Справа № 216/6781/25
провадження 2/216/897/26
УХВАЛА
іменем України
24 вересня 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Цимбалістенко О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Авшаряна С.О.,
в порядку спрощеного позовного провадження розглянув матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 27 листопада 2025 року відкрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договоромв порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
25 грудня 2025 року представниця позивача ОСОБА_2 звернулась до суду з клопотанням про поновлення строку на подачу клопотання про витребування доказів, та витребування доказів. Позивач у позовній заяві не зазначав про необхідність витребування доказів, оскільки зважаючи на норми чинного законодавства, позивачем було надано належні та допустимі докази, що підтверджують його позицію, а необхідність витребування безпосередньо банківської виписки виникла в процесів розгляду справи в суді.
Розглянувши клопотання представника позивача про витребування доказів в порядку статті 84 ЦПК України, суд зазначає наступне.
Положенням частини 2, 3, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до приписів ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1).
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Цивільним процесуальним кодексом України, суд виключно з власної ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду.
Тому, у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Таким чином, законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.
У будь-якому разі на суд покладено обов`язок надавати оцінку обґрунтованості причин пропуску строку, у тому числі суд має звернути увагу, наскільки швидко й сумлінно діяла сторона при вчиненні відповідної процесуальної дії та мотивувати підстави поновлення цього строку.
Обґрунтовуючи подане клопотання про поновлення строку на подачу клопотання про витребування доказів, представник позивача зазначив, що клопотання у встановлений процесуальним законодавством строк не було подано, так як необхідність у витребуванні доказів виникла в процесі розгляду справи в суді.
Суд зауважує, що в клопотанні не наведено причин та обставин, які б були об`єктивно непереборними, та не залежали від волевиявлення сторони позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного подання клопотання про витребування доказів, та які б були підтвердженні належними доказами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі №9901/32/20 зазначила, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі №560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Враховуючи те, що представником позивачам пропущено строк для подання клопотання про витребування доказів та у клопотанні не наведено поважних причин та не вказано обґрунтованих обставин неможливості його подання у встановлений строк, що не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для останнього для подання клопотання, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку для подання вказаного клопотання.
Таким чином, клопотання позивача про витребування доказів підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 84, 260, 261 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Заяву представниці позивача Ткаченко Марії Миколаївни про витребування доказів та поновлення процесуального строку для подачі заяви про витребування доказів по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором- залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду в 15-ти денний строк з дня складання.
Ухвала набирає законної сили з дня підписання суддею.
Ухвалу складено 24 вересня 2026 року.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО