Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 695/227/26
номер провадження 2-о/695/72/26
15 вересня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Середи Л.В.,
присяжних - Гусака В.С., Потеряйко С.О.,
за участю:
секретаря - Оніщенко Н.В.,
представника заявника - адвоката Макеєва В.Ф.,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Золотоніський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою, -
ВСТАНОВИВ:
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся адвокат Макеєв Валерій Федорович в інтересах ОСОБА_1 із заявою про оголошення ОСОБА_3 померлим, заінтересовані особи: Золотоніський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .
В обґрунтуванні заяви зазначено, що заявниця ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , який загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Волноваха Донецької області. Проте заявниця не має можливості в повній мірі реалізувати своє право на спадщину, оскільки її син вважається зниклим безвісти, про що начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 від командира в/ч НОМЕР_2 надійшло сповіщення сім`ї № 3 від 19.01.2024 року, в якому командир в/ч просить сповістити ОСОБА_1 про те, що її син старший механік-водій 3 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 , молодший сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 12.03.2022 року поблизу м. Волноваха Донецької області, мужньо виконавши військовий обов`язок, захищаючи волю та незалежність України. За фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 було проведено службове розслідування в ході якого було встановлено, що останній зник безвісти виконуючи бойове завдання, здійснені пошукові заходи не дали результату. Факт зникнення особи безвісти за особливих обставин додатково засвідчується витягом №20260116-1421 від 16.01.2026 з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, виданим МВС України (номер кримінального провадження №12022052630000336 від 07.05.2022 внесено Відділом поліції №1 Покровського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області). Заявницею було направлено ряд звернень щодо з`ясування про можливе перебування її сина, однак станом на дату подання цієї заяви інформація про фактичне місцезнаходження ОСОБА_3 , перебування його в полоні або загибель відсутня. З моменту визнання ОСОБА_3 безвісно відсутнім минуло більше трьох років, але жодних відомостей щодо нього так і не надійшло, а дії щодо його розшуку результату не дали. Обставини його зникнення вказують на те, що є всі підстави вважати ОСОБА_3 померлим. Необхідність оголошення ОСОБА_3 померлим заявнику необхідна з метою реалізації прав на отримання спадщини та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби та для оформлення соціальних гарантій, передбачених сім`ям військовослужбовців.
За таких обставин заявниця через свого представника звернулася до суду з даною заявою.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 23.01.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами окремого провадження.
У судовому засіданні представник заявника - адвокат Макеєв В.Ф. підтримав вимоги заяви, зазначивши, що матеріали справи містять достатньо доказів для оголошення фізичної особи померлою, та просив оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим, вказати дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - н.п. Волноваха Донецької області, оскільки вивчені матеріали справи стверджують саме такі обставини.
Представник заінтересованої особи Золотоніського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, однак скерував клопотання у якому просив справу здійснювати за його відсутності, при ухваленні рішення просив зазначити відомості про особу яку оголошено померлою, що відповідатиме порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2007 за №1064.
Представник заінтересованої особи Військової частини НОМЕР_2 до суду повторно не прибув, не повідомивши суд про причини неявки.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України надало письмові пояснення, відповідно до яких заінтересована особа вважає, що за правилами частини другої статті 46 ЦК України особу, яка зникла у зв`язку з воєнними діями, може бути оголошено померлою після закінчення воєнних дій через два роки, а за наявності конкретних обставин - достроково, але не раніше ніж через шість місяців. Початком перебігу цього строку є виключно день припинення або закінчення воєнних дій. Оскільки в Україні триває воєнний стан і бойові дії не закінчилися, а повноцінні пошукові та слідчі заходи на багатьох територіях ускладнені, Міністерство оборони зазначає про необхідність дотримання передбачених законом строків. Водночас відомство просить ухвалити законне та обгрунтоване рішення, просячи справу розглянути за відсутності уповноваженого представника Міністерства оборони України та залучити в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву ОСОБА_1 підтримує та просить її задовольнити.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, виходячи з таких підстав
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь, вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так оцінюючи надані заявником суду докази, суд встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Проїждже Старобільського району Луганської області, є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Таким чином, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є матір`ю розшукуваного ОСОБА_3 .
Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України від 28.11.2023 року за вих. № 11776, виданою командиром в/ч НОМЕР_2 полковником ОСОБА_4 , зниклий безвісти молодший сержант ОСОБА_3 в період з 04.03.2022 року по 06.03.2022 року дійсно брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в районі населеного пункту Волноваха Донецької області. Відповідно до копії сповіщення № 3 від 19.01.2024 року, направленого керівництвом в/ч НОМЕР_2 на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир в/ч НОМЕР_2 просить сповістити громадянку ОСОБА_1 про те, що її син старший механік-водій 3 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 , молодший сержант ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти зник безвісти 12.03.2022 року в районі населеного пункту Волноваха Донецької області, мужньо виконавши військовий обов`язок, захищаючи волю та незалежність України.
З копії Акту службового розслідування від 05.05.2022 року за фактом зникнення безвісти військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_3 вбачається, що 05.03.2022 року близько 18:00 год. ст. лейтенант ОСОБА_5 , ст. солдат ОСОБА_6 та мол. сержант ОСОБА_3 поїхали на автомобілі «ВАЗ-21099» на допомогу мол. лейтенанту ОСОБА_7 , який попав під обстріли, в сторону н.п. Старомлинівка Донецької області. Як стало відомо згодом, ст. лейтенант ОСОБА_5 , ст. солдат ОСОБА_6 та мол. сержант ОСОБА_3 попали під обстріли в тому ж районі, що і мол. лейтенат ОСОБА_7 , та більше на зв`язок не виходили. В результаті проведення службового розслідування було встановлено, що зникнення безвісти старшого механіка-водія 3 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_3 , згідно з вимогами ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» сталося під час проходження служби за контрактом в Збройних Силах України та пов`язано з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України та не пов`язано з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зникнення безвісти сталося під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської федерації на території Донецької області. Зникнення безвісти даного військовослужбовця підтверджуються фактами та обставинами, що були встановлені в ході проведення службового розслідування та зазначені в розділі 3 акту службового розслідування.
Відповідно до Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 73 від 12.03.2022 року знято з усіх видів забезпечення у зв`язку із відсутністю на військовій службі до повернення військовослужбовця у військову частину або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими: молодшого сержанта ОСОБА_3 , старшого механіка-водія 3 танкової роти танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 зняти з грошового забезпечення з 12 березня 2022 року, зняти з продовольчого забезпечення з 13 березня 2022 року.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про реєстрацію кримінального провадження № 1202325[телефон приховано] від 08.12.2023 року за ч.1 ст.115 КК України, за заявою ОСОБА_1 зареєстровано кримінальне провадження по факту зникнення зв`язку з 04.03.2022 року із сином ОСОБА_3 , який приймав участь у бойових діях в районі н.п. Анадоль Волноваського району Донецької області.
Також витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин за №20260116-1412 від 16.01.2026 року стверджується, що ОСОБА_3 зник безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій), дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 15.10.2024 року.
На виконання ухвали суду від 20.08.2026 року представник Уповноваженого з прав осіб, позбавлених свободи внаслідок російської агресії проти України та зниклих безвісти ОСОБА_8 листом від 11.09.2026 року за вих. № 17604.2/17581/1/26/26/42.1.1 повідомив, що станом на 11.09.2026 року інформація щодо ймовірної долі, у тому числі можливого перебування у полоні або загибелі військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Секретаріату Уповноваженого не надходила.
На виконання ухвали суду від 20.08.2026 року державне некомерційне товариство «Український національний центр розбудови миру» за вих. № 08-10/48784 від 07.09.2026 року повідомилор, що за наявною у розпорядження товариства інформацією відомості про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесені до реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, про перебування особи в полоні відсутні.
На виконання ухвали суду від 20.08.2026 року Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС України Артур Добросердов за вих. № 35680/29/30-2026 від 03.09.2026 року повідомив, що в розпорядженні Уповноваженого наявна інформація про факт зникнення безвісти за особливих обставин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте станом на сьогодні інформація про його фактичне місцезнаходження, перебування в полоні або загибель, відсутня.
Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно частини 2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.
У цій справі Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.
При цьому у цій справі Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовувала телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права.
У пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
У зв`язку з викладеним, суд відхиляє пояснення представника заінтересованої особи Міністерства оборони України про те, що відлік строку, визначеного ч. 2 ст. 46 ЦК України, для оголошення фізичної особи померлою має починатися з дня закінчення воєнних дій. З акту службового розслідування, затвердженого 05.05.2022 року наказом № 311, вбачається, що 05.03.2022 року після 18:00 год. молодший сержант ОСОБА_3 разом із старшим лейтенантом ОСОБА_5 та старшим солдатом ОСОБА_6 попали під обстріл та на зв`язок більше не виходили, автомобіль «ВАЗ-21099», на якому вони рухались був повністю згорілим.
У постановах від 26.02.2024 у справі №686/9938/23 та від 25.04.2024 у справі №278/970/23 Верховний Суд сформував правовий висновок про те, що шестимісячний строк, визначений у ч. 2 ст. 46 ЦК України для оголошення особи померлою, слід обраховувати з моменту настання події (яка могла призвести до смерті особи), а не з моменту закінчення дії воєнного стану на території держави. Такий висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений в постанові від 11.12.2024 у справі №755/11021/22 (п.109), згідно якого шість місяців, які визначені в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
Водночас наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» № 376 від 28.02.2025 (далі Наказ №376), визнаний таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.
Згідно даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, активні бойові дії поблизу м. Волноваха Донецької області розпочалися 24 лютого 2022 року, завершилися - 09 березня 2022 року, з 10 березня 2022 року - окупація.
Як вбачається із заяви та доданих до неї матеріалів, військовослужбовець пропав безвісти в період дії воєнного стану на території України, за обставин, що загрожували йому смертю та які виникли в результаті збройної агресії РФ проти України, що надає підстави обґрунтовано припускати його смерть.
Тому, виходячи з положень частини другої статті 46 ЦК України, коли воєнні дії на території України не закінчилися та про закінчення воєнного стану в Україні не оголошено, особа може бути оголошена померлою лише через два роки, або з урахуванням конкретних обставин і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
З часу зникнення ОСОБА_3 минуло більше шести місяців, а на час розгляду справи більше трьох років.
Оскільки в судовому засіданні доведено, що ОСОБА_3 зник безвісти у зв`язку з активними воєнними діями, за обставин, які загрожували йому смертю, і в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування більше шести місяців після закінчення активних бойових дій в місці його зникнення, суд вважає за необхідне оголосити останнього померлим.
Означений висновок суду щодо спливу шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статті 46 ЦК України, на час ухвалення судом рішення, узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування означеної норми матеріального права, що викладені у постановах від 04 березня 2026 року у справі № 761/684/25 (провадження № 61-13726св25) та від 18 лютого 2026 року у справі № 759/22513/24 (провадження № 61-13958св25), що підлягають застосуванню судом з метою дотримання положень, передбачених ч.4 ст.263 ЦПК України.
У цій справі заявниця через свого представника просила визнати померлим ОСОБА_3 з метою здійснення сімейних, цивільних та соціальних прав, зокрема спадкування, отримання статусу члена сім`ї загиблого військовослужбовця,
Представник - адвокат Макеєв В.Ф. просив у судовому засіданні визнати померлим ОСОБА_3 саме ІНФОРМАЦІЯ_3 з часу відколи зв`язок з ним перервався та жодна інформація про його місцезнаходження відсутня, визначивши місце смерті в районі м. Волноваха Донецької області.
У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2022 у справі №490/6057/19 зроблено висновок, що встановлення факту, що має юридичне значення, щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації.
Задоволення вказаної заяви надасть заявниці можливість отримати свідоцтво про смерть свого сина ОСОБА_3 та в подальшому ставити питання про оформлення спадкових прав та отримання грошової допомоги як родині загиблого військовослужбовця.
Частиною 3 ст. 46 ЦК України передбачено, що фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Підпунктом «г» п. 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті, з-поміж іншого, є рішення суду про оголошення особи померлою.
Одним із обов`язкових реквізитів актового запису про смерть, а також свідоцтва про смерть, є дата смерті.
Судом установлено, що події ймовірної загибелі ОСОБА_3 мали місце 05 березня 2022 року і з цієї ж дати з ним зник зв`язок, отже датою його вірогідної смерті слід вважати саме цю дату.
З врахуванням викладених судом обставин днем смерті ОСОБА_3 необхідно вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи наявність інформації, що Драголовський І.О. безвісти зник поблизу населеного пункту Волноваха Донецької області, місцем його смерті необхідно зазначити м. Волноваха Донецької області.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.
Відповідно до ст. 48 ЦК України у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою в порядку ст. 309 ЦПК України.
Суд звертає увагу, що частиною другою статті 20 ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місце перебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи. Частиною 7 ст. 294 ЦПК України передбачено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
У зв`язку з цим, суд не вбачає правових підстав для здійснення розподілу судових витрат. Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 317-319 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Золотоніський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_2 , ОСОБА_2 про оголошення фізичної особи померлою - задовольнити.
Оголосити військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Проїждже Старобільського району Луганської області, громадянина України, загиблим під час проходження військової служби та безпосередньо під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом Батьківщини внаслідок збройної агресії РФ проти України, в районі населеного пункту Волноваха Донецької області від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після набрання законної сили рішенням у відповідності до ч. 2 ст. 308 ЦПК України надіслати рішення суду до Золотоніського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції України для внесення відповідних записів для реєстрації смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Проїждже Старобільського району Луганської області, дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - н.п. Волноваха Донецької області.
Роз`яснити заявникові, що згідно із ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою. Копію рішення суд надсилає відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для анулювання актового запису про смерть.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Повне судове рішення виготовлено та підписано 25 вересня 2026 року.
Суддя: Середа Л.В.
Присяжні: Гусак В.С.
Потеряйко С.О.