Справа №155/1270/26
Провадження №2/155/976/26
ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.09.2026 м. Горохів
Суддя Горохівського районного суду Волинської області Санакоєв Д.Т. при секретарі судового засідання Федонюк О.М., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів,
за участі позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Мукан І.В.,
представника відповідача - адвоката Овсієнка С.А.,
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
Позивач ОСОБА_1 27 липня 2026 року звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначив, що відповідно до судового наказу Горохівського районного суду Волинської області від 09 серпня 2023 року з нього, стягнуто аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 серпня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття. Також вказує, його сімейний стан змінився, оскільки що 04 квітня 2025 року у нього від фактичних сімейних відносин без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 народився ще один син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на його утриманні. Відповідно до судового наказу Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2026 року з нього, стягнуто аліменти в користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 13.05.2026 року. Також вказує, що у зв`язку з участю у бойових діях, стан його здоров`я погіршився, потребую постійного лікування та реабілітації, на що потрібні значні кошти. Крім того, з ним проживає батько - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який має ряд хронічних захворювань, які потребують постійного лікування, на що теж витрачає значні кошти, допомагаючи батьку.
Просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі судового наказу Горохівського районного суду Волинської області від 09 серпня 2023 року в користь користь ОСОБА_2 на утримання нашого спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів мого заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Процесуальні дії у справі
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю з огляду на недостатність підстав для зменшення розміру аліментів, а також те, що в даному випадку зменшення розміру аліментів не відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Фактичні обставини справи встановлені судом
Судом встановлено, що згідно судового наказу Горохівського районного суду Волинської області від 09 серпня 2023 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 серпня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с.29).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_5 , батьком якого є ОСОБА_1 (а.с.28).
Із копії судового наказу Залізничного районного суду міста Львова від 14 травня 2026 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти в користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 13.05.2026 року (а.с.4).
До матеріалів справи долучені епікризи виписні, виписки з медичної карти стаціонарного хворого, результати досліджень та оглядів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до яких ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в періоди з 08.03.2024 по 18.03.2024, з 15.10.2024 по 07.11.2024, з 14.05.2025 по 15.05.2025, з 23.06.2025 по 11.07.2025 та періодично звертався до сімейного лікаря (а.с.19-27).
Окрім того, до матеріалів справи також долучені витяги з медичних обстежень, оглядів, досліджень, виписки з медичної карти амбулаторного хворого та витягів з історії стаціонарного хворого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.7-18).
Застосоване судом законодавство та висновки суду
Частиною першою статті 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Дослідивши матеріали справи та подані докази, проаналізувавши встановлені обставини справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Зазначений висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний стан, на його утриманні знаходиться ще одна дитина та погіршився стан його здоров`я.
Аналіз ст.192 СК України дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану і погіршення або покращення здоров`я як самостійні підстави для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2 ст.77 ЦПК України).
Як передбачено ст.ст.79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Аналізуючи ст.11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з яким захисники мають право на повністю безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров`я. Держава забезпечує повне фінансування консультацій, діагностики (аналізи, КТ, МРТ), операцій, стаціонарного лікування та медичної і психологічної реабілітації після поранень, травм чи контузій, а також надає безкоштовні ліки з Національного переліку основних лікарських засобів. Отримати таку допомогу військовослужбовці можуть як у спеціалізованих військово-медичних закладах (госпіталях Міноборони, МВС, СБУ, ДПСУ), так і в цивільних лікарнях, які уклали відповідні договори з НСЗУ або куди військових направляють за відсутності поруч військового госпіталю чи для отримання спеціалізованого лікування.
Позивач не надав суду будь яких доказів того, що його матеріальний стан погіршився у з в`язку із погіршенням стану здоров`я, оскільки жодних доказів понесення ним витрат на лікування не надано. До того ж арифметично визначити, наскільки відбулось погіршення майнового стану відповідача у зв`язку із даною обставиною, встановити неможливо, оскільки суду не надано жодних доказів про доходи та витрати позивача.
З матеріалів справи не вбачається, що розмір доходу позивача та його витрати з урахуванням аліментів ставлять останнього в скрутне матеріальне становище. Самі ж по собі ті обставини, що з нього стягуються за судовими рішеннями аліменти на утримання двох дітей, а також проходження ним лікування жодним чином не свідчить про те, що майновий стан позивача настільки погіршився, що це потребує зменшення розміру аліментів на утримання дитини.
При цьому суд не бере до уваги доводи позивача, що на його утриманні також перебуває батько ОСОБА_6 , який потребує лікування, оскільки ця обставина не повинна впливати на обов`язок позивача, щодо належного утримання його неповнолітньої дитини. В судовому засіданні позивач повідомив, що ОСОБА_6 не є пенсіонером, одружений та має окрім нього (сина) ще дочку. Однак, матеріали справи не містять будь яких доказів родинних відносин позивача та ОСОБА_6 , як і не містять жодних доказів того, що ОСОБА_6 потребує матеріальної допомоги та що саме позивач несе будь які витрати у зв`язку із його лікуванням, тому позивачем не доведені обставини, на які він посилався в обґрунтування позову в цій частині.
Окрім того, суд наголошує, що зміна сімейного стану позивача, а саме народження ще однієї дитини не є безумовними підставами для зміни розміру аліментів, правовий висновок про що викладено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №565/2071/19. Позивачем не надано достатніх доказів про те, що у зв`язку із народженням другої дитини його матеріальне становище погіршилося. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Суд звертає увагу, що позивач в судовому засіданні повідомив, що не звертався з позовом до суду про зменшення розміру аліментів призначених наказом Залізничного суду міста Львова на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначена обставина свідчить про дискримінаційний підхід позивача до виконання батьківських обов`язків та вибіркову турботу про дітей, що порушує принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей незалежно від їх походження.
Встановлений судовим наказом Горохівського районного суду Волинської області від 09.08.2023 року у справі №155/1165/23, розмір аліментів відповідає вимогам сімейного законодавства, та є безспірним згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України, а його зменшення у зв`язку з тим, що у позивача змінився сімейний стан, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та суперечитиме його інтересам.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду №554/3355/20 від 09.09.2021 року.
Таким чином, суд всебічно, повно, об`єктивно розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, вважає, що позивачем не доведено належним та допустимими доказами зміну (погіршення) матеріального стану позивача, як не підтверджено інші, зазначені у позовні заяві обставини як підстави зменшення розміру аліментів, а тому суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Розподіл між сторонами судових витрат
У відповідності до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем залишаються за позивачем та не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 178, 247, 274-279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.141, 150, 180, 181, 182, 192 Сімейного кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення в повному обсязі складено 28.09.2026 року.
Cуддя Горохівського районного суду
Волинської області Д.Т.Санакоєв