ЄУН 932/14491/25
Провадження №2/932/4455/25
РІШЕННЯ
іменем України
25.09.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,
представника позивача - адвоката Індюкової Т.В.,
відповідача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Толюпи В.В.,
представника третьої особи - служби у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Стеценко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання факту укладення договору про припинення права на аліменти у зв`язку з передачею право на майно,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача
Позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідачів, в обґрунтування якого вказав, що під час їхнього шлюбу з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . Рішенням суду від 01.02.2020 шлюб розірвано.
24.06.2014 судом видано виконавчий лист про стягнення з нього на користь відповідача аліментів на утримання сина в розмірі частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
01.10.2015 державним виконавцем відкрите виконавче провадження №48981042 з примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів.
Надалі між ним та ОСОБА_1 було досягнуто усної домовленості, що він подарує синові земельну ділянку та будинок за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на той час він не міг сплачувати аліменти через вади здоров`я та неможливість працювати, тому з метою уникнення в подальшому заборгованості зі сплати аліментів була досягнута домовленість, яка влаштувала обидві сторони.
Рішенням Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17.04.2019 №49 йому було надано дозвіл на дарування земельної ділянки та житлового будинку синові та 14.05.2019 були укладені та нотаріально посвідчені договори дарування земельної ділянки та житлового будинку.
З наведених підстав вважає, що між ним та ОСОБА_1 мала місце домовленість про укладення договору припинення права на аліменти на дитину у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно.
Проте в подальшому відповідач порушила домовленість та 14.12.2023 звернулася до відділу ДВС із заявою, де вказала, що з 01.01.2015 не отримувала від нього аліментів та іншої грошової допомоги на утримання дитини, внаслідок чого йому нараховано заборгованість, яка станом на 01.04.2025 дорівнює 239505,70 грн.
Разом з тим станом на 13.08.2025 ринкова вартість житлового будинку без ПДВ становить 1166000,00 грн, у тому числі вартість земельних поліпшень - 106500,00 грн та вартість земельної ділянки - 1059500,00 грн. Реальна вартість майна становить 2255500,00 грн, що в 10 разів перевищує розмір заборгованості за аліментами.
Просив суд визнати факт укладення ним на користь ОСОБА_3 , в інтересах якого діяла мати ОСОБА_1 , договору про припинення права на аліменти у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно та припинити стягнення з нього на користь відповідача аліментів на утримання сина.
Представником позивача під час розгляду справи позовні вимоги підтримані. Підтверджено, що позивач дійсно мешкає в подарованому ним синові будинку, та пояснене, що він звертався до суду щодо оспорювання договорів дарування, оскільки відповідач повідомила його, що буде поновлювати стягнення аліментів.
ІІ. Позиції відповідача та третіх осіб
Представником позивача заявлялися суду клопотання про витребування та долучення доказів, представником відповідача - про долучення доказів.
Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
Під час розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 та її представником позовні вимоги не визнані. Відповідачем пояснене, що у 2014 році ще під час перебування в шлюбі з позивачем вона звернулася до суду за стягненням аліментів, оскільки життя між ними не склалося, вони разом не проживали з 2013-2014 років та вона хотіла мати впевненість у матеріальній підтримці на утримання дитини. Під час тривання виконавчого провадження позивач сплачував аліменти нерегулярно. В 2019 році він сам вирішив подарувати землю та будинок синові, ніякого впливу на нього не здійснювалося, і у них була домовленість, що виплати припиняться. Але вже після дарування майна синові позивач намагався оскаржити договори дарування в суді, вказуючи, що вони укладені внаслідок помилки, але суд йому відмовив. Саме після звернення позивача до суду вона поновила стягнення аліментів. При цьому він продовжує жити в подарованому синові будинку з новою родиною, оригінали документів про право власності - договори дарування також знаходяться у нього. З позовом щодо виселення позивача з будинку вони з сином не зверталися. Син мешкає з нею, навчався в ліцеї, зараз вступив до фахового коледжу, вона сама утримує його. Через те, що син страждає на бронхіальну астму, вона змушена нести додаткові витрати на його лікування, також він потребував встановлення брекет-систем, що теж зумовило її витрати. Позивач не бере жодної участі в житті сина, ніяк не допомагає, при цьому не знає, коли у сина день народження, не дозволяє йому виїхати закордон, не спілкується з ним, не бере фінансової участі в лікуванні. Просила відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи - служби у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Стеценко Л.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримані та пояснене, що через погіршення стану здоров`я батька дитини та неможливість ним здійснювати виплату аліментів він звернувся органу опіки та піклування з пропозицією передати у власність синові нерухоме майно в рахунок аліментів. Дане питання розглядалося комісією, було прийняте позитивне рішення. Договори дарування були укладені в 2019 році, від імені дитини діяла мати, яка володіла всією інформацією щодо дарування й не заперечувала проти цього. Позивач виконав свої зобов`язання зі сплати аліментів, бо вартість переданого майна є більшою за заборгованість. Батько дитини є дуже хворим, переніс декілька інсультів, іншого місця проживання він не має, але будинок є власністю дитини та потім залишиться йому.
Представник третьої особи - Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України до суду не з`явився, письмових пояснень по суті справи від третьої особи не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
Позовна заява надійшла до суду 03.10.2025 та була автоматично розподілена між суддями 06.10.2025.
Ухвалою від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху для виправлення недоліків, які виправлені позивачем 15.10.2025.
16.10.2025 ухвалою суду відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження та у справі призначене підготовче засідання на 16.12.2025.
28.04.2026 ухвалою суду підготовче провадження у справі закрите та справу призначено до розгляду по суті на 24.06.2026, цією ж ухвалою витребувані докази - копія виконавчого провадження №48981042.
16.09.2026 за наслідками розгляду справи суд перейшов до стадії ухвалення рішення суду з його проголошенням у судовому засіданні 25.09.2026.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.06.2014 у справі №200/3629/14-ц з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішення набрало законної сили 05.07.2014 та 26.08.2014 судом видано виконавчий лист у справі.
Постановою державного виконавця Бабушкінського ВДВС від 01.10.2015 відкрите виконавче провадження №48981042 з примусового виконання рішення суду про стягнення аліментів.
Рішенням виконавчого комітету Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 17.04.2019 №49 надано дозвіл ОСОБА_2 за його заявою на дарування земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , своєму синові ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За витягом із засідання комісії з питань захисту прав дітей Новоолександрівської сільської ради від 16.04.2019 №3 з розгляду заяви ОСОБА_2 , він має вади здоров`я, з його слів працювати та сплачувати аліменти не може, тому для забезпечення дитини вирішив подарувати синові будинок, про що була досягнуто усної домовленості з матір`ю дитини.
Позивачеві ОСОБА_2 згідно з наданими медичними документами встановлено ІІІ групу інвалідності, він переніс повторне ГПМК за ішемічним типом, страждає на атеросклероз МАГ, гіпертонічну хворобу ІІІ ст., цукровий діабет ІІ типу. За станом здоров`я станом на 16.12.2025 він не здатний до самообслуговування та потребує постійного стороннього догляду. Окремою довідкою від 16.12.2025 посвідчено, що ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за станом здоров`я придатна здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .
Згідно з договором дарування земельної ділянки від 14.05.2019, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Верховецькою В.Е. під реєстровим №172, ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_3 , в інтересах якого діє мати - ОСОБА_1 , прийняв у дар земельну ділянку площею 0,1836 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: [номер приховано]:05:005:0038, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Вартість дару сторонами оцінена в 313807,82 грн, і ця вартість відповідає відомостям, викладеним у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданому ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області 01.04.2019.
Згідно з договором дарування житлового будинку від 14.05.2019, посвідченим приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Верховецькою В.Е. під реєстровим №171, ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_3 , в інтересах якого діє мати - ОСОБА_1 , прийняв у дар житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 87,6 м2, житловою - 60,8 м2, з господарськими будівлями та спорудами. Вартість дару сторонами оцінена в 100000,00 грн.
Станом на 13.08.2025 згідно з висновком про незалежну оцінку вартості житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , ринкова вартість житлового будинку, господарчих будівель та споруд без урахування ПДВ становить 1166000,00 грн, у тому числі вартість земельних поліпшень - 106500,00 грн та вартість земельної ділянки - 1059500,00 грн.
Місце проживання позивача ОСОБА_2 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , з 14.09.2009, і сторонами справи визнається, що він постійно мешкає в цьому будинку по теперішній час.
14.12.2023 ОСОБА_1 звернулася до начальника Першого Правобережного ВДВС із заявою про те, що нею не отримуються аліменти та інша грошова допомога від ОСОБА_2 в період з 01.01.2015 по теперішній час.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.11.2024 у справі №175/6050/23, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 05.03.2025, відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 (законний представник - ОСОБА_1 ), треті особи: приватний нотаріус Верховецька В.Е. та виконком Новоолександрівської сільської ради як орган опіки та піклування, про визнання договорів дарування недійсними та реєстрацію права власності.
У цій справі позов пред`явлений ОСОБА_2 до суду 29.09.2023 і в його обґрунтування він послався на те, що договори дарування, якими він 14.05.2019 подарував синові житловий будинок та земельну ділянку, вчинені ним під впливом помилки - він помилився щодо обставин, які мають істотне значення, зокрема, щодо природи правочинів, прав та обов`язків сторін договорів. З письмових пояснень нотаріуса Верховецької В.Е., які суд відобразив у рішенні, вбачається, що про посвідчення договору довічного утримання, за яким ОСОБА_3 був би набувачем, може бути лише повнолітня дієздатна особа, та очевидно, що десятирічна дитина не може здійснювати нагляд та надавати утримання.
Апеляційний суд в своїй постанові відобразив твердження ОСОБА_2 , що помилка полягала в тому, що він вважав, що укладає договір довічного утримання, після укладення якого він буде проживати в спірному будинку та наглядати за ним до дня своєї смерті, після чого домоволодіння перейде у власність сина.
В наведеному рішенні судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 мав намір саме на укладення договору дарування, а не іншого правочину, безоплатно передаючи земельну ділянку та житловий будинок ОСОБА_3 .
Постановою державного виконавця від 01.04.2025 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 , який отримує дохід у ПФУ та ТОВ «Альянс».
За розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні станом на 01.04.2025 заборгованість складає 239566,70 грн, обрахована з січня 2015 року.
Дитині ОСОБА_3 встановлено діагноз «Бронхіальна астма, поліноз», відповідачем надані підтвердження здійснення витрат на проходження ним медичних досліджень та лікування, отримання стоматологічних послуг - встановлення брекет-систем, а також несення витрат на забезпечення процесу навчання.
З 01.09.2026 ОСОБА_3 навчається на І курсі денної форми здобуття освіти, яка відбувається у змішаному форматі, за спеціальністю «Автомобільний транспорт» у Відокремленому структурному підрозділі «Автотранспортний фаховий коледж» Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», навчання відбувається за кошти фізичних/юридичних осіб, навчання сина оплачує мати - ОСОБА_1 .
V. Оцінка суду
За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Як вказує ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
Відповідно до законодавчого визначення правочином є насамперед вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).
У двосторонньому правочині волевиявлення повинне бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин завжди передбачає дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.
Отже, будь-який правочин є вольовою дією, а тому перш ніж здійснювати його оцінку на предмет дійсності чи недійсності, необхідно встановити вираження волі особи (осіб), які його вчинили.
Частина четверта ст.82 ЦПК України визначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Волевиявлення сторін справи, що розглядається, саме на укладення 14.05.2019 договорів дарування нерухомого майна підтверджено судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, які набрали законної сили, у справі про недійсність договорів дарування, ініційованій позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі ст.141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 цього Кодексу.
Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Рішення про стягнення аліментів з позивача на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ухвалене судом 24.06.2014. Матеріалами справи та витребуваними копіями матеріалів виконавчого провадження підтверджена наявність у ОСОБА_2 заборгованості з аліментів за період з 01.01.2015 по 01.04.2025.
Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Припинення права на аліменти на дитину в разі набуття дитиною права власності на майно передбачена діючим сімейним законодавством України.
Так, згідно зі ст.190 СК України той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов`язується самостійно утримувати її. Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов`язку брати участь у додаткових витратах на дитину.
Таким чином, закон чітко вказує, що з метою припинення права на аліменти на дитину в разі набуття дитиною права власності на майно укладається та посвідчується нотаріусом саме договір про припинення права на аліменти у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно, а не договір дарування, і сторонами такого договору мають бути саме батьки дитини. На момент укладення договору 14.05.2019 дитині ОСОБА_3 виповнилося 10 років, то ж, він не міг брати участь в укладенні такого виду договору.
Суд відхиляє посилання сторони позивача, наведені у позовній заяві, щодо усної домовленості між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про припинення права на аліменти в разі передачі у власність дитини нерухомого майна, і що саме це було умовою дарування, оскільки такі твердження не ґрунтуються на законі.
За положеннями ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Дійсно під час надання усних пояснень у справі відповідачем ОСОБА_1 на запитання суду пояснене, що в 2019 році позивач сам без будь-якого впливу вирішив подарувати землю та будинок синові, і у них була домовленість, що виплати аліментів припиняться.
Втім, оскільки сторонами укладено саме договори дарування, будь-які обов`язки з боку обдарованого, а в даному випадку - з боку його законного представника виключаються та не можуть бути покладені судом на підтвердження доводів позивача на користь визнання укладеним будь-якого іншого договору.
Застосування конструкції «визнання укладеним» виключає і той факт, що за вимогами ст.190 СК України такий договір підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, то ж, він не може бути укладеним в усній формі та в будь-якому випадку потребує письмового викладу.
До того ж суд бере до уваги непослідовну позицію позивача у правовідносинах, що склалися між сторонами після вчинення правочину з дарування. Так, пред`явивши позов про визнання договорів недійсними 29.09.2023, ОСОБА_2 послався на помилку, вказуючи, що вважав, що укладає договір довічного утримання, і не зазначав ані місцевому, ані апеляційному судам про наявність домовленості з матір`ю дитини про припинення сплати аліментів у разі дарування майна.
У справі, що розглядається, позивач зазначив, що передумовою даного позову стало порушення ОСОБА_1 наявної домовленості та звернення 14.12.2023 до відділу ДВС із заявою про неотримання аліментів. Суд критично ставиться до вказаних тверджень, оскільки позов про визнання договорів дарування недійсними поданий ОСОБА_2 29.09.2023, тобто до подання відповідачем вищевказаної заяви, що свідчить про те, що позивач, постійно мешкаючи в будинку та одночасно з цим не беручи участі в утриманні сина, ще до вчинення відповідачем будь-яких активних дій з фактичного отримання стягнутих судом аліментів намагався повернути подароване майно в свою власність, а не досягнувши цього, віднайшов підстави для уникнення сплати заборгованості за аліментами.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позову та відмовляє в ньому за недоведеністю вимог.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Згідно зі ст.141 ЦПК України через відмову в задоволенні позову судові витрати у справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,178,258,259,263-265,279,352,354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (зареєстрована та мешкає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (зареєстрований: АДРЕСА_2 , мешкає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), треті особи: служба у справах дітей Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (52070, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, 74, код за ЄДРПОУ 42348244), Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Слобожанське, вул. Героїв України, 2, код за ЄДРПОУ 34919030), про визнання факту укладення договору про припинення права на аліменти у зв`язку з передачею право на майно - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду виготовлене 25.09.2026.
Суддя: В.С. Салькова