Справа № 683/1358/26
2/683/2072/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Андрощука Є.М.
з участю секретаря Бадаєвої Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
29 квітня 2026 року ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № 543183-КС-002 від 19.07.2025р. в розмірі 26854,9 грн, з яких: кредит - 10828,8 грн; проценти - 9746,1 грн; проценти відповідно до ст. 625 ЦК України - 6000 грн; комісія - 280 грн. В обґрунтування позову посилалось на те, що 19.07.2025р. між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №543183-КС-002 про надання кредиту, відповідно до якого ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 12000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договоромкредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 07.04.2026 року утворилась заборгованість у розмірі 26854,9 грн, з яких: кредит - 10828,8 грн; проценти - 9746,1 грн; проценти відповідно до ст.625 ЦК України - 6000 грн; комісія - 280 грн.
29 липня 2026 року судом ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено.
12 серпня 2026 року відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення, в якій вважає неправомірними нарахування позивачем процентів за ст.625 ЦК України та процентів за користування кредитом як військовослужбовцю, просить задовольнити позовні вимоги частково в розмірі 8406,4 грн,
Ухвалою суду від 27 серпня 2026 року заочне рішення суду від 29 липня 2026 року скасовано.
Представник позивача в судове засідання не з`явився та звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу за його відсутності.
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за відсутності його та відповідача.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явилися, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (тобто положення щодо договору позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 ЦК України).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч.1 ст.11 цього Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст.12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання , зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Судом установлено, що 19.07.2025р. між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір №543183-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до якого ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 12000 грн, строк, на який надається кредит 16 тижнів, процентна ставка фіксована 1% в день, встановлений графік платежів, комісія за надання кредиту 2400 грн.
Позивач 19.07.2025р. надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 12000 грн
Зазначені обставини підтверджуються: довідкою ТОВ «БІЗПОЗИКА» про стан заборгованості; копією паспорта споживчого кредиту; копією догово[приховано]-КС-002 про надання кредиту, копією пропозиції (оферти) укласти договір, копією прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) укласти договір; копією візуальної форми послідовності дій клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі на сайті товариства; підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів та випискою по рахунку АТ «ПУМБ» на ім`я відповідача.
До позовної заяви додано розрахунок заборгованості, в якому зазначено, що відповідачу нараховано таку заборгованість: кредит 12000 грн, проценти 12448,5 грн, комісія 2400 грн, проценти за ст.625 ЦК України 6000 грн; відповідачем сплачено за договором 5993,6 грн
Щодо правомірності нарахування відповідачу процентів за ст.625 ЦК України суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, оскільки нарахування позивачем проценти за ст.625 ЦК України здійснювалось під час дії воєнного стану, таке нарахування не відповідає вимогам закону.
При виборі й застосуванні норми права до зазначених правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №161/11703/22.
Щодо нарахування відповідачу процентів за користування кредитом суд дійшов таких висновків
Згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній станом на час укладення кредитного договору) військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Відповідач з 11.12.2024 року є військовослужбовцем, в тому числі під час дії кредитного договору та під час дії особливого періоду й воєнного стану, що підтверджується військовим квитком відповідача та довідкою в/ч НОМЕР_1 . Тому згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» проценти за користування кредитом йому не нараховуються.
При виборі й застосуванні норми права до зазначених правовідносин суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 31 липня 2024 року у справі №161/11703/22.
Тому, враховуючи наданий відповідачу кредит у розмірі 12000 грн, нараховану комісію в сумі 2400 грн та сплату відповідачем за договором 5993,6 грн, заборгованість за кредитним договором становить 8406,4 грн (12000 + 2400 - 5993,6 = 8406,4).
Ураховуючи викладене, оскільки зазначена заборгованість відповідачем не сплачена,необхідно задовольнити позовні вимоги частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 8406,4 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судового збору, суд відповідно до ст.141 ЦПК України враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 26854,9 грн, а підлягає задоволенню в сумі 8406,4 грн, що складає 31,3% (8406,4 х 100 : 26854,9).
Тому позивач має право на стягнення з відповідача 833,33 грн судового збору за подання позову (2662,4 х 31,3%), а відповідач має право на стягнення з позивача 457,27 грн судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення суду (665,6 х (100% - 31,3%)).
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 376,06 грн судового збору (833,33 - 457,27).
Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 543183-КС-002 від 19.07.2025р. в розмірі 8406,4 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 376,06 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду.
У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА»; місцезнаходження: м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідач: ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення суду складено 28 вересня 2026 року.
Суддя Є.М. Андрощук