Справа № 755/14793/26
УХВАЛА
іменем України
"25" вересня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., ознайомившись із матеріалами заяви Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про усунення недоліків позовної заяви у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
Позивач АТ «Акцент - Банк» звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із зазначеним позовом.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17.09.2026 позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 було залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та надано строк для усунення недоліків.
Зокрема, судом було роз`яснено необхідність направити листом з описом вкладення позовну заяву із додатками за адресою реєстрації відповідача ( АДРЕСА_1 ), про що надати суду докази.
22.09.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку, що вимоги ухвали суду від 24.09.2026 позивачем не виконано.
Так, до заяви про усунення недоліків позивач надав копії: фіскального чеку АТ «Укрпошта»; списку згрупованих відправлень (Ф.103 лист), в якому зафіксоване поштове відправлення під № R067284779816 для адресата ОСОБА_1 та опису вкладення у цінний лист (ф.107), що містить перелік усіх 19 направлених додатків. Разом з тим, позивач направив поштову кореспонденцію відповідачу за неправильною адресою (м.Київ, вул.Вершигори Петра, 3, 55, яка не збігається з його фактичним місцем реєстрації.
Суд звертає увагу позивача, що за даними Єдиного державного демографічного реєстру місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконав вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки позивач не виконав вимоги ухвали суду про усунення недоліків, позовна заява підлягає поверненню.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: І.В. Коваленко