ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 541/2915/25 Номер провадження 22-ц/814/891/26 Головуючий у 1-й інстанції Шатілова Л. Г. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Форвард», правонаступником якого на даний час є ТОВ «ФК «Кредит Капітал», на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 вересня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард» Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «Банк Форвард» Караченцев Артем Юрійович, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчик Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Банк Форвард» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «Банк Форвард» Караченцев А.Ю., в якому просила визнати виконавчий напис №373, вчинений 29.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. про стягнення з неї на користь банку заборгованості в розмірі 56992,39 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Вказувала, що приватним виконавцем Павелків Т.Л. за заявою стягувача АТ «Банк Форвард» 19.02.2021 було відкрито виконавче провадження №64592358 про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , а постановою від 18.03.2021 звернуто стягнення на її пенсії та інші доходи з відрахуванням коштів на погашення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса.
Вважає, що у приватного нотаріуса Буждиганчук Є.Ю., яка видала виконавчий напис 29.01.2021, були відсутні повноваження на його вчинення, оскільки кредитний договір не був посвідчений нотаріально та не відносився до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса.
Вчинення виконавчого напису порушує майнові права боржника, а саме арешт рахунків та стягнення заборгованості з основного доходу - пенсії.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 вересня 2025 року позов задоволено.
Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №373, вчинений 29.01.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 56992,39 грн.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Банк Форвард»в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «Банк Форвард» на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та не відповідності дій нотаріуса при вчиненні виконавчого напису вимогам ЗУ «Про нотаріат».
Не погодившись з рішення суду, АТ «Банк Форвард» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставам справим, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Вказує, що боржником не було надано доказів безспірності заборгованості, яка не була погашена та відповідно стягнута за виконавчим написом нотаріуса, що є правомірним.
Заперечує висновки суду щодо обов`язковості посвідчення нотаріусами при вчинення виконавчого надпису лише нотаріально посвідчених кредитних договорів, що не відповідає чинній на момент вчинення оскаржуваного напису редакції Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом,29 січня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. вчинено виконавчий напис №373 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості за кредитним договором №200014900 від 15.05.2017, укладеного між ПАТ «Банк Форвард», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», за період з 05.05.2020 по 04.06.2020, в розмірі 55892,39 грн.
19.02.2021 приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. відкрито виконавче провадження ВП №6459235 по виконанню вказаного виконавчого напису №373 від 29.01.2021, а 18.03.2021 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
В подальшому, в порядку примусового виконання з доходів останньої здійснювались відповідні відрахування на користь стягувача.
Визнаючи виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, місцевий суд дійшов висновку про порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, оскільки останній вчинено за договором, за яким стягнення не може проводитися в безспірному порядку. Окрім того стягувачем не було доведено належними доказами факту безспірності боргу та не надано доказів направлення боржнику відповідного повідомлення, яке є обов`язковим та входить до переліку документів, що надаються стягувачем нотаріусу для здійснення виконавчого напису.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду.
Відповідно до п. 19 ст. 34 ЗУ «Про нотаріат» вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України "Про нотаріат"). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5.
Згідно ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису (підпункт 2.1 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що звертаючись до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису стягувачем не було надано доказів які б містили інформацію щодо видачі кредиту, користування ним, нарахування та відповідно погашення відсотків боржником, залишку заборгованості, що в свою чергу могло б свідчити про безспірність заборгованості та не було спростовано під час розгляду справи.
При цьому, суд першої інстанції вірно звернув увагу на відсутність як доказу направлення стягувачем боржнику відповідної вимоги щодо заборгованості.
Верховний Суд у постановах від 27.08.2020 у справі №554/6777/17 та від 11.10.2023 у справі №344/13138/21 виснував, що в нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимога про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Матеріали справи не містять належних доказів направлення та вручення боржнику вимоги про усунення порушення. Таким чином, у суду відсутня можливість встановити правомірність видачі виконавчого напису з огляду на дотримання пункту 1 глави 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», оскільки відповідач не надав доказів направлення такої вимоги, а отже це свідчить про порушення вимог законодавства.
Доводи апелянта щодо подання та перевірки нотаріусом пакету документів, відповідно до переліку, на підставі яких і було вчинено виконавчий напис, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки доказів на підтвердження цього не надано, а отже не можливо встановити безспірність заборгованості.
Сам по собі факт наявності непогашеної кредитної заборгованість не може свідчити про її безспірність та бути достатньою правовою підставою для її стягнення за виконавчим написом нотаріуса.
Також колегія суддів погоджується з місцевим судом, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно» (крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього Переліку (щодо стягнення за іпотечними договорами)), для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин: 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «КБ «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» у Переліку № 1172 виключено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 480 від 19 квітня 2022 року.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Як вбачається з укладеного між ПАТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 договору на суму кредиту 3496,80 грн., останній підписано особистими підписами сторін, як і довідка про умови кредитування та графік платежів та відповідно не мав бути нотаріально посвідчений.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та не містять посилання на обставини, з якими процесуальне законодавство пов`язує скасування чи зміну судового рішення та фактично зводяться до твердження про наявність непогашеної заборгованості, розмір якої не був спростований позичальником.
Про те, самого факту заборгованості, виниклої з підстав невиконання позичальником кредитного зобов`язання, не достатньо для видачі нотаріусом виконавчого напису з огляду на необхідність дотримання стягувачем вимоги про надання нотаріусу всіх необхідних документів, в тому числі і повідомлення про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису), доказів направлення якого матеріали справи не містять.
Крім того, в даному випадку нотаріусом було вчинено виконавчий напис щодо кредитного договору, укладеного у формі договору заяви - анкети (договору приєднання), не посвідченого нотаріально, а відтак такий договір не може розглядатись як такий, за яким стягнення заборгованості може бути проведено у безспірному порядку.
За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, як ухваленого з дотриманням норм матеріального та наявність процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Форвард», правонаступником якого на даний час є ТОВ «ФК «Кредит Капітал» залишити без задоволення.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови суду виготовлено 25 вересня 2026 року.
Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин