Справа №216/3271/26
провадження №6/216/545/26
УХВАЛА
іменем України
25 вересня 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
голового судді: Маланюка О.Я.,
за участі секретаря судового засідання: Агурейчевої А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2026 року позовні вимоги ТОВ "Укр Кредит Фінанс" було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1428-1871 від 30.07.2024 року в розмірі 49015,38 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 638,43 грн, а всього - 51653,81 грн.
13.09.2026 року боржник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання вказаного судового рішення строком на 12 місяців. Заява обґрунтована тим, що 08.09.2026 року приватним виконавцем Біловолом В.О. було відкрито виконавче провадження ВП № 81915498 та накладено арешт на всі банківські рахунки боржника. Заявник зазначає, що повністю визнає борг, однак через скрутне матеріальне становище та тимчасове безробіття з липня 2026 року не має змоги сплатити всю суму одноразово. Просить розстрочити виконання рішення суду згідно із запропонованим у заяві графіком.
У судове засідання учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до вимог закону. На підставі частини 2 статті 435 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про розстрочення виконання. На підставі частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані заявником докази та матеріали, які надійшли на запит суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд», суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Підставою для встановлення розстрочки є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальне становище сторін, баланс їхніх інтересів, а також оцінювати, чи не призведе такий захід до повного позбавлення стягувача можливості отримати задоволення своїх вимог.
За змістом статті 435 ЦПК України закон не передбачає конкретного, вичерпного переліку обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду. Тому суд у кожній конкретній справі повинен оцінювати наявні докази та надавати їм оцінку з огляду на принципи розумності, справедливості та пропорційності.
У постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 461/5941/16-ц зазначено, що розстрочка виконання судового рішення є процесуальним засобом захисту прав та інтересів як стягувача, так і боржника. Суд повинен знайти справедливий баланс між правом стягувача на своєчасне виконання рішення та об`єктивними обставинами, які роблять таке виконання одномоментно неможливим для боржника, з метою недопущення повного руйнування майнового стану останнього.
Крім того, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 490/10123/14-ц наголошено, що при розгляді заяви про розстрочку виконання рішення суду матеріальне становище боржника, зокрема відсутність офіційного працеврядування або доходів, наявність відкритих виконавчих проваджень та арештів рахунків, є самостійними правовими підставами для надання розстрочки. Суд повинен виходити з принципу реальності виконання, оскільки встановлення занадто жорстких умов стягнення за повної відсутності коштів у боржника не призведе до захисту прав кредитора, а лише створить ситуацію штучного невиконання судового акта.
Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа № 216/3271/26, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу, приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Біловолом В.О. 08.09.2026 року було відкрито виконавче провадження ВП № 81915498. У рамках вказаного виконавчого провадження виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, внаслідок чого всі банківські рахунки ОСОБА_1 на теперішній час є повністю заблокованими.
Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу із Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України від 09.09.2026 року, а також офіційною відповіддю Державної податкової служби України № 3315097 від 14.09.2026 року, яка отримана на запит суду, боржник ОСОБА_1 з липня 2026 року не має жодних офіційних джерел доходу у зв`язку з припиненням трудових відносин із ФОП ОСОБА_2 . До моменту звільнення середньомісячний дохід боржника становив від 7000 до 8750 грн, що свідчить про перебування особи у скрутному матеріальному становищі ще до моменту втрати роботи.
Загальна сума, що підлягає стягненню за судовим рішенням, становить 51653,81 грн. Крім того, постановою приватного виконавця від 08.09.2026 року з боржника стягується основна винагорода в розмірі 5165,38 грн. Таким чином, загальний обсяг фінансових зобов`язань у виконавчому провадженні становить 57328,19 грн, що повністю заблокувало можливість життєзабезпечення особи за повної відсутності доходів.
Аналогічна правова позиція щодо необхідності дотримання справедливого балансу інтересів сторін у виконавчому провадженні викладена Конституційним Судом України у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019, де зазначено, що обов`язковість судового рішення є процесуальною гарантією забезпечення права на справедливий суд. Водночас держава, забезпечуючи виконання судового рішення у визначеному законом порядку, повинна збалансувати процесуальні права стягувача та конституційні гарантії боржника, забезпечуючи останному захист від свавільного позбавлення майна та гарантуючи збереження права на достатній життєвий рівень відповідно до статей 28 та 48 Конституції України.
Повністю заблоковані рахунки за відсутності офіційного працевлаштування позбавляють боржника можливості забезпечувати навіть мінімальні та базові життєві потреби. Наполягання стягувача на одномоментному стягненні всієї суми боргу за таких умов є очевидно нереалістичним, не призведе до фактичного виконання рішення, а лише поставило б фізичну особу за межу абсолютного злиденства.
Натомість боржник виявляє процесуальну добросовісність, не заперечує проти виконання рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу, самостійно розрахував графік виплат і зобов`язується здійснювати регулярні щомісячні платежі. Надання розстрочки строком на 12 місяців дозволить забезпечити реальне, хоч і розтягнуте в часі, виконання судового рішення, стягувач гарантовано отримуватиме кошти, а боржника не буде позбавлено можливості існування.
Разом з тим, суд вважає за необхідне частково скоригувати запропонований боржником графік. Боржник у тексті заяви просить розстрочити суму 57328,19 грн, безпідставно включивши до неї основну винагороду приватного виконавця в розмірі 5165,38 грн. Суд зазначає, що відповідно до статті 435 ЦПК України, розстроченню підлягає виключно сума заборгованості, присуджена безпосередньо судовим рішенням, яка у даній справі становить 51653,81 грн. Питання розстрочення чи відстрочення сплати виконавчого збору, основної винагороди та витрат виконавчого провадження врегульовано спеціальним Законом України «Про виконавче провадження» та належить до повноважень самого органу примусового виконання, а не суду.
Таким чином, розстроченню підлягає сума 51653,81 грн, яка ділиться на 12 місяців:
11 місяців боржник сплачує фіксований платіж у розмірі 4305,00 грн,
у 12-й місяць сплачується залишок у сумі 4298,81 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 258-261, 353, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення задовольнити частково.
Розстрочити виконання заочного рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2026 року у цивільній справі № 216/3271/26 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" заборгованості в загальному розмірі 51653,81 грн строком на 12 місяців рівними щомісячними платежами за наступним графіком:
до 25 жовтня 2026 року - 4305,00 грн;
до 25 листопада 2026 року - 4305,00 грн;
до 25 грудня 2026 року - 4305,00 грн;
до 25 січня 2027 року - 4305,00 грн;
до 25 лютого 2027 року - 4305,00 грн;
до 25 березня 2027 року - 4305,00 грн;
до 25 квітня 2027 року - 4305,00 грн;
до 25 травня 2027 року - 4305,00 грн;
до 25 червня 2027 року - 4305,00 грн;
до 25 липня 2027 року - 4305,00 грн;
до 25 серпня 2027 року - 4305,00 грн;
до 25 вересня 2027 року - 4298,81 грн.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Роз`яснити сторонам, що у разі ухилення боржника від виконання ухвали та несплати чергового платежу згідно з встановленим графіком, розстрочка скасовується, а стягувач має право вимагати примусового стягнення всієї суми залишку заборгованості.
Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам справи та приватному виконавцю Біловолу В.О. для відома та врахування при здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 81915498.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя О.Я. МАЛАНЮК