ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року м. Львів Справа № 308/12125/25 пров. № А/857/38603/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Пліш М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2025 року про повернення позовної заяви, прийняту суддею Малюк В.М. у м. Ужгород, у справі № 308/12125/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій та бездіяльності протиправними,
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - ДПП, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4067886 від 13.02.2025.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2025 позовну заяву повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у заяві від 03.09.2025 не наведено обставин та підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду, які б суд зміг визнати поважними.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставин справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивач не пропустив строк на пред`явлення позову. Суд належним чином не розібрався в цій ситуації та безпідставно прийшов до переконання що ніби строк пропущений.
Просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду про повернення позовної заяви, в силу приписів ч.2 ст.312 КАС України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27.08.2025, вказаний адміністративний позов залишено без руху, оскільки такий поданий з порушенням вимог ст.ст.123, 160, 161 КАС України, з зазначенням недоліків, які слід усунути, для цього був встановлений термін та роз`яснені наслідки невиконання ухвали, позивачу слід було виправити зазначені в ухвалі недоліки (зокрема обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду) протягом п`яти днів з дня отримання її копії.
03.09.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків (передана головуючому - 11.09.2025), до якої представник позивача долучив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. У поданому клопотанні адвокат Шкорка І.М. зазначив, що ознайомився із оскаржуваною постановою після того, як 09.03.2025 ним було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) у справі № 308/2588/25 та його було підключено до даної справи. Згідно оскаржуваної постанови така не вручена в день її винесення. На ній міститься відмітки поліцейського, що ніби позивач відмовився, однак таке не відповідає дійсності, оскільки позивач не керував даним транспортом. Оскільки, адвокат відразу подав даний позов після ознайомлення з оскаржуваною постановою, то вважає, що не пропущено строк звернення до суду з даним позовом за будь-яких умов. Крім цього, адвокат просить звернути увагу на дату поштового відправлення, а саме - 20.03.2025.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2025, яка є предметом оскарження, позовну заяву повернуто.
Перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права необхідно вказати таке.
Приписами ч.2 ст. 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 27.08.2025, вказаний адміністративний позов залишено без руху.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, передбачено що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
03.09.2025 від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків (передана головуючому - 11.09.2025), до якої представник позивача долучив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. У поданому клопотанні адвокат Шкорка І.М. зазначив, що ознайомився із оскаржуваною постановою після того, як 09.03.2025 ним було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП / коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) у справі № 308/2588/25 та його було підключено до даної справи. Згідно оскаржуваної постанови така не вручена в день її винесення. На ній міститься відмітки поліцейського, що ніби позивач відмовився, однак таке не відповідає дійсності, оскільки позивач не керував даним транспортом. Оскільки, адвокат відразу подав даний позов після ознайомлення з оскаржуваною постановою, то вважає, що строк звернення до суду з даним позовом не пропущений за будь-яких умов. Крім цього, адвокат просить звернути увагу на дату поштового відправлення, а саме - 20.03.2025.
Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Рішення Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення винесена 13.02.2025.
Апелянт зазначає, що з оскаржуваною постановою він ознайомився 09.03.2025, однак на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано жодних доказів.
Дослідивши зміст поданої заяви, в такій представник позивача лише констатує, що ними не пропущено строк на звернення до суду, а у разі необхідності просить поновити такий, не наводячи поважних причин для поновлення такого.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відтак, саме на позивача покладено обов`язок доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Позивач зазначає, як було наведено вище, що він ознайомився 09.03.2025, однак на підтвердження зазначених обставин позивачем не надано жодних доказів.
Суд першої інстанції встановив з матеріалів позовної заяви та заяви про усунення недоліків, що позивач фактично не погоджується із пропуском строку звернення до суду.
Колегія суддів підтримує позицію суу першої інстанції, що позивачем у заяві від 03.09.2025 не наведено обставин та підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду, які б суд першої інстанції зміг визнати поважними.
З положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Виходячи з наведеного, є помилковими твердження апелянта, що суд першої інстанції дійшов незаконного висновку про відсутність правових підстав для поновлення пропущеного процесуального строку.
Обрана позиція зі спірних правовідносин відповідає правовим висновкам сформованих в постановах Верховного Суду, зокрема від 28 вересня 2023 справа № 522/12356/22 та від 30 квітня 2024 справа № 536/455/23.
Крім того, наведені апелянтом обґрунтування в апеляційній скарзі не є тими, які б складали підстави для висновку щодо поважності пропуску строку.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат виходячи зі ст.139 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи (питання), а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2025 року про повернення позовної заяви у справі № 308/12125/25 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
М.А. Пліш