ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року м. Львів Справа № 500/5864/25 пров. № А/857/45462/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Пліша М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року, про повернення позовної заяви, прийняту суддею Грицюк Р.П. у м. Тернопіль, у справі № 500/5864/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Микулинецьке автотранспортне підприємство 16144» про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у Тернопільській області (надалі - ГУ ДПС, позивач) звернулося з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Микулинецьке автотранспортне підприємство 16144» (далі - ТОВ, відповідач) про стягнення податкового боргу.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 позовну заяву повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату звернення позивача з даною позовної заявою у відповідача не сплинув строк для оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, на підставі яких заявлено вимогу про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.
Адміністративний позов суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості поданий до суду до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що податкові повідомлення-рішення, відповідачем не було оскаржено ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому грошові зобов`язання визначені в них, вважаються узгодженими.
Просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду про повернення позовної заяви, в силу приписів ч.2 ст.312 КАС України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що днем виникнення підстав, що дають ГУ ДПС у Тернопільській області право на пред`явлення заявленої у позові вимоги про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, є закінчення шестимісячного строку для реалізації відповідачем права звернення до адміністративного суду з оскарженням податкових повідомлень-рішень: №0[телефон приховано], №[номер приховано], №0[телефон приховано] від 04.07.2025, на підставі яких виник податковий борг про стягнення якого звернувся позивач із цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025, яка є предметом оскарження, позовну заяву повернуто.
Отже з`ясовано, що на дату подання позову ще не закінчився шестимісячний строк для звернення відповідача до адміністративного суду щодо оскарження зазначених рішень суб`єкта владних повноважень, а саме податкових повідомлень-рішень: №0[телефон приховано], №[номер приховано], №0[телефон приховано] від 04.07.2025.
Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.
Відповідно до вимог частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 8 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, подано суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Вірно зазначив суд першої інстанції, що днем виникнення підстав, що дають ГУ ДПС у Тернопільській області право на пред`явлення заявленої у позові вимоги про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, є закінчення шестимісячного строку для реалізації відповідачем права звернення до адміністративного суду з оскарженням податкових повідомлень-рішень: №0[телефон приховано], №[номер приховано], №0[телефон приховано] від 04.07.2025, на підставі яких виник податковий борг про стягнення якого звернувся позивач із цим позовом.
Як встановлено судом першої інстанції, спірні податкові повідомлення рішення №0[телефон приховано], №[номер приховано], №0[телефон приховано] від 04.07.2025, а до суду позивач звернувся 09.10.2025.
Отже вірним є висновок суду першої інстанції, що станом на дату звернення позивача з даною позовної заявою у відповідача не сплинув строк для оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, на підставі яких заявлено вимогу про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.
За таких обставин і правових підстав, у зв`язку з поданням суб`єктом владних повноважень позовної заяви із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішень суб`єкта владних повноважень, до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу, позовна заява підлягає поверненню та надсилається особі, яка її подала, разом з усіма доданими до неї матеріалами на підставі п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат виходячи зі ст.139 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи (питання), а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 500/5864/25 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
М.А. Пліш