Справа № 694/1907/26
провадження № 2/694/1569/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16.09.2026 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Смовж О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.,
представника третьої особи - Зінченка В.О.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Водяницька об`єднана територіальна громада, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
16.06.2026 до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка є бабусею позивача. До смерті ОСОБА_3 постійно проживала в с. Рижанівка Звенигородського району Черкаської області. В жовтні 2025 року адвокат позивача Дяків Д.І. звернувся до Водяницької сільської ради з метою з`ясування наявності чи відсутності заповіту після смерт і ОСОБА_4, на що отримав відповідь у жовтні 2025 року про те, що за життя ОСОБА_3 05.12.2019 склала заповіт, посвідчений секретарем Рижанівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області. З метою отримання спадкового майна позивач звернулася до приватного нотаріуса Пульного С.М. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі. В січні 2026 приватний нотаріус Пульний С.М. повідомив про необхідність звернення до суду для поновлення строків прийняття спадщини. Іншим спадкоємцем за заповітом є рідна сестра позивачки - ОСОБА_2 , яка до нотаріуса після смерті бабусі не зверталася. Позивач стверджує, що про наявність заповіту дізналася лише в жовтні 2025 року, отримавши його примірник від сільської ради, тому не мала можливості звернутися до нота руча раніше, оскільки не знала про його існування, зауважила також, що проживає на значній відстані від спадкового майна. Також позивач звертає увагу, що вже зверталася до суду у лютому 2026 року з питанням визначення додаткового строку для прийняття спадщини, проте суд не знайшов поважними причини пропущення такого строку, у зв`язку з чим відмовив у задоволенні позовних вимог. Таке рішення позивач пов`язує з обставинами неналежного надання їй правової допомоги адвокатом Клюбою П.Р., який обґрунтував позов іншими обставинами, зокрема, віддаленістю місця проживання позивача від місця відкриття спадщини і неможливості через військовий стан вчасно звернутися до нотаріуса із заявою.
Позивач вважає, що строк прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин, тому просить поновити його терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 25.06.2026 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 16.09.2026
В судове засідання окрім представника третьої особи, який заперечував проти задоволення позовних вимог, учасники не з`явилися. Від позивачки та відповідачки 07.07.2026 надійшли клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, відповідач одночасно визнала позов. Інших заяв, клопотань до суду не надходило.
Представник третьої особи в поясненнях зазначив, що позивач вже не вперше звертається до суду з однакового питання, проте спадкове майно і досі ніхто не доглядає, воно у занедбаному стані, і за таких обставин має перейти у власність територіальної громади.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Ватутінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що зроблено відповідний актовий запис №176.
Померла доводиться позивачці та відповідачці бабусею, що підтверджено наявними у справі доказами.
Згідно із заповітом від 05.12.2019, посвідченим секретарем виконавчого комітету Рижанівської сільської ради Звенигородського району Черкаської області Безсонною Т.Д., зареєстрованого в реєстрі за №56, все належне майно ОСОБА_3 заповіла позивачу - ОСОБА_1 та відповідачу - ОСОБА_2 (онучкам).
Приватний нотаріус Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Пульний С.М. в листі від 17.12.2025 №105/01-16 зазначив, що 15.12.2025 ним отримано від ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після смерті баби - ОСОБА_3 , ознайомившись з якою, нотаріус повідомив, що заявницею не надано даних щодо спільного проживання з ОСОБА_3 на момент смерті, тому не вважається такою, що прийняла спадщину, а окрім того, строк подачі такої заяви сплив, тому пропонує звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказала, що існують поважні причини пропущення строку для подачі заяви про прийняття спадщини, якими вона вважає необізнаність із наявністю заповіту на її ім`я та на ім`я відповідача у справі, а також віддаленість місця її проживання від місця відкриття спадщини. Посилається на ті обставини, що про наявність заповіту дізналася лише у жовтні 2025 року після отримання його копії із сільської ради.
Судом оглянуто рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 30.04.2026 у справі №694\350\26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Водяницька об`єднана територіальна громада, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, з мотивувальної частини якого вбачається, що звертаючись до суду вперше, позивач обґрунтувала позовні вимоги тими обставинами, що не мала змоги вчасно у межах визначеного законодавством строку звернутися до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини, оскільки фактично проживає в с. Ясенів-Пільний Коломийського району Івано-Франківської області, що є значно відділеним від с. Рижанівка Черкаської області, в якому відкрилася спадщина. Окрім того, після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну у зв`язку з безпековою ситуацією з місця свого проживання не виїжджала.
У первинному позові позивач не посилалася на обставини необізнаності із наявністю заповіту, а у новому позові ОСОБА_1 наводить саме такі обґрунтування.
У цьому зв`язку суд звертає увагу, що в рішенні від 30.04.2026 у справі №694\350\26 в мотивувальній частині судом чітко встановлено, що про факт смерті ОСОБА_3 , а також про наявність заповіту від 05.12.2019 позивач достеменно знала, підтвердила такі обставини в позовній заяві. Відтак, від дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і до подачі відповідної заяви про прийняття спадщини (грудень 2025 року) сплинуло три з половиною роки, тобто істотний проміжок часу.
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ згідно з частиною четвертою статті 82 Цивільного процесуального кодексу України.
Також, оглядом цивільної справи №694\350\26, а саме: позовної заяви, поданої представником позивача - адвокатом Клюбою П.Р., та її змісту, також підтверджуються ті обставини, що позивач була обізнана про наявність заповіту щонайменше після смерті ОСОБА_3 , при цьому неможливість оформити вчасно спадщину пов`язувала виключно з військовим станом та віддаленістю свого місця проживання.
Більше з тим, посилаючись на ті обставини, що про наявність заповіту позивач дізналася тільки після звернення її уповноваженого представника до сільської ради та отримання копії заповіту, ОСОБА_1 не надає суду ані копії адвокатського звернення, ані свого власного звернення до Водяницької сільської ради з проханням повідомити певну інформацію, ані відповіді від сільської ради про направлення копії заповіту на її адресу.
Тобто, такі обставини не підтверджені жодними доказами, а також не підтверджені представником Водяницької сільської ради, присутнім в судовому засіданні.
Оцінивши наявні у справі докази, встановивши обставини справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно зі статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно з ч. 3ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно дост.1272ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Зазначений висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду України, які викладені у постановах: від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
Норми ст.1272 ЦК України щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності ЦК.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою. Співвідношення принципу свободи заповіту з правом особи, яка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, на визначення їй додаткового строку.
Виходячи із зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду, а також аналізуючи наявні у справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини у даному випадку пропущений ОСОБА_1 без поважних причин, оскільки поважними причинами можуть бути тільки ті, які свідчать, що у спадкоємця були реальні перешкоди для подання такої заяви.
Обставини, на які посилалася позивач у цій справі, як на підставу позову, під час розгляду справи не підтвердилися, позивач не довела суду обставини необізнаності із наявністю заповіту після померлої бабусі ОСОБА_3 , у зв`язку з чим пропустила строк на прийняття спадщини.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (у редакції, чинній на час відкриття спадщини), перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинявся на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 №469 зазначену норму було виключено.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі №676/47/21 зазначив, що строки прийняття спадщини регулюються нормами Цивільного кодексу України, а підзаконний нормативно-правовий акт не може змінювати положення статті 1270 ЦК України щодо шестимісячного строку для прийняття спадщини.
За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що наведені позивачкою причини пропуску строку не підтвердилися під час судового розгляду, тому відсутні правові підстави для визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
З огляду на результати розгляду справи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Водяницька об`єднана територіальна громада, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 28.09.2026.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Третя особа: Водяницька об`єднана територіальна громадан Черкаської області (адреса: вул. Б. Хмельницького, 60, с. Водяники, Звенигородський район, Черкаська область, ЄДРПОУ 04411088, тел. (04740) 2 -01-66, E-mail: rada@wodyanyki).
Суддя О.Ю. Смовж