Номер провадження 2/754/4439/26
Справа №754/926/26
РІШЕННЯ
Іменем України
28 вересня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:
судді Саламон О.Б.
за участю секретаря судового засідання Михайленко Н.О.
позивача і представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідача і представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей -
В С Т А Н О В И В :
Позиції учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Ярошенко О.М. звернулась до суду з вимогою до відповідача ОСОБА_3 (яка була уточнена - а.с.5, 90) щодо стягнення додаткових витрат на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та просить стягнути:
- суму понесених позивачкою додаткових витрат на утримання дітей у розмірі 135 982 грн.
- суму очікуваних (майбутніх) додаткових витрат на утримання дітей у розмірі 4 432 грн. щомісячно.
Вимоги обгрунтовано тим, що з 19.02.2014 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Деснянським районним судом м. Києва від 21.04.2020 у справі № 754/1833/20. Від шлюбу сторони мають спільних дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу діти проживають з матір`ю в орендованій квартирі. 28.04.2020 було винесено рішення про стягнення аліментів в розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.02.2020 і досягнення старшою дитиною повноліття. 09.03.2026 Деснянським районним судом м. Києва винесено рішення на утримання дітей в розмірі 1\3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, і досягнення старшою дитиною повноліття. 07.12.2020 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Станом на 02.03.2026 заборгованість по аліментним зобов`язанням становить 28 923,81 грн. Наразі батько з грудня 2020 року добровільну допомогу, повязану з додатковими витратами на дітей надає нерегулярно і у мізерній кількості, участі у вихованні не приймає з вересня 2023 року, має заборгованість по сплаті аліментів, діти постійно на на повному утриманні матері, діти займаються в постійних секціях, при цьому позивач сплатила дітям коштовне стоматологічне лікування в приватній клініці. А саме у період з 03.07.2025 по 03.12.2025 позивач оплатила лікування в клініці «Пломбір», загальна сума яких становить 57 760 грн. Розмір аліментів не покриває витрати на лікування дітей. Окрім того, додаткові витрати пов`язані з відвідуванням спортивних секцій дітьми. Відповідно, разом на 2 х дітей 56 906 + 136500 = 193 406 + 20798 грн (гаджети) = 214 204 грн. Просить стягнути за стоматологічні послуги 57 760 грн.\1\2 = 28 880 грн.; спорт 193 406 грн.\1\2 = 96 703 грн.; гаджети для навчання 20 798 грн.\1\2= 10 399 грн. Всього 135 982 грн. Також просить стягнути додаткові витрати на майбутнє у розмірі 4 432 грн. щомісячно.
Відповідач скористався правом подання відзиву, у якому зазначено про те, що ніколи не ухилявся від утримання дітей. Заборгованість по сплаті аліментів виникла не з його вини, а внаслідок непорозуміння між відповідними працівниками адміністрації по місцю роботи представником держпвної виконавчої служби. Заборгованість по сплаті аліментів станом на 24.02.2026 складає 24 203,75 грн. 19.02.2026 у порядку спрощеного позовного провадження розглянуто позов про збільшення розміру аліментів, відповідно ним було визнано заявлений позов і погодження із збільшенням розміру аліментів. Крім того, розпочинаючи з 25 липня 2024 року в рахунок додаткових витрат добровільно було перераховано кошти в розмірі 30 350 грн. на утримання дітей. Також було придбано для дітей одяг, взуття і спортивне екіпірування на суму 18 197,30 грн. Відповідно, він також проходить лікування з приводу пошкодження заднього рогу медіального меніску лівого колінного суглобу.
У поясненнях, наданих в порядку ст. 43 ЦПК України, відповідач зазначає, що станом на 07.04.2026 відсутня заборгованість і наявна переплата по аліментних зобов`язаннях. Відповідно, перераховуаав значно більші суми від визначених судом платежів (аліментів), щоб позивач мала можливість використовувати переплачені кошти як додаткові витрати. Належних доказів оплати тренувань суду не надано. Витрати, пов`язані з лікуванням дітей в приватній стоматологічній клініці, є самостійним рішенням позивача. До того ж не погоджувалося з батьком. Представник позивача свідомо намагається ввести суд в оману, заявляючи, що батько погасив аліментну заборгованість. Однак в наданих суду платіжних інструкціях, як призначення платежу, зазначено: кошти на змагання, на відпочинок, кошти як додаток до аліментів. Батько переймається здоров`ям своїх дітей і не бажає,щоб вони, як і він в подальшому житті отримали серйозні проблеми зі здоровям, що напряму пов`язані з фізичним перенавантаженням в юному віці, які будуть їх переслідувати в зрілому віці. Мати ігнорує думку батька, не радиться з ним з приводу виховання і розвитку їх здібностей, а також необхідного лікування, свідомо безапеляційно ставлячи перед фактами, які вже відбулися, вимагаючи відшкодування витрат.
Представником позивача надано суду додаткові пояснення, у відповідності до яких зазначено про те, що відповідач переводив кошти на змагання дітей, що свідчить про фактичне погодження з необхідністю розвитку здібностей дітей.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені позовні вимоги з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог та просили їх задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на викладене у відзиві, письмових поясненнях, при цьому зазначили, що батько належним чином намагається утримувати дітей.
Процесуальні дії та рішення суду.
06 лютого 2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Під час ухвалення рішення виникла потреба щодо дослідження додаткових обставин, а саме уточнення щодо: перерахунку відповідачем коштів на додаткові потреби дітей у розмірах 30 350 грн. та 18 197,30 грн.; сплата екіпіровки 13 200 грн.; обов`язкові щорічні внески 30 євро та щорічні атестаціі 40 євро: вартість літніх і зимових зборів за 2023 - 9000 грн., 2024 - 9000 грн. та 11 500 грн., 2025 - 12 000 грн. та 13 000 грн.; вартість за змагання в лютому 2026 р. - 6 800 грн.; документи, надані 26.01.2026 та документи, надані 15.03.2026).
19 серпня 2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва поновлено судовий розгляд для додаткового з`ясування обставин.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.
Фактичні обставини справи. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.
19 лютого 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, який було розірвано на підставі рішення Деснянським районним судом м. Києва від 21 квітня 2020 року (справа № 754/1833/20).
Від шлюбу сторони мають спільних дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після розірвання шлюбу діти проживають з матір`ю та, відповідно, не заперечується сторонами, що не потребує доказуванню.
28 квітня 2020 року Деснянським районним судом м. Києва винесено рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.02.2020 і досягнення старшою дитиною повноліття.
07 грудня 2020 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого документа.
09 березня 2026 року Деснянським районним судом м. Києва винесено рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1\3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, і досягнення старшою дитиною повноліття.
Як зазначено позивачем, станом на 02.03.2026 заборгованість по аліментним зобов`язанням становить 28 923,81 грн.
Матеріали справи містять відомості на спростування вищезазначеної аліментної заборгованості, оскільки станом на 24.02.2026 заборгованість по сплаті аліментів складала 24 203,75 грн., а станом на 31.03.2026 заборгованість відсутня, що підтверджується наданим державним виконавцем розрахунком (а.с.98).
Твердження позивача про те, що наразі батько з грудня 2020 року добровільну допомогу, пов`язану з додатковими витратами на дітей надає нерегулярно і у мізерній кількості, участі у вихованні не приймає з вересня 2023 року, має заборгованість по сплаті аліментів, діти постійно на повному утриманні матері, також спростовується наявними матеріалами.
Як вбачається вище, аліментні зобов`язання відповідачем виконуються та в судовому засіданні встановлено, що починаючи з 25 липня 2024 року в рахунок додаткових витрат відповідачем (батьком) добровільно перераховувалися кошти на утримання дітей в загальному розмірі 30 350 грн. Також було придбано для дітей одяг, взуття і спортивне екіпірування на суму 18 197,30 грн., що суд, відповідно, не може проігнорувати та не врахувати.
На підтвердження надано платіжні інструкції, в яких як призначення платежу, зазначено: кошти на змагання, на відпочинок, кошти як додаток до аліментів.
Прохальна частина вимог позивача містить вимоги про стягнення з відповідача:
- суми понесених позивачкою додаткових витрат на утримання дітей у розмірі 135 982 грн. ( стоматологічне лікування в клініці «Пломбір», спортивні секції, гаджети)
- суму очікуваних (майбутніх) додаткових витрат на утримання дітей у розмірі 4 432 грн. щомісячно.
Що стосується стоматологічних послуг, суд зазначає наступне.
У період з 03.07.2025 по 03.12.2025 позивач сплатила за дітей коштовне стоматологічне лікування в клініці «Пломбір» на загальну суму 57 760 грн. На підтверддення надано належні докази у вигляді Актів надання послуг та товарних чеків.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував щодо проведення лікування та його необхідності, однак заперечував щодо брання позивачем самостійно клініки, без погодження з батьком. Відповідно, суд стягує з відповідача 1\2 понесених витрат у розмірі 28 880 грн.
Що стосується вимог щодо спортивних секцій, суд зазначає наступне.
Належних доказів оплати тренувань позивачем суду не надано.
Однак суд частково бере до уваги оплати тренувань на обох дітей, зазначених в довідці ФОП « ОСОБА_7 », що ОСОБА_8 відвідує тренування з повітряної гімнастики, на рахунок ФОП надходила оплата за тренування за період з 11.11.2024 по 30.07.2025 у розмірі 22 080 грн. (а.с.20) та довідці Деснянського районного у м. Києві Центру фізичного здоровя «Спорт для всіх» за підписом директора Л. Заспи, оплата за тренування ОСОБА_9 за період з 2022 до 2025 р.р. становить 31 000 грн. (а.с.19), а також квитанції про сплату тренувань Євгенії.
При цьому суд критично відноситься до долученого позивачем Додатку до довідки за підписом тренера ОСОБА_10 , оскільки такий документ як дотаток не звірений належним чином і не зрозуміло кому адресований і для яких потреб. (а.с.185)
Як зазначалося вище, під час ухвалення рішення виникла потреба щодо дослідження додаткових обставин, а саме уточнення щодо: перерахунку відповідачем коштів на додаткові потреби дітей у розмірах 30 350 грн. та 18 197,30 грн.; сплата екіпіровки 13 200 грн.; обов`язкові щорічні внески 30 євро та щорічні атестаціі 40 євро: вартість літніх і зимових зборів за 2023 - 9000 грн., 2024 - 9000 грн. та 11 500 грн., 2025 - 12 000 грн. та 13 000 грн.; вартість за змагання в лютому 2026 р. - 6 800 грн.; документи, надані 26.01.2026 та документи, надані 15.03.2026.
19 серпня 2026 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва у відповідності до ст. 244 ЦПК України поновлено судовий розгляд для додаткового з`ясування обставин.
Відповідно, в даному судовому засіданні після поновлення судового розгляду представник позивача просила викликати в якості свідка тренера та просила долучити додаткові докази, однак судом було відмовлено на підставі ст. 244 ЦПК України, яка зазначає, що після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та його проголошення. Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з`ясувати будь - яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не приймаючи рішення, постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. В подальшому, розгляд справи проводиться виключно в межах з`ясування обставин, що потребують додаткової перевірки.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик наслідків, повязанихз вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У поясненнях, наданих в порядку ст. 43 ЦПК України, відповідач зазначає, що станом на 07.04.2026 відсутня заборгованість і наявна переплата по аліментних зобов`язаннях. При цьому відповідач визнає факт того, що діти займаються спортом та, відповідно, він як батько, надавав додаткові кошти (загальна сума 48 547,30), що підтверджує вклад батька. Однак суд відмовляє у стягненні частково доведених витрат на тренування дітей, оскільки батьки порівну несуть витрати на обох дітей.
Як зазначено відповідачем, він як батько переймається здоров`ям своїх дітей і не бажає, щоб вони, як і він в подальшому житті отримали серйозні проблеми зі здоров`ям, що напряму пов`язані з фізичним перенавантаженням в юному віці, які будуть їх переслідувати в зрілому віці.
В частині вимог стосовно стягнення додаткових витрат, пов`язаних з тренуваннями дітей щодо екіпіровки, літніх та зимових зборів, благодійних внесків, таборів, змагань, суд відмовляє, оскільки належних доказів на підтвердження зазначеного не надано.
Щодо стягнення половини вартості за придбання гаджетів, суд зазначає наступне.
У зв`язку з вимушеною необхідністю забезпечення належних умов для навчання дітей під час військової агресії російської федерації, коли діти змушені частково навчатися онлайн, з можливою повноцінною участю в освітньому процесі, виконання навчальних завдань, доступу до електронних освітніх ресурсів та дистанційного навчання, придбання дітям необхідних гаджетів є обов`язковим, тому суд стягує половину понесених позивачем витрат у розмірі 20 798 грн., 1\2 з яких становить 10 399 грн.
Щодо стягнення додаткових витрат на розвиток здібностей у сфері спорту, що очікує понести позивачка в майбутньому, слід зазначити наступне.
Позивач зазначає, що має намір витрачати кошти на розвиток здібностей дітей у сфері спорту в середньому 8 864 грн., однак сума витрат не підтверджена, а відтак витрати є гіпотетичними та можуть не настати. Позивач може змінити вибір на інші секції та, відповідно, може бути змінено ціну на послуги.
Суд вважає за необхідне зазначити, що вказана вище сума на розвиток здібностей у сфері спорту в середньому 8 864 грн., є «орієнтованою», «гіпотетичною».
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частинами 1, 2, 3 та 4 ст.12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвеції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Положеннями ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 визначено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.
Суд зазначає, що участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов`язком батьків незалежно від сплати ним аліментів і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при визначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно зі ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, щодо передбаченої ст.185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, представником позивача надано суду докази щодо оплати додаткових понесених витрат на стоматологічне лікування дітей та оплати комп`ютера та смартфонів.
Сума понесених додаткових витрат на лікування дітей становить 57 760 грн., понесені витрати на дітей на придбання комп`ютера та смартфонів - 20 798 грн., відповідно половина сум підлягає до стягнення та становить 28 880 грн. та 10 399 грн.
В силу ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, поряд із аліментами на утримання дитини батьки повинні сплачувати кошти на покриття додаткових витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається даною статтею.
До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, каліцтво.
Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати чіткий розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
У випадку зміни особливих обставин, на яких ґрунтувалося рішення суду про стягнення додаткових витрат на дитину, кожна із сторін вправі звернутися до суду з відповідною вимогою - збільшення або зменшення суми додаткових витрат.
Вищезазначені висновки узгоджуються з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
У пункті 18 вищезазначеної Постанови зазначено, що передбачені статтею 185 СК України додаткові витрати на утримання дитини, викликані особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо) можуть стягуватись лише з батьків і у разі фактичних витрат, їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами.
Верховний Суд у постанові від 12.03.2020 у справі № 520/12681/17 зазначив, що розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню у рахунок відшкодування додаткових витрат, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Наявність додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що «СК України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону, брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого. Згідно із ч.1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення».
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 369/11745/16-ц.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову та стягнення половини понесених додаткових витрат як на стоматологічне лікування дітей 57 760 грн, так і на придбання комп`ютера та смартфонів 20 798 грн. а саме суму у розмірі 39 279 грн. (28 880 грн. + 10 399 грн. = 39 279 грн.)
Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про оплату додаткових витрат на дитину.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у розмірі 1 211,40 грн. суд покладає на відповідача.
Суд зазначає та нагадує про те, що батьки мають рівні права та обов`язки щодо виховання та утримання дітей.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу заборонене законом, однак навіть після розлучення, якщо діти залишаються проживати з одним з батьків, інша сторона подружжя не перестає бути батьком\матір`ю і має повне право знати про життя їх дітей, лікування, виховання та утримання.
Ігнорування думки батька чи матері, які проживають окремо від дітей, не ставлячи до відома з приводу розвитку їх здібностей, необхідного лікування, безапеляційно ставлячи лише перед фактами, які вже відбулися, вимагаючи лише відшкодування витрат - це також певне приниження іншого з подружжя, який живе окремо від дітей, оскільки останній має також погоджувати витрати як щодо тренувань, придбання будь - чого коштовного, так і щодо місць проведення лікувань.
Позивач та відповідач, в силу вимог закону (Сімейного кодексу України) повинні вживати заходів для налагодження відносин в першу чергу між собою задля забезпечення гармонійного розвитку дітей, не допускати конфліктних ситуацій, особливо в їх присутності.
Суд наголошує, здоровий психоемоційний характер стосунків дітей з обома батьками, незалежно від їх сімейного статусу та місця проживання, емоційний контакт з обома батьками відповідатиме найкращим інтересам дітей.
Сторони повинні створювати сприятливі умови для налагодження між собою та контакту дітей з обома батьками, оскільки діти не можуть об`єктивно оцінювати ситуацію і в майбутньому виникають непорозумілі ситуації.
Керуючись ст.ст.2-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання дітей неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 39 279 грн.
У задоволенні інших вимог позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,40 грн.
У задоволенні інших вимог позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 28.09.2026
Суддя О.Б. Саламон