Справа № 369/18111/26
Провадження № 2/369/16529/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2026 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., розглянувши матеріали цивільної справи № 369/18111/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя з виплатою грошової компенсації, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя з виплатою грошової компенсації.
Перевіривши матеріали справи суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Виходячи з правил загальної підсудності у відповідності, до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше передбачено законом.
Однак, за правилами ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Із, змісту позовних вимог встановлено, що позивач подав до суду позов, який містить декілька позовних вимог, а саме: вимогу про визнання однокімнатної квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, вимогу про припинення права власності ОСОБА_2 на однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , вимогу про визнання у порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та вимогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у сумі 573 573,50 грн.
Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.
Відповідно до розпорядження КМУ від 12.06.2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» визначено адміністративні центри Київської області. Згідно вказаного розпорядження затверджено Бучанську об`єднану територіальну громаду, до якої увійшли наступні територіальні громади: Бучанська, Бабинецька (Бородянський район) Блиставицька (Бородянський район) Ворзельська (м. Ірпінь) Гаврилівська (Вишгородський район) Здвижівська (Бородянський район) Луб`янська (Бородянський район) Мироцька (Києво-Святошинський район) Синяківська (Вишгородський район).
Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», яка набрала чинності 19.07.2020 року в Україні утворено 136 нових та ліквідовано існуючі 490 районів. У Київській області, зокрема Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди утворюються, реорганізуються і ліквідуються законом.
Разом із тим, згідно із Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів", щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів» від 03.11.2020 року, № 950-IX, який набрав чинності 10.12.2020 року, Розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено пунктом 3-1 такого змісту: «До набрання чинності законом України, щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 року № 807-IX, але не пізніше 01.01.2022 року».
Також, згідно листа Ради суддів України від 22.07.2020 року № 9рс-466/20-вих, адресованому головам місцевих та апеляційних загальних судів, зазначено, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Листом від 16.03.2021 року № 176/0/158-21 Верховний Суд роз`яснив, що юрисдикція місцевих районних судів поширюється на територію відповідних районів, що були ліквідовані. Суди повинні продовжувати здійснювати правосуддя в межах існуючої територіальної юрисдикції до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів.
Згідно повідомлення Ірпінського міського суду Київської області від 06.03.2023 року, яке міститься на сайті суду, територіальна юрисдикція Ірпінського міського суду Київської області охоплює наступні населені пункти: міста Ірпінь, Буча, селища Ворзель, Гостомель та Коцюбинське.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, суд передає справу на розгляд іншому суду, про що постановляється ухвала.
Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим кодексом підсудністю, здійснюється на підставі підстави ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження.
За наведених обставин, враховуючи, що позивачем заявлено позовні вимоги із приводу нерухомого майна, яке знаходиться на території, на яку поширюється територіальна юрисдикція (підсудність) Ірпінського міського суду Київської області та для якого (позову) поширюється дія правила про виключну підсудність, підстави для застосування правил альтернативної підсудності, визначені ст. 28 ЦПК України, - відсутні, на підставі чого приходжу до висновку, що зазначена справа не підсудна Києво-Святошинському районному суду Київської області, та вважаю за необхідне на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передати дану справу на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області, як до суду територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу місця знаходження нерухомого майна, щодо якого позивачем заявлено позовні вимоги.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Матеріали цивільної справи № 369/18111/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя з виплатою грошової компенсації, передати за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області (08200, м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.
Суддя Янченко А.В.