Судові рішення

Рішення № 140095237 у справі № 755/11050/26 від 22.09.2026

Рішення від 22.09.2026 у цивільній справі № 755/11050/26 (категорія «Про розірвання шлюбу»). Суд: Дніпровський районний суд міста Києва, суддя Хромова О. О.

Справа№ 755/11050/26
СудДніпровський районний суд міста Києва
СуддяХромова О. О.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяПро розірвання шлюбу
Дата ухвалення22.09.2026
Надійшло до реєстру28.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140095237

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа №:755/11050/26

Провадження №: 2/755/9444/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Єрусалімцевій О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що сторони зареєстрували шлюб 12 липня 2013 року. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя сторін не склалося, з`ясувалося, що сторони мають різні погляди на життя, сімейні відносини, ведення побуту та не мають взаємних інтересів. Втратили порозуміння між собою та інтерес до життя один одного, зникло почуття любові та поваги. З березня 2022 року припинили шлюбні відносини та ведення спільного побуту, мають роздільний бюджет, спільно не проживають, на примирення не згодні. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та їх спільного сина. Таким чином, шлюб носить формальний характер. Майнового спору між сторонами немає. Дитина залишиться проживати з матір`ю. Після розірвання шлюбу позивач не бажає змінювати прізвище на дошлюбне.

З огляду на викладене позов просила задовольнити, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 12 липня 2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції, актовий запис № 695, розірвати.

У порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 липня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 22 вересня 2026 року на 10 год. 10 хв., учасникам справи роз`яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено процесуальні строки.

09 вересня 2026 року (вхід. від 14 вересня 2026 року № 59124) представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Крушинська А.А., подала до суду заяву, у якій зазначила, що відповідач обізнаний про розгляд справи, у судове засідання не має змоги прибути, тому просить провести розгляд справи без його участі, шлюб з позивачем розірвати.

Сторони у судове засідання 22 вересня 2026 року не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Позивач у позовній заяві просила розгляд справи провести без участі позивача та її представника. Відповідач через свого представника - адвоката Крушинської А.А., подав заяву з проханням провести розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

З копії свідоцтва про шлюб від 12 липня 2013 року серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, встановлено, що 12 липня 2013 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 12 липня 2013 року складено відповідний актовий запис № 695. Після реєстрації шлюбу чоловіку присвоєно прізвище - « ОСОБА_2 », дружині - « ОСОБА_1 ».

Відповідно до свідоцтва про народження від 21 серпня 2015 року серії НОМЕР_2 , виданого відділом Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , про що 21 серпня 2015 року складено відповідний актовий запис № 1776. Батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що сторони шлюбних відносин не підтримують та спільного господарства не ведуть. Позивач наполягає на розірванні шлюбу із відповідачем, оскільки збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Згідно із частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Крушинська А.А., у заяві від 09 вересня 2026 року (вхід. від 14 вересня 2026 року № 59124) зазначила, що відповідач обізнаний про розгляд справи та просить розірвати шлюб.

Відповідно до статті 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.

Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (стаття 55 Сімейного кодексу України).

Частиною третьою статті 56 Сімейного кодексу України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

За правилом частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до частини третьої статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно із статтею 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховуючи, що сторони не підтримують шлюбно-сімейні відносини, спільного господарства не ведуть, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

Клопотань про надання строку для примирення сторони не заявляли.

Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.

Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Вимоги про стягнення судових витрат з відповідача позивачем не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, статтями 24, 55, 56, 110, 112, 114 Сімейного кодексу України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 274, 279, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 12 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 695, - розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення виготовлено 22 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
20.07.2026 Ухвала № 138328327 Дніпровський районний суд міста Києва