ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/7635/26 Справа № 211/384/26 Суддя у 1-й інстанції - Костенко Є. К. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Бондар Я.М.,
суддів - Акуленка В.В., Остапенко В.О.,
секретар судового засідання - Лідовська А.А.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справі апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2026 року, яке ухвалено суддею Костенко Є.К., у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, повне судове рішення складено 20 квітня 2026 року,
ВСТАНОВИВ
У січні 2025 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Лівицький О.М., звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» (далі АТ «Криворізька теплоцентраль») про захист прав споживачів, визнання неправомірними дій та припинення нарахування.
Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають зареєстроване місце проживання та є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за даною адресою відкритий особовий рахунок на послуги централізованого опалення.
Відповідно до листа Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради від 24.12.2005 №4793/8 позивачу ОСОБА_1 погоджено відключення від системи теплопостачання у вказаній квартирі за умови влаштування альтернативного джерела опалення.
На його замовлення у 2010 році ПП «Проекттепломонтаж» виготовлено робочий проект реконструкції існуючої системи газопостачання в цій квартирі, після чого в квартирі було встановлено індивідуальне автономне опалення.
02.03.2012 року між представником Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» та абонентом ОСОБА_1 складено акт про відключення квартири від мереж централізованого опалення (гарячого водопостачання) та встановлено автономне опалення.
Всупереч діючого законодавства АТ «Криворізька теплоцентраль» нараховує суми по оплаті за централізоване опалення, позивачі вважають дії відповідача по нарахуванню плати за постачання теплової енергії (централізованого опалення) до квартири за адресою: АДРЕСА_1 неправомірними, що стало підставою для звернення до суду.
Просить суд визнати неправомірними дії АТ «Криворізька теплоцентраль» з нарахування плати по особовому рахунку за постачання теплової енергії до квартири по АДРЕСА_1 з 01.10.2013 року, зобов`язати АТ «Криворізька теплоцентраль» припинити нарахування плати за надання послуг з постачання теплової енергії до квартири за адресою: АДРЕСА_1 з 01.10.2013 року і в подальшому не нараховувати.
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного Товариства «Криворізька теплоцентраль» про захист прав споживачів, визнання неправомірними дій та припинення нарахування задоволений.
Визнано неправомірними дії Акціонерного Товариства «Криворізька теплоцентраль» з нарахування плати по особовому рахунку за постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 з 01 жовтня 2013 року.
Зобов`язано Акціонерне Товариство «Криворізька теплоцентраль» припинити нарахування плати за надання послуг з постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 з 01 жовтня 2013 року і в подальшому не нараховувати.
Стягнуто з Акціонерного Товариства «Криворізька теплоцентраль» на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач АТ «Криворізька теплоцентраль» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про залишення позовних вимог без задоволення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосувані положення Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 та Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005. Суд фактично визнав достатнім для підтвердження законності відключення квартири лист Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради від 24.12.2005 №4793/8, прирівнявши його до завершеної процедури відключення, передбаченої законодавством. Такий висновок суперечить самому змісту нормативного регулювання.
Так, пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, затверджених Постановою КМУ №630, прямо встановлено, що самовільне відключення від мереж централізованого опалення забороняється, а відключення здійснюється виключно у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади. Саме таким спеціальним нормативним актом був Порядок №4 від 22.11.2005, який встановив не рекомендаційний, а обов`язковий, поетапний та імперативний механізм відключення.
Суд першої інстанції визнав, що фактичні дії позивачів щодо облаштування автономного опалення, виготовлення проектної документації, отримання технічних умов та проведення монтажних робіт здійснювалися у 2010-2012 роках. Отже, на момент фактичного відключення квартири Порядок №4 вже діяв, а рішенням виконкому Криворізької міської ради №90 від 08.02.2006 була створена міжвідомча комісія, уповноважена вирішувати питання відключення споживачів від мереж централізованого опалення. Попри це, суд фактично звільнив позивачів від обов`язку дотримання зазначеної процедури, пославшись виключно на лист-погодження 2005 року.
Посилається, що законодавець встановив завершену юридичну процедуру, невід`ємним елементом якої є саме затвердження акту відключення міжвідомчою комісією. Позивачами у даній справі такого акту суду не надано. Натомість, суд першої інстанції визнав достатнім акт №2 від 01.03.2012, складений представником КПТМ «Криворіжтепломережа», який не відповідає формі та змісту акту, передбаченого додатком №4 до Порядку №4, не містить відомостей про затвердження міжвідомчою комісією, не містить посилання на відповідний протокол комісії та не підтверджує завершення процедури відключення у встановленому законом порядку. Більше того, сам Порядок прямо визначає, що лише після затвердження акту на засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг. Відсутність такого затвердження свідчить про незавершеність процедури відключення.
Помилковим є висновок суду про те, що міжвідомча комісія не могла затвердити акт, оскільки була створена пізніше. Такий висновок не відповідає встановленим судом же фактичним обставинам. Станом на момент набрання чинності Порядком №4 позивачі не були відключені від системи централізованого опалення, не користувалися автономною системою опалення та не завершили відповідної процедури. За таких обставин саме на позивачів Порядок №4 поширювався у повному обсязі.
Суд неправильно розподілив тягар доказування та безпідставно поклав на відповідача обов`язок доводити недійсність або підроблення листа-погодження АТ «Криворізька теплоцентраль» не було зобов`язане доводити недійсність чи підроблення документа, оскільки предметом спору було не встановлення факту фальсифікації, а перевірка достатності та юридичної належності доказів законного відключення. Сам факт існування листа-погодження, навіть за умови припущення щодо його автентичності, не звільняв позивачів від обов`язку довести завершення процедури відповідно до Порядку №4. Більше того, відповідач послідовно звертав увагу суду на те, що походження листа викликає обґрунтовані сумніви, а виконавчий комітет не підтвердив факт його видачі, пославшись на строки зберігання документації та характер листування. Проте, навіть за таких умов суд не надав належної оцінки сумнівності документа та помилково поклав негативні наслідки недоведеності саме на відповідача. Унаслідок такого неправильного підходу суд дійшов помилкового висновку про доведеність позовних вимог.
Зазначає, що навіть у разі визнання факту видачі такого листа, він не міг розглядатися як універсальна та безстрокова підстава для відключення квартири у будь-який майбутній період без дотримання законодавства, чинного на момент фактичного проведення робіт. Фактично суд визнав, що погодження, отримане до врегулювання процедури на рівні Порядку №4, зберігало свою юридичну силу незалежно від зміни законодавства та незалежно від того, що саме відключення відбулося через декілька років після створення міжвідомчої комісії. Такий підхід суперечить принципу правової визначеності та призводить до необґрунтованого ігнорування спеціального порядку, встановленого державою
Суд першої інстанції фактично підмінив імперативно встановлену законом процедуру відключення окремим листом-погодженням, неправильно застосував положення Постанови КМУ №630 та Порядку №4, помилково визнав завершеною процедуру відключення за відсутності затвердженого міжвідомчою комісією акту, неправильно витлумачив п.1.3 Порядку №4, поклав на відповідача обов`язок доводити недійсність чи сумнівність документа, на який посилались позивачі, безпідставно надав листу 2005 року характер безстрокового документа, помилково ототожнив фізичне переобладнання квартири із юридично завершеним відключенням від системи централізованого опалення. Ключовим у даному спорі є те, що законодавством України встановлено чітку та обов`язкову процедуру відключення від систем централізованого теплопостачання, завершення якої підтверджується не фактом встановлення автономного опалення, не листом органу місцевого самоврядування та не окремими технічними документами, а належним проходженням усіх стадій процедури, включно із затвердженням акту міжвідомчою комісією та подальшим переглядом договірних відносин. Саме такого доказу позивачами суду не надано. Встановлені судом обставини свідчать, що фактичні роботи з відключення та облаштування автономного теплопостачання проводились у 2010-2012 роках, тобто у період, коли Порядок №4 вже діяв, а міжвідомча комісія була створена та здійснювала свої повноваження. За таких умов, відсутні правові підстави вважати процедуру відключення завершеною та, відповідно, відсутні підстави для припинення нарахувань і задоволення позовних вимог
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача адвокат Лівицький О.М. зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм процесуального та матеріального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, що, у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
Така правова позиція викладена Верховний Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16.
У постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання обов`язкової явки сторін по справі в судове засідання, оскільки наявні у справі матеріали є достатніми для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах спраи, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають зареєстроване місце проживання та є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру від 15.01.2026 №2244240, №2244212 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.10.2009 №24308006, реєстраційний номер нерухомого майна: 28707074.
Листом Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської ради від 24.12.2005 №4793/8 погоджено відключення від системи теплопостачання в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 , при умові влаштування альтернативного джерела опалення, для виконання автономної системи необхідно отримати технічні умови в АТ «Криворіжгаз» та проект, розроблений проектною організацією. Монтаж повинна виконувати спеціалізована організація відповідно до проекту. Роботи по влаштуванню автономного опалення виконати після завершення опалювального сезону. При роботі автономної системи забезпечити дотримання санітарно-гігієнічних норм в приміщенні квартири. Термін проведення робіт з відключення приміщення від системи опалення погодити з КЖП-45. Після влаштування автономного опалення та опломбування газового лічильника звернутися для розірвання договору на постачання теплової енергії до КП «Криворіжтепломережа».
У 2010 році на замовлення ОСОБА_1 ПП «Проекттепломонтаж» виготовлено робочий проект влаштування автономного опалення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
26.11.2010 складено технічні умови на проектування газопостачання пристрою автономного опалення в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з встановленням котла в приміщенні кухні та виготовлено теплотехнічний розрахунок.
Представником монтажної організації ТОВ «Естрея», представником житлово-комунального підприємства №45, було складено 25.11.2010 року акт огляду системи вентиляції.
Актом № 2 від 01.03.2012, року складеним представником КПТМ «Криворіжтепломережа» за адресою: АДРЕСА_1 , та представником споживача Бабіча С.О., встановлено, що при обстеженні приміщення встановлено, що є видимий розрив на системі центрального опалення, гарячого водопостачання, стояки ізольовані, система гарячого водопостачання демонтована, пакет документів в наявності, в приміщенні встановлено автономне опалення, акт опломбування газового лічильника 23.12.2010, пропонується зняти навантаження. За самовільне підключення до системи КП «Криворіжтепломережа» несе відповідальність споживач ОСОБА_1
06.12.2010 року представниками ВАТ «Криворіжгаз» за участі власника ОСОБА_3 складено Акт приймання в експлуатацію газифікованого об`єкту, а 23.12.2010 - акт приймання газового лічильника, який був опломбований контролером підприємства.
В 2024 році АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за період з 01.02.2020 по 31.12.2023 у розмірі 28452,70 грн, заборгованості по оплаті за абонентське обслуговування за період 01.11.2021 по 31.12.2023 у сумі 205,56, інфляційних втрат - 1170,85 грн, 3% річних - 430,43 грн.
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.07.2025 у задоволенні позовних вимог АТ «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення відмовлено (справа № 211/2302/24).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.10.2025 року рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.07.2025 року залишено без змін.
Згідно з довідкою ТОВ «Нова-ком» - КОМДІС відповідач продовжує нараховувати позивачам плату за комунальні послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не здійснювали самовільного відключення квартири від системи централізованого опалення, в їх квартирі відключені стояки централізованої системи теплопостачання, і воно законне, а отже вони не мають фізичної можливості отримувати послуги відповідача і, як наслідок, не зобов`язані сплачувати за послуги, які вони не отримували, оскільки теплопостачання до квартири позивача відповідач не надавав. Встановлення факту відключення квартири позивача від системи централізованого опалення свідчить про неможливість позивача отримувати послуги відповідача за зазначеною адресою з моменту, коли відповідач став виконавцем послуг з постачання теплової енергії, а саме з 01 жовтня 2013 року, а тому наявні підстави для звільнення позивачів від нарахування плати за надані послуги саме з 01.10.2013.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (ч. 1 ст. 1 ЦК України).
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, юридичні факти, заподіяння матеріальної та моральної шкоди тощо, а також вони можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ст. 11 ЦК України).
Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Предметом позову у цій справі є вимога про зобов`язання припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення з тієї підстави, що споживач здійснив відокремлення (відключення) квартири від мереж централізованого опалення.
Питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків, на момент виникнення спірних правовідносин, регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630(далі - Правила), та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово - комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4(чинним на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок).
Відповідно пунктів 24, 25 Правил на момент спірних правовідносин, споживач має право відмовитися від надання послуг центрального опалення, постачання гарячої води і водовідведення. Відключення споживача від мереж ЦО і ГВП здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, на момент спірних правовідносин, здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (пункт 26 Правил).
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Порядку на момент спірних правовідносин, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг центрального опалення та гарячого теплопостачання орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу комісію для розгляду таких питань. Комісія після вивчення конкретних умов приймає рішення, яке оформлюється протоколом, витяг з якого надається заявникові. При позитивному рішенні комісії, заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання.
Згідно з пунктами 2.5, 2.6, 2.7 Порядку, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця таких послуг та власника квартири або уповноваженої ним особи. По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження відповідного акту сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення.
Матеріалами справи встановлено, що 24.12.2005 року Управлінням житлово-комунального господарства міськради листом за № 4793/8 було погоджено відключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , від системи теплопостачання за умови розроблення проекту, розробленого проектною організацією та технічних умов в АТ «Криворіжгаз».
Разом з тим, Комісія про розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води була створена відповідно до Рішення виконкому Криворізької міської ради від 08.02.2006 р. № 90 і надавала дозволи на відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.
Питання відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води до створення і початку роботи даної Комісії, вирішувалися шляхом надання таких дозволів Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міської ради у вигляді листів-погоджень.
Відповідач жодним належним і допустимим доказом не довів, що лист-погодження УЖКГ за № 4793/8 від 24 грудня 2005 року в подальшому був скасований чи в судовому порядку був визнаний недійсним, а отже у суду відсутні підстави не враховувати даний доказ, який був наданий позивачем.
На підставі вищезазначеного дозволу, за зверненням власника квартири, ПАО «Криворіжгаз» було розроблено робочий проект устаткування автономного опалення в приміщенні квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, позивачем надано акт від 01.03.2012, складений представником КПТС «Криворіжтепломережа» - та підписаний цим представником і споживачем ОСОБА_1 , яким встановлено: «наявний видимий розрив на мережі центрального опалення, стояки ізольовані, заглиблені в стіни, пакет документів мається; у приміщені встановлено автономне опалення, акт опломбування газового лічильника 23.12.2010». Тобто наданий позивачем Акт підтверджує відключення квартири позивача від мереж КП «Криворіжтепломережа».
Відповідач не заперечує, що власником квартири ОСОБА_1 було отримано Дозвіл, отримано проекти та технічну документацію, виконано роботи згідно отриманих проектів та складено Акт від 01.03.2012 року.
При цьому, відповідачем не надано суду жодного доказу того, що позивачами реально отримувалися послуги, які ним надавалися після відключення квартири позивачів від мережі центрального опалення.
При відключенні від мереж централізованого опалення без дозвільних документів, вчинених до отримання проектних, технічних документів, такі дії споживача вважаються самовільними, протиправними, які тягнуть відповідальність за самовільне переобладнання приміщень та не надають підстав для припинення обов`язків власників квартир зі сплати за послуги з теплопостачання. Однак, позивачем по справі дії вчинялися згідно наданого Дозволу та отриманої технічної документації. Законність, правомірність надання, повнота визначення обсягу вчинення необхідних дій у виданому Дозволі про можливість відключення від централізованого опалення покладається на уповноважений орган (який видає Дозвіл) та дії позивача здійснені у відповідності наданого уповноваженим органом Дозволу не можуть вважатися самовільними.
Отже, висновок суду першої інстанції про те, що процедура відключення квартири позивачів від мережі централізованого опалення, яка була врегульована Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання № 4 від 22 листопада 2005 року, порушена не була, оскільки така процедура розпочалася 24 грудня 2006 року, тобто, до рішення виконкому Криворізької міської ради від 08 лютого 2006 № 90 «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води», яким створено комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно Комісія не могла видати споживачу дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, оскільки вона була створена пізніше та відповідно після завершення робіт по відключенню від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води видати затверджений акт відключення квартири позивачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води.
Таким чином, процедура відключення квартири позивачів від мережі централізованого опалення розпочалася 24.12.2005 року, тобто з дня отримання погодження Управління житлово-комунального господарства виконкому Криворізької міськради на відключення від системи теплопостачання в квартирі і завершилась складенням акту про відключення квартири від мереж централізованого опалення.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 456/3896/16-ц.
Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у цій справі, від яких залежить правильне вирішення спору, правильно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 , отримавши дозвіл на відключення квартири від мереж централізованого опалення, що підтверджується листом-погодженням Управління житлово-комунального господарства №4793/8 від 24 грудня 2006 року, правомірно здійснив таке відключення відповідно до робочого проєкту реконструкції централізованого опалення у його квартирі.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі №401/2587/18, провадження №61-8952св19, від 31 березня 2021 року у справі №401/853/20, провадження №61-16527св20, від 17 червня 2021 року у справі №401/1141/20, провадження №61-2168св21, від 17 червня 2020 року у справі №401/795/20, провадження №61-2768св21, від 05 липня 2021 року у справі №401/660/20, провадження №61-2770св21, від 19 травня 2022 року у справі №401/269/19, провадження №61-11592св20, від 31 травня 2022 року у справі №401/1623/19, провадження №61-3777св21, від 21 вересня 2022 року у справі №401/661/20, провадження №61-2758св21.
Як зазначалось вище, предметом позову у цій справі є вимога про зобов`язання припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води з тієї підстави, що споживач здійснив відокремлення (відключення) квартири від мереж централізованого опалення, але АТ «Криворізька теплоцентраль» продовжує нараховувати плату за постачання теплової енергії до його квартири.
Відповідно ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
В порушення вказаних норм закону відповідач продовжує нараховувати суму заборгованості по оплаті за централізоване опалення за адресою: АДРЕСА_1 , за те, чого позивачі не отримують.
Згідно рішення Верховного Суду України у справі № 6-2951 цс 15 від 20.04.2016 року зазначено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично надавалися постачальником, а споживачі (абоненти) користувалися ними. Однак, жодного доказу про надання послуг позивачці не надано до суду.
На той час чинне в України законодавство пов`язує виникнення обов`язку з оплати послуг з централізованого опалення виключно з умовою їх фактичного споживання. Так, згідно ч. 2 п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМ України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги. У свою чергу, виходячи з системного аналізу ст.901 та 903 ЦК України слідує, що послуги оплачуються за умов їх надання, а не наданою послуга вважається виключно за умови її споживання.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Незважаючи на зазначені факти та норми права відповідач продовжує нарахування за не існуючу послугу.
Проте, жодний нормативно-правовий акт України не містить норм, які б зобов`язували власників, сплачувати за не спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі вартості послуги, яка могла б була бути спожита при користуванні послугою.
Отже, поряд з цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг.
Згідно підпункту 9 п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року споживач звільняється від плати за послуги у разі їх не надання.
Таким чином, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).
Згідно з пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.
Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів» («Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands») від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).
Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що власник квартири ОСОБА_1 не здійснював самовільного відключення від системи централізованого опалення, в квартирі відключені стояки централізованої системи теплопостачання, і воно законне, а отже позивачі не мають фізичної можливості отримувати послуги відповідача і, як наслідок, не мають обов`язку сплачувати за послуги, які вони не отримують та за теплопостачання, якого відповідач їм не надавав.
Вказаний висновок повністю узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, які викладені в Постановах Верховного Суду від 14.02.2020 року у справі №401/799/18, від 27.02.2020 року у справі № 456/3896/16-ц, від 31.03.2021 року у справі №401/853/20.
Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції у даній справі, апеляційним судом враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 18 листопада 2019 року у справі № 401/2587/18, від 14 лютого 2020 року у справі №401/799/8, від 31 березня 2021 року у справі № 401/853/20, від 21 вересня 2022 року у справі №401/661/20, від 31 травня 2022 року у справі № 402/1623/20, які звертають увагу на ефективність способу захисту позивача, при відсутності вимог про стягнення боргу.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу відповідача Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» залишити без задоволення.
Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 вересня 2026 року.
Головуючий:
Судді: