Справа № 569/11031/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 7209033 від 26 листопада 2019 року в сумі 43140 грн, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 26 листопада 2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 7209033, згідно з умовами якого відповідач отримав 12000 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі, визначеній кредитним договором. 20 лютого 2020 року між первісним кредитором та ТОВ "ФК "Кредит-капітал" укладений договір відступлення прав вимоги № 47-МЛ, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників, включно з правом вимоги і за кредитним договором № 7209033 від 26 листопада 2019 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем. Сума заборгованості відповідача становить 43140 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 12000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків - 23700 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 1440 грн, заборгованість по штрафах/пені - 6000 грн.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача Дупак В.Г. просить відмовити у задоволенні позову. Заперечення проти позовних вимог мотивує тим, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, пункти кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, а відтак частина заборгованості, яка є предметом спору та нарахована на підставі умов договору, які є нікчемними, а саме нарахована плата за обслуговування кредиту та прострочена плата за обслуговування кредиту не підлягає стягненню з відповідача. На момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та відповідачем, відтак у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати позивачу. Договором факторингу не конкретизовано ні строк дії цього договору, ні кількість реєстрів прав вимоги. Доказів на підтвердження оплати за договором факторингу стороною позивача не надано.
Ухвалою від 18 травня 2026 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 18 травня 2026 року суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів.
Представник позивача Усенко М.І. у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.
У клопотанні від 18 червня 2026 року представник відповідача просить розгляд справи проводити без участі відповідача та його представника.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 26 листопада 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 7209033 (індивідуальна частина), підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором F25081, що підтверджується довідкою ТОВ "Мілоан" від 10 вересня 2025 року про акцепт договору позичальником.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору, кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Згідно з п.1.2 кредитного договору, сума кредиту становить 12000 грн.
В п.1.3 кредитного договору сторони погодили, що кредит надається строком на 24 днів з 26 листопада 2019 року.
Пуктом 1.5.1 передбачена комісія за надання кредиту 1440 грн, яка нараховується за ставкою 12 відсотків від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п.1.5.2 кредитного договору, проценти за користування кредитом 7200 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно з п.2.1 кредитного договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника, зареєстрованої позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайті miloan.ua.
20 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" укладений договір відступлення прав вимоги № 47-МЛ, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до, серед інших, боржника ОСОБА_1 за договором № 7209033 від 26 листопада 2019 року на загальну суму заборгованості 43140 грн, що підтверджується договором відступлення прав вимоги № 47-МЛ від 20 лютого 2020 року, актом приймання-передачі реєстру боржників від 20 лютого 2020 року до договору відступлення прав вимоги № 47-МЛ від 20 лютого 2020 року, витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 47-МЛ від 20 лютого 2020 року, платіжною інструкцією № 17678 від 20 лютого 2020 року про оплату компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги згідно п.7.1 договору відступлення права вимоги № 47-МЛ від 20 лютого 2020 року.
За випискою з особового рахунка за кредитним договором № 7209033 від 26 листопада 2019 року, заборгованість відповідача за спірним кредитним договором становить 43140 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 12000 грн, заборгованості за процентами в сумі 23700 грн, заборгованості за комісією в сумі 1440 грн, заборгованості за штрафами/пенею в сумі 6000 грн.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За змістом ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
За положеннями п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Факт укладення спірного кредитного договору відповідач не оспорює.
В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії договору про відступлення права вимоги від первісного кредитора до позивача, реєстру боржників до договору переходу права вимоги, акта прийому-передачі реєстру боржників, які містять підписи сторін договорів, платіжної інструкція про оплату вимоги. що підтверджує дійсність переходу права вимоги від первісниго кредитора до позивача за укладеним з відповідачем кредитним договором.
У постанові від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Нарахування комісії відповідачу передбачено п.1.5.1 договору, яка нараховується за ставкою 12 відсотків від суми кредиту одноразово, а не щомісячно, як про це вказував представник відповідача. Графіком розрахунків також погоджено виплату одноразової комісії за надання кредиту, тому покликання представника відповідача на неправомірність нарахування комісії суд до уваги не бере.
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15, у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. Договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг (постанова Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 686/19271/19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.81 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, п.9.58 постанови від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19).
За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.2 ст.95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч.6 ст.95 ЦПК України).
На підтвердження видачі первісним кредитором ТОВ "Мілоан" 26 листопада 2019 року коштів в сумі 12000 грн позичальнику ОСОБА_1 на картку НОМЕР_1 до матеріалів справи надано копію платіжного доручення № 3816839 від 26 листопада 2019 року.
Ухвалою від 18 травня 2026 року суд задовольнив клопотання представника позивача про витребування від АТ КБ "Приватбанк" інформації про надходження на банківську картку № НОМЕР_2 коштів в сумі 12000 грн у період з 26 листопада 2019 року по 03 грудня 2019 року.
15 червня 2026 року АТ КБ «Приватбанк» повідомив про неможливість надати запитувану інформацію, оскільки не вдалося ідентифікувати вказану у запиті особу.
Відповідно до наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 3816839 від 26 листопада 2019 року, первісним кредитором ТОВ "Мілоан" 26 листопада 2019 року перераховано отримувачу ОСОБА_1 кошти в сумі 12000 грн на картку НОМЕР_1 .
Ухвалою від 18 червня 2026 року суд повторно витребував інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 коштів в сумі 12000 грн у період з 26 листопада 2019 року по 03 грудня 2019 року.
30 червня 2026 року АТ КБ «Приватбанк`и повідомив про неможливість надати запитувану інформацію, оскільки не вдалося ідентифікувати вказану у запиті особу.
Ухвалою від 14 липня 2026 року суд витребував від ТОВ «ФК "Кредит-Капітал» для огляду в судовому засіданні оригінал платіжного доручення № 3816839 від 26 листопада 2019 року, за яким первісним кредитором ТОВ "Мілоан" 26 листопада 2019 року перераховано отримувачу ОСОБА_1 кошти в сумі 12000 грн.
Оригінал платіжного доручення № 3816839 від 26 листопада 2019 року позивач суду не надав, а тому суд не бере до уваги копію платіжного доручення як доказ видачі первісним кредитором відповідачу коштів за спірним кредитним договором. Надана позивачем картка обліку договору (розрахунок заборгованості) не є документами первинного бухгалтерського обліку та не підтверджує виконання кредитодавцем обов`язку надати кошти позичальнику.
Оскільки матеріали справи не містять достатніх та переконливих доказів отримання ОСОБА_1 коштів від ТОВ "Мілоан" на умовах договору № 7209033 про надання споживчого кредиту від 26 листопада 2019 року, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спірним кредитним договором є безпідставними, а отже, у позові необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 258, 264-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанічя "Кредит-Капітал" на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної карги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі :
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корп.28; код ЄДРПОУ 35234236;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складене 23 вересня 2026 року.
Суддя