ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року Справа №160/19533/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо призначення йому дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій з 19 травня 2026 року;
- зобов`язати Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області призначити, розрахувати та виплатити йому дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій з дня, наступного за днем досягнення 55-річного віку, а саме з 30 серпня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 29.08.2025 року йому виповнилося 55 років та він, як учасник бойових дій, набув право на призначення дострокової пенсії за віком. 21.10.2025 року, у межах тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку, він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії. Однак рішенням від 29.10.2025 року №045750034765 йому було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з наявністю помилки у написанні по батькові в трудовій книжці. Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпра від 24.03.2026 року у справі №202/10963/25, яке набрало законної сили, встановлено факт належності йому трудової книжки серії НОМЕР_1 . Після цього 19.05.2026 року він повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, за результатами розгляду якої йому було призначено пенсію з 19.05.2026 року. Проте вважає визначення такої дати протиправним, оскільки він первинно звернувся за призначенням пенсії у межах трьох місяців після досягнення 55-річного віку, а встановлення в судовому порядку факту належності трудової книжки лише усунуло обставину, яка стала підставою для первинної відмови. З огляду на це вважає, що пенсія підлягає призначенню з 30.08.2025 року, тобто з дня, наступного за днем досягнення ним пенсійного віку, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачу позов з додатками та зазначена ухвала суду доставлені до його електронного кабінету 07.07.2026 року та 17.07.2026 року відповідно, що підтверджується відповідними довідками наявними в матеріалах справи. Але відзиву на позовну заяву чи будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.
Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області із заявою від 21.10.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області № 045750034765 від 29.10.2025 року позивачу було відмовлено у призначені пенсії через відсутність необхідного страхового стажу.
У вказаному рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , так як по батькові не відповідає даним паспорта.
Судом також встановлено, що рішенням Індустріального районного суду м.Дніпра від 24.03.2026 у справі №202/10963/25 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задоволено та встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленої 14 липня 1988 року російською мовою на ім?я " ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
19.05.2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити йому пенсію.
Відповідно до протоколу призначення пенсії від 26.05.2016 Головним управлінням ПФУ в Дніпропетровській області проведено призначення позивачу пенсії з 19.05.2026 року.
01.06.2026 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою, в якій просив провести перевірку правомірності дій працівників Лівобережного об`єднаного управління ПФУ в м.Дніпрі та здійснити перерахунок пенсії з 30.08.2025 року, нарахувати та виплатити недоплачену суму пенсії за період із вказаної дати.
Листом відповідача від 01.07.2026 за №78901-55868/К-01/8-0400/26 позивача повідомлено, що 21.10.2025 він надавав заяву та документи щодо призначення пенсії за віком згідно із ч.4 ст.115 Закону №1058-IV. За заявою від 21.10.2025 було прийнято рішення від 29.10.2025 № 045750034765 про відмову в призначенні йому пенсії в зв?язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи, визначеного законодавством (25 років). За заявою від 19.05.2026 та додатково наданим документом (рішення Індустріального районного суду м.Дніпра від 24.03.2026 у справі №202/10963/25 про факт належності трудової книжки, яке набрало законної сили 07.05.2026), йому з 19.05.2026 призначена пенсія за віком відповідно ст.115 Закону №1058-IV. Згідно із Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії. Враховуючи викладене, для призначення пенсії з 30.08.2025 за заявою від 21.10.2025 відсутні підстави.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 26 Закону № 1058-IV визначені умови призначення пенсії за віком.
Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному управлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частина перша статті 45 Закону №1058-IV передбачає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до пункту 1.6. Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
За змістом пункту 1.7 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. Органи Пенсійного фонду наділені повноваженнями збирати необхідні для розгляду заяви особи (у тому числі щодо призначення пенсії) документи.
Аналіз положень вказаного Порядку дає підстави для висновку про те, що, встановивши, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, зобов`язаний письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково, та в заяві про призначення пенсії зробити відповідний запис.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі № 759/12575/15-а щодо аналогічних правовідносин.
Також у випадку виявленої відсутності необхідних документів для призначення особі пенсії, пенсійний орган має можливість вчинити дії, спрямовані на їх отримання від відповідних органів (осіб).
Право особи на отримання належних їй пенсійних виплат не може ставитись у залежність від наявності певних недоліків оформлення документів, за які особа не відповідає. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення визначених законом прав.
Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №209/2050/17 зазначає, що право особи на пенсію також не може залежати від встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії, і підлягає поновленню з моменту його виникнення, тобто з дня первинного звернення до пенсійного органу.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 21.10.2025 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області № 045750034765 від 29.10.2025 року позивачу було відмовлено у призначені пенсії через відсутність необхідного страхового стажу.
У вказаному рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , так як по батькові не відповідає даним паспорта.
Суд зауважує, що позивач при повторному зверненні 19.05.2026 до заяви про призначення пенсії не подавав інших документів на підтвердження страхового стажу, окрім тих, які були подані при первинному зверненні за призначенням пенсії (21.10.2025).
Згодом, позивач звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпра з позовною заявою в якій просив встановити факт належності правовстановлюючого документу трудової книжки НОМЕР_1 .
Як було зазначено судом вище, рішенням Індустріального районного суду м.Дніпра від 24.03.2026 у справі №202/10963/25 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задоволено та встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 трудової книжки серії НОМЕР_1 , оформленої 14 липня 1988 року російською мовою на ім?я " ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
З наведеного слідує, що орган пенсійного фонду протиправно не врахував первинні документи позивача у зв`язку із чим останній змушений був звертатися до суду з даним позовом.
Оскільки станом на момент первинного звернення із заявою про призначення пенсії у позивача був наявний необхідний страховий стаж для призначення пенсії, у відповідача були підстави для врахування трудової книжки серії НОМЕР_1 та призначення пенсії позивачу з дати набуття права на її отримання.
Також суд враховує позицію Верховного Суду викладену у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17 про те, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Управління Фонду має право отримувати безоплатно в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і від фізичних осіб підприємців відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для здійснення покладених на управління Фонду завдань.
Відтак, враховуючи вищенаведене, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак, відповідач таким правом не скористався.
Суд вважає неправомірним призначення позивачу пенсії за віком з дати повторного звернення з відповідною заявою з врахуванням того, що встановлено відсутність підстав для відмови йому у призначенні пенсії на підставі заяви від 21.10.2025.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивач досяг 55-річного віку 29.08.2025 року та вперше звернувся із заявою про призначення пенсії 21.10.2025 року, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення відповідного пенсійного віку, пенсія за віком підлягала призначенню з дня, наступного за днем досягнення ним 55-річного віку, а саме з 30.08.2025 року.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо призначення позивачу дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій з 19 травня 2026 року та зобов`язання відповідача призначити, розрахувати та виплатити позивачу дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій з дня, наступного за днем досягнення ним 55-річного віку, а саме з 30 серпня 2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню з викладених вище підстав.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій з 19.05.2026 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, розрахувати та виплатити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як учаснику бойових дій з дня, наступного за днем досягнення 55-річного віку, а саме з 30.08.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма