Судові рішення

Ухвала № 140089848 у справі № 712/12500/26 від 25.09.2026

Ухвала від 25.09.2026 у цивільній справі № 712/12500/26 (категорія «Про виплату заробітної плати»). Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси, суддя Троян Т. Є.

Справа№ 712/12500/26
СудСоснівський районний суд м. Черкаси
СуддяТроян Т. Є.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро виплату заробітної плати
Дата ухвалення25.09.2026
Надійшло до реєстру26.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140089848

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 712/12500/26

Провадження № 2/712/6028/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

25 вересня 2026 року м. Черкаси

Суддя Соснівського районного суду м.Черкаси Троян Т.Є., за участі секретаря Чумак Д.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 22 серпня 2024 року по 31 жовтня 2025 року перебував у трудових відносинах з АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз».

Наказом №172-К від 31 жовтня 2025 року позивача звільнено з роботи за угодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Позивач посилається на те, що в день звільнення перебував на роботі, однак відповідач у порушення вимог ст. 116 КЗпП України повного розрахунку з ним не провів та письмового повідомлення про нараховані і виплачені при звільненні суми не надав.

На підтвердження розміру заборгованості позивач посилається на індивідуальні відомості про застраховану особу за формами ОК-5 та ОК-7, відповідно до яких за весь період роботи відповідачем відображено дохід позивача у загальному розмірі 407 978,54 грн.

Позивач зазначає, що після утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору сума доходу до виплати становить 318 379,04 грн.

Посилаючись на виписку з банківського рахунку, на який відповідачем перераховувалася заробітна плата, позивач вказує, що за період роботи фактично отримав від роботодавця 229 598,95 грн, у зв`язку з чим визначив заборгованість із заробітної плати станом на день звільнення у розмірі 88 780,09 грн.

Крім того, позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки проведення розрахунку при звільненні.

На обґрунтування цієї вимоги зазначає, що згідно з відомостями ОК-5 та ОК-7 у серпні 2025 року йому нараховано 16 712,47 грн, а у вересні 2025 року -17 200,70 грн.

Загальну суму доходу за ці два місяці -33 913,17 грн. позивач поділив на 43 робочих дні та визначив середньоденний заробіток у розмірі 788,67 грн.

За період з 01 листопада 2025 року по 30 квітня 2026 року позивач визначив 129 робочих днів затримки та просить стягнути на підставі ст. 117 КЗпП України 101 738,43 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Також позивач просить стягнути 5 927,41 грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, визначивши її шляхом застосування індексу інфляції за період з листопада 2025 року по липень 2026 року до всієї визначеної ним суми заборгованості у розмірі 88 780,09 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.09.2026 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання окремих вимог ст. 175 ЦПК України.

Відповідно до пунктів 3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Зазначених вимог процесуального закону у цьому випадку дотримано не повною мірою.

Заявляючи до стягнення 88 780,09 грн. невиплаченої заробітної плати, позивач визначив її розмір шляхом співставлення загальної суми доходу, відображеного у відомостях ОК-5 та ОК-7 за весь період роботи, із загальною сумою коштів, які, за його твердженням, були перераховані відповідачем на банківський рахунок, попередньо самостійно визначивши суму доходу після оподаткування.

Водночас відомості ОК-5 та ОК-7 не містять інформації про склад нарахованого доходу, окремі складові заробітної плати, проведені роботодавцем утримання, суми, належні до виплати за кожний розрахунковий період, а також залишок невиплачених працівникові коштів.

Банківська виписка підтверджує рух коштів на рахунку позивача, однак позовна заява не містить помісячного співставлення нарахованих роботодавцем сум із фактично здійсненими виплатами, із зазначенням залишку заборгованості за відповідні розрахункові періоди.

Отже, наведена позивачем арифметична різниця між загальним розміром доходу за даними персоніфікованого обліку після здійсненого ним розрахунку податкових утримань та загальною сумою визначених ним банківських надходжень сама по собі не розкриває структури заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 88 780,09 грн та не дозволяє перевірити правильність її визначення.

Недоліки має також наведений у позовній заяві розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, передбачено обчислення середньої заробітної плати у відповідних випадках виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. За п. 8 цього Порядку середньоденна заробітна плата визначається виходячи із заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом розрахункового періоду робочі дні та кількості фактично відпрацьованих робочих днів.

Позивач визначив середньоденний заробіток у сумі 788,67 грн. шляхом ділення 33 913,17 грн доходу, відображеного за серпень та вересень 2025 року, на 43 робочих дні.

Разом із тим у позовній заяві не зазначено, з яких саме відомостей установлено, що позивачем у серпні та вересні 2025 року було фактично відпрацьовано 43 робочих дні, та не зазначено доказів, якими підтверджується цей показник.

Відомості ОК-5 та ОК-7 містять дані персоніфікованого обліку, однак не дають можливості встановити кількість фактично відпрацьованих позивачем робочих днів, необхідну для застосування наведеного ним механізму обчислення середньоденної заробітної плати.

Таким чином, наведений розрахунок середньоденного заробітку у сумі 788,67 грн, а відповідно й похідний від нього розрахунок середнього заробітку за 129 робочих днів у сумі 101 738,43 грн., не містить усіх вихідних даних та зазначення доказів, необхідних для перевірки такого розрахунку.

При цьому у тексті позовної заяви містяться суперечності щодо розрахункового періоду: зазначаючи звільнення 31 жовтня 2025 року та посилаючись на відомості про доходи за серпень і вересень 2025 року, у подальшому позивач визначає ці ж місяці як серпень і вересень 2026 року, що також потребує уточнення.

Не відповідає вимогам щодо обґрунтованого розрахунку і наведений позивачем розрахунок 5 927,41 грн компенсації втрати частини доходів.

Статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено визначення суми компенсації виходячи із суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць після утримання податків і обов`язкових платежів та індексу інфляції за період невиплати такого доходу.

Помісячний механізм обчислення компенсації передбачений також п. 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Натомість позивач застосував індекс інфляції за період із листопада 2025 року по липень 2026 року до всієї суми визначеної ним заборгованості - 88 780,09 грн., не зазначивши, за які конкретно місяці та в якому розмірі утворилася заборгованість із виплати доходу.

Позовна заява не містить помісячного розрахунку компенсації із зазначенням суми невиплаченого доходу за кожний відповідний місяць та періоду затримки його виплати, що не дозволяє перевірити заявлений до стягнення розмір компенсації відповідно до встановленого законом механізму її обчислення.

Отже, позовна заява не містить належного обґрунтованого розрахунку кожної із заявлених до стягнення грошових сум та достатнього викладення вихідних даних, на яких такі розрахунки ґрунтуються.

Суд при цьому не здійснює оцінку достатності доказів для вирішення спору по суті та не покладає на позивача обов`язку подання доказів, які відсутні у його розпорядженні. Водночас саме на позивача покладено обов`язок сформулювати заявлені грошові вимоги таким чином, щоб із позовної заяви та зазначених у ній доказів можливо було встановити вихідні показники і перевірити наведений розрахунок.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, якщо після відкриття провадження у справі суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, він постановляє ухвалу, зазначає підстави залишення заяви без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин позовну заяву після відкриття провадження слід залишити без руху.

Керуючись ст.ст. 84, 175, 177, 187, 260, 261 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків шляхом:

-подання обґрунтованого помісячного розрахунку заборгованості із заробітної плати у розмірі 88 780,09 грн із зазначенням нарахованих, утриманих та фактично виплачених сум і залишку заборгованості за відповідні розрахункові періоди;

-уточнення вихідних даних розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зокрема щодо кількості фактично відпрацьованих робочих днів у серпні та вересні 2025 року, із зазначенням доказів, якими підтверджуються відповідні вихідні дані;

-усунення суперечностей у позовній заяві щодо року розрахункового періоду для визначення середньої заробітної плати - серпня та вересня 2025 року;

-подання помісячного розрахунку компенсації втрати частини доходів із зазначенням суми невиплаченого доходу за кожний відповідний місяць, періоду затримки його виплати та вихідних даних, використаних для визначення суми компенсації;

-зазначення доказів, якими підтверджуються наведені у позовній заяві вихідні дані та розрахунки.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення зазначених недоліків у встановлений судом строк позовна заява відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси Т.Є. Троян

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.10.2026 Ухвала № 140562007 Соснівський районний суд м. Черкаси
05.10.2026 Ухвала № 140334253 Соснівський районний суд м. Черкаси
15.09.2026 Ухвала № 140334233 Соснівський районний суд м. Черкаси