РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Музичук В.В.
справа №569/11920/26
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегонільного управління Міністерства юстиції України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна та визнання права власності ,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до Відділу державної виконавчої службиу місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна та визнання права власності, в якому просить:
Зняти арешт з нерухомого майна, накладений на квартиру АДРЕСА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на йоговідчуження №б/н від 24 лютого 2011 року, винесеною Відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції державним виконавцем, власник: ОСОБА_3 , запис про обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №11197786 від 24.02.2011.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог вказує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком Позивача - ОСОБА_1 . Після смерті батька позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, зокрема 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 . Однак, постановою Рівненської державної нотаріальної контори №900/02-31 від 29 травня 2025 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_3 у зв`язку із наявністю арешту, накладеного на усе нерухоме майно спадкодавця. Як їй стало відомо, арешт накладено згідно постанови державного виконавця № б/н від 24 лютого 2011 року.
Згідно листа Відповідача - Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, матеріали виконавчих проваджень, які були завершені до 2020 року знищені у зв`язку із закінченням строку їх зберігання, тому Позивачу у знятті арешту на нерухоме майно ОСОБА_3 відмовлено.
Таким чином, існує необхідність зняти арешт з нерухомого майна, оскільки жодних відомостей у ЄДРВП щодо данного виконавчого провадження немає. Тобто, виконавче провадження, у рамках якого було накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 є уже закінченим.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18.05.2026 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Перше судове засідання для розглядусправи по суті призначено на 25 червня 2026 року з повідомленням (викликом) сторін. Визначено сторонам строк для подання відзиву, відповіді та заперечень.
17 червня 2026 подано відзив на позовнузаяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта наявна актуальна інформація про державну реєстрацію обтяження з реєстраційним номером №11197786, яке зареєстровано на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 24.02.2011 виданої відділом Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції. За даними, що містяться в автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП), неможливо встановити виконавче провадження в якому винесено постанову, якою арештовано майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки постанова б/н від 24.02.2011Відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції виготовлялася за допомогою бланків постанов суворої звітності передбачених Інструкцією про проведення виконавчих дій затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №865/4158. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження відсутня інформація щодо виконавчих проваджень, які перебували на виконанні у 2011 році та в межах яких можливо було накладено арешт на майно ОСОБА_3 . Виконавчі провадження до створення та ведення в дію Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень здійснювались на паперових носіях.
Враховуючи, що відомості про виконавче провадження в межах якого винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не містяться в реєстрі, отже дане виконавче провадження здійснювалося на паперових носіях. Паперові носії виконавчих проваджень знищені по закінченню строків їх зберігання.
Відповідно до пунктів 1,2 розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 за №1829/5 передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню. Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Неможливо встановити ні підстави накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 червня 2026 року витребуваноу Рівненській державній нотаріальній конторі Рівненської області (майдан Незалежності, 7, м. Рівне, 33028) належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 25 червня 2026 року перейдено від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна та визнання права власності. Призначено підготовче судове засідання по справі на 20 серпня 2026 року на 10 годину 30 хвилин.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 вересня 2026 року підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна та визнання права власності - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 12:00 год. 22 вересня 2026 року в приміщенні Рівненського міського суду (м. Рівне, вул. Шкільна,1) з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач ОСОБА_1 та її представника - адвокат Гусарук М.І. в судове засідання не з`явились. Представник подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги, просить задовольнити позовні вимоги .
Представник відповідачав судове засідання не з`явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що відповідно до копії постанови Рівненської державної нотаріальної контори №900/02-31 від 29 травня 2025 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на все рухоме і нерухоме , яке зареєстроване на ім`я ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із наявністю арешту, накладеного на усе нерухоме майно спадкодавця.
Відповідно до довідки Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області від 16 вересня 2025 року №1627/02-14 повідомили, що відповідно до матеріалів спадкової справи №234/2019, заведеної щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , 1958 року народження, місце проживання якого було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , спадкоємцем за законом є донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_3 згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна сформованого 24.04.2025 року № 423919116, арешт нерухомого майна, реєстраційний номер 11197786.
У розділі Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зазначено:
- зареєстровано 23.05.2011 об 10:49:45 за № 11197786 реєстратором: Рівненська філія держави підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, 33001, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Кавказька, 7, каб. 221;
- підстава обтяження: постанова про арешт майна та оголошення заборони а його відчуження, б/н 24ю02ю2011, Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції;
- об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно;
- власник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , причина відсутності коду: інша причина відсутності коду, АДРЕСА_2 ;
- обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, код: 350071546,33000, Рівненська область, м. Рівне, вул.Замкова,22-а.;
- заявник:Відділ державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, код: 350071546,33000, Рівненська область, м. Рівне, вул.Замкова,22-а.;
Відповідно до копії свідоцтва про право власності від 22.04.1998 р. квартира , яка знаходиться в АДРЕСА_2 , на праві спільної (сумісної або часткової) власності: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 .
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданої Воскодавською сільською радою Гощанського району Рівненської області вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що складено відповідний актовий запис №03.
Згідно витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва Реєстраційний номер документу: ТІ01:7073-0518-80916069, документ 32178 від 03.04.1998, квартира, тип технічної інвентаризації, первинна, суб`єкт інвентаризації КП Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» (13973796), адреса: Рівненська область, Рівненський район, Рівненська територіальна громада, м. Рівне, (станом на 01.01.2021), АДРЕСА_2 . Замовник: ОСОБА_4 ( НОМЕР_2 ), паспорт: НОМЕР_3 . Технічна інвентаризація, реєстраційний номер ТІ01:7073-0518-80916069, редакція документа діючий №1 від 23.04.2025, статус документа діючий.
Згідно копії технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 , виданий на ОСОБА_4 , ідеальна частка ціла, документи, що підтверджують право власності: свідоцтво про право власності на житло від 28.04.1998 р.
Згідно адресної карти м. Рівне від 05.05.2021 №20432, зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 : ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Згідно витягу про реєстрації в Спадковому реєстрі №56837171 від 12.07.2019, виданого Першою Рівненською держаною нотаріальною конторою, до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис, параметрами якого є: реєстрація спадкової справи №64450593, місце заведення: Рівненська обл.., Рівненський міський, Перша рівненська державна нотаріальна контора, дата заведення: 12.07.2019 р. Спадкодавець: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_5 .
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є донькою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , що стверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , що видане 09 вересня 1994 року м. Рівне, відділ реєстрації актів громадянського стану, актовий запис 2131.
Відповідно до копії спадкової справи Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області №234/219 (номер у спадковому реєстрі 6445593), заведеної 12 липня 2019 року до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та копії довідки від 16 вересня 2025 року №1627/02-14 за адресою: АДРЕСА_2 , спадкоємцем за законом є донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відновлення порушеного конституційного права на вільне користування своєю власністю є покладення на відповідача обов`язку усунути перешкоди у користуванні майном.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 27.08.1976 року № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» у н. 4 роз`яснив, що за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.
Позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцем знаходження цього майна або основної його частини (ч. 2 ст. 30 ЦПК України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (ст. 16 ЦК України).
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні. (ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України).
Вказані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 56 ЗУ «При виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 № 5 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). А. відповідно до ч. 1, 2 ст. 59 та ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить саме їй, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. В разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника, арешт з такого майна знімається згідно і постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. В разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» щодо підстав накладення арешту на майно боржника та зняття такого арешту дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.
Водночас, суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті І Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком Позивача - ОСОБА_1 . Післясмерті батька Позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, зокрема 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 .
Однак, постановою Рівненської державної нотаріальної контори №900/02-31 від 29 травня 2025 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_3 у зв`язку із наявністю арешту, накладеного на усе нерухоме майно спадкодавця.
Згідно довідки за підписом державного нотаріуса Рівненської державної нотаріальної контори Рівненської області від 16 вересня 2025 року № 1627/02-14 вбачається, що відповідно до матеріалів спадкової справи №234/2019, заведеної щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . 1958 року народження, місце проживання якого було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , спадкоємцем за законом є донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України).
У постанові від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою уже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.
До 2013 року реєстрація права власності проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).
Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.
Таким чином, судом встановлено, що дії відповідача щодо арешту квартири позивача, суперечать вимогам чинного законодавства.
У даній ситуації суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу (більше 10 років) не скасованого арешту на майно позивача, за умови відсутності виконавчого провадження за позивачем (як за боржником в межах виконавчого провадження) є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Враховуючи те, що позивач через наявне обтяження на частину нерухомого майна не має можливості реалізувати свої права в інший спосіб, крім судового захисту, а тому суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.
Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам закону та не порушує прав інших осіб.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про знаяття арешту з майна та визнання права власності - задовольнити.
Зняти арешт з нерухомого майна, накладений на квартиру АДРЕСА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №б/н від 24 лютого 2011 року, винесеною Відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції державним виконавцем, власник: ОСОБА_3 , запис про обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №11197786 від 24.02.2011.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5
відповідач - Відділ державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегонільного управління Міністерства юстиції України, адреса: м. Рівне, вул. Замкова, 22а, ЄДРПОУ 35007146
Суддя -