6000 /шість тисяч/ грн. щомісячно, але неменше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районним судом Рівненської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про позивача: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відомості про відповідача: ОСОБА_2 , остання адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Повний текст заочного рішення суду виготовлено 24 вересня 2026 року.
Суддя В. В. Левчук