Справа №751/5804/26
Провадження №2/751/2534/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року місто Чернігів
Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а
в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.
при секретарі Курач В.С.
представника позивача - Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради - Лещенко О.В., відповідача - ОСОБА_1 , представника третьої особи - Чернігівського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді - Мазур Л.О., представника третьої особи - Чернігівський Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей облдержадміністрації - Дерев`янко М.В., прокурора Столярчук І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Чернігові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Чернігівський міський центр соціальних служб; Чернігівський Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей облдержадміністрації про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав,-
ВСТАНОВИВ:
Начальник Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради (надалі за текстом - Управління) - Олена Зінченко, в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Чернігівський міський центр соціальних служб; Чернігівський Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей облдержадміністрації, про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав.
Заявлені вимоги обґрунтовують тим, що у АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками яких є відповідачка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Батько дітей був мобілізований до лав Збройних Сил України та під час виконання бойового завдання, ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув. Посилаються, що родина ОСОБА_1 неодноразово потрапляла в поле зору управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради через систематичне ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків щодо своїх малолітніх дітей: постійний бруд в будинку, антисанітарія, невідвідування дітьми навчальних закладів та систематичне зловживання алкогольними напоями. Спеціалістами Управління та інспекторами сектору ювенальної превенції ЧРУП ГУНП в Чернігівській області неодноразово здійснювались моніторингові візити до родини ОСОБА_1 і відповідачці неодноразово були роз`яснені вимоги ст.150 СК України та попереджена про наслідки невиконання нею батьківських обов`язків з виховання дітей. Враховуючи те, що ситуація у родині не змінювалась, малолітніх дітей було поставлено на облік в управлінні як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. При подальших візитах до родини ОСОБА_1 спеціалісти соціальних служб постійно виявляли в квартирі безлад, брудну підлогу, пошарпані стіни, затхлий запах та порушення санітарно-гігієнічного стану, мати дітей не працювала, майже постійно перебувала у стані схожому на алкогольне сп`яніння, діти не відвідували навчальні заклади, причину пропуску яких мати не могла пояснити. У зв`язку необхідністю подолання складних життєвих обставин та зміни ОСОБА_1 ставлення до виконання батьківських обов`язків, неповнолітніх дітей влаштовано до Чернігівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації. Питання, виконання відповідачкою батьківських обов`язків, неодноразово розглядались на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини на одне з яких ОСОБА_1 з`явилась в стані схожому на алкогольне сп`яніння. Під час засідань відповідачка обіцяла не вживати алкогольні напої, змінити на краще спосіб життя, створити належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей, влаштуватись на роботу, але ситуація не змінилась. ОСОБА_1 неодноразово пропонувалось безкоштовно пройти лікування у реабілітаційному центрі для осіб з алкогольною залежністю, але вона категорично відмовилась. Звертають увагу, за час перебування дітей в центрі, відповідач не виконала жодну із умов, необхідних для повернення дітей в родину. Згідно з інформацією Чернігівського центру соціально-психологічної реабілітації, ОСОБА_6 з 19.11.2025 року дітей відвідувала 6 разів, під час відвідування вона не виявляла емоційного тепла до своїх дітей, постійно приходила лише бабуся. Мати не підтримує зв`язок з адміністрацією центру, вихователями, психологами чи медичними працівниками з питань фізичного та психічного здоров`я дітей їх розвитку та навчання. Від соціального супроводу Чернігівського міського центру соціальних служб ОСОБА_1 категорично відмовилася, вважаючи, що вона може самостійно подолати проблеми в родині. З листопада 2025 року родині, як такій, що перебуває в складних життєвих обставинах, надаються соціальні послуги. Після розгляду питання про стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 , комісія з питань захисту дитини вирішила надати рекомендації органу опіки та піклування, для прийняття рішення про затвердження висновку щодо доцільності відібрання малолітніх дітей, від матері без позбавлення її батьківських прав. В зв`язку з вище викладеним, позивач просить відібрати малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав.
21.07.2026 року ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, призначно підготовче судове засідання. (а.с.27-28)
31.08.2026 року ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова, закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті, залучено до участі у розгляді даної справи прокурора. (а.с.52-53)
Представник позивача - Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, при викладенні пояснень посилалася на обставини зазначені в позовній заяві. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнана, не заперечувала проти відібрання у неї її малолітніх дітей, без позбавлення батьківських прав.
Представник третьої особи - Чернігівського міського центру соціальних служб в судовому засіданні, не заперечувала проти задоволення позовних вимог. Зазначила, що мати не в повному обсязі спроможна виховувати малолітніх дітей, має низький батьківський, виховний потенціал, від допомоги соціальних служб відмовляється.
Представника третьої особи - Чернігівського Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей облдержадміністрації в судовому засіданні, не заперечувала проти задоволення позовних вимог. Вказала, що мати дітьми не цікавиться і навіть коли приходити відвідувати їх, не виявляла до них емоційного тепла та материнської любові.
Прокурор Столярчук І.П. в судовому засіданні висловила думку, що враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, небажання відповідачки належним чином виконувати свої батьківські обов`язки по відношенню до дітей, виходячи із найкращих інтересів малолітніх дітей, буде доцільно відібрати їх від матері без позбавлення останньої батьківських прав.
Вислухавши учасників судового розгляду, думку прокурора який підтримав висновок про доцільність відібрання малолітніх дітей, дослідивши матеріали справи, подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно розцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ч. 1 ст. 9 Конституції України).
Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (серії НОМЕР_1 від 05.07.2013 року та серії НОМЕР_2 від 03.10.2018 року). (а.с.7,8)
Батько дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 був мобілізований до лав Збройних сил України та під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_3 . (а.с.8)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 27.06.2025 року №4634, виданою Управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради. (а.с.11)
З матеріалів справи вбачається, що родина ОСОБА_1 неодноразово попадала в поле зору управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради через систематичне ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків щодо своїх малолітніх дітей: постійний бруд в будинку, антисанітарія, невідвідування дітьми навчальних закладів та систематичне зловживання алкогольними напоями.
З 22.10.2025 року малолітні діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі наказів №№315,316, перебувають на обліку управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради як діти, які перебувають у складних життєвих обставинах. (а.с.12, 13)
Спеціалістами управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради та інспекторами сектору ювенальної превенції ЧРУП ГУНП в Чернігівській області неодноразово здійснювались моніторингові візити до родини ОСОБА_1 і відповідачці неодноразово були роз`яснені вимоги ст.150 СК України та попереджена про наслідки невиконання нею батьківських обов`язків з виховання дітей.
З 19.11.2025 року малолітні - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувають в Чернігівському центрі соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації.
Згідно інформації вказаного вище закладу за №01-21/25 від 23.04.2026 року, з 19.11.2025 року ОСОБА_1 (мати) відвідувала дітей 6 разів (21.11.2025-01.12.25-20.12.2025-06.02.2026-03.03.2026-19.04.2026). Під час відвідування центру вона не виявляла емоційного тепла до своїх дітей, постійно приходила лише бабуся. Мати не підтримує зв`язок з адміністрацією центру, вихователями, психологами чи медичними працівниками з питань фізичного та психічного здоров`я, навчання і розвитку дітей. (а.с.20)
З інформації Чернігівського міського центру соціальних служб (а.с.15, 16) вбачається, що до родини ОСОБА_1 системно здійснювалися моніторингові візити для проведення профілактичних бесід щодо ведення матір`ю здорового способу життя та належного виконання нею батьківських обов`язків по відношенню до малолітніх дітей. ОСОБА_1 тривалий час має залежність від зловживання алкогольними напоями. Наразі, незважаючи на те, що вона пролікувалася від алкогольної залежності, остання продовжує систематично вживати алкогольні напої, повністю самоусунулася від виховання та розвитку власних синів, в будинку постійний бруд, антисанітарія. З метою профілактики вживання алкоголю, працівник Чернігівського міського центру соціальних служб неодноразово приїздив до жінки з представниками благодійної організації «ЛайфСонг». Жінка категорично відмовилась від поїздки до центру реабілітації. Від соціального супроводу Чернігівського міського центру соціальних служб ОСОБА_1 категорично відмовилася, вважаючи, що вона може самостійно подолати проблеми в родині.
Згідно подання СЮП ВП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області від 12.03.2025 року №4853/124/48/9/2025, щодо усунення причин та умов, що призводять до невиконання батьками або особами, що їх заміняють, обов`язків щодо виховання дітей вбачається, що відносно громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає в АДРЕСА_1 було складено два адміністративні протоколи за ч.1 ст.184 КУпАП від 28.02.2025 року (за невиконання батьками або особами, що їх замінюють обов`язків щодо виховання дітей), по відношенню до своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с.17)
З наданої інформації КНП «Сімейна поліклініка» Чернігівської міської ради №41-11/1920 від 05.11.2025 року, яка надійшла на адресу управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради, повідомлено, що 04.11.2025 року в лікарню доставлено дітей, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Акту проведення оцінки рівня безпеки дитини від 04.11.2025 року. Стан здоров`я дітей: середньої тяжкості. Просять терміново вирішити питання про подальшу долю дітей. (а.с.14)
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради №297 від 04.06.2026 року затверджено висновок про доцільність відібрання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері, ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав. (а.с.36, 37-38)
Відповідно до Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, принциповим є положення про те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Принципом 6 Декларації проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Частиною 1 ст. 152 СК України передбачено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Частинами 1, 4 ст. 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі ст. 8 ч. 2 Закону України "Про охорону дитинства", батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 12 ч. 6 Закону України "Про охорону дитинства", батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
Згідно п.п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про охорону дитинства" кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.
Основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині першій статті 164 СК України. Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров?я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров?я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток, даний висновок повністю узгоджується з постановою Верховного суду України від 20.03.2019 року справа №495/371/18, провадження № 61-47894св18.
Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або навчальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.
Відповідно до роз`яснень пунктів 16 і 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.
При винесенні вказаного рішення суд враховує положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, в яких зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Ухвалюючи рішення в справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв?язків із сім?єю, крім випадків, коли сім?я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у як найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, інформації соціальних служб, які проводили профілактичні дії з родиною ОСОБА_1 , і підтверджено наданими в судовому засіданні поясненнями учасників справи, не заперечується самою відповідачкою, за час перебування дітей в центрі, мати не виконала жодну із умов, необхідних для повернення дітей в родину, станом на час розгляду справи в суді ОСОБА_1 не працює, продовжує зловживати алкогольними напоями, санітарно-гігієнічні умови за місцем проживання дітей не змінились.
Згідно із ст.2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, керуючись принципом «найкращих інтересів дитини», суд дійшов висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог, вважає, що на даний час є підстави для відібрання малолітніх дітей, від матері, без позбавлення її батьківських прав.
За ч. 3 ст.170 СК України, передбачено, що якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати.
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача до державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 331,20 грн.
На підставі наведеного, керуючись 4, 12, 13, 76-81, 95, 141, 223, 247, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 7, 150, 152, 155, 164, 170 Сімейного Кодексу України, враховуючи роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Чернігівський міський центр соціальних служб; Чернігівський Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей облдержадміністрації про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Відібрати малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення її батьківських прав.
Передати малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Управлінню (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради для подальшого їх влаштування.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави (Призначення платежу: отримувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/, 22030106; код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету 22030106), судовий збір в сумі 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Управління (служби) у справах дітей Чернігівської міської ради (місцезнаходження: 14017, місто Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд.19, ЄДРПОУ 04062015).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Треті особи: Чернігівський міський центр соціальних служб (місцезнаходження: місто Чернігів, вул. Хлібопекарська, буд.24-а, ЄДРПОУ 26351151);
Чернігівський Центр соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей облдержадміністрації (місцезнаходження: місто Чернігів, вул.Олександра Довженка, буд.110-А, ЄДРПОУ 37886732)
Повний текст рішення складено 24.09.2026 року.
Головуючий - суддя О. Г. Деркач