Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 695/4361/25
номер провадження 2-а/695/23/26
18 вересня 2026 року м. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Степченка М.Ю.,
за участю:
секретаря с/з Кузнєцової А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання неправомірними дій суб`єкта владних повноважень та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ГУНП в Черкаській області про визнання неправомірними дій суб`єкта владних повноважень та скасування постанови, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача-суб`єкта владних повноважень, щодо вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5752042 від 18.09.2025 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 грн., а провадження в справі про адмінправопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 вересня 2025 року поліцейським взводу №1 роти №1 БУПП в Черкаській області капралом поліції Абінякіним Артемом Олексійовичем на нього винесена постанова ЕНА №5752042 за порушення ПДР, а саме за невиконання вимог дорожнього знаку 3.41 «Стоп-контроль». Відповідно до постанови на позивача накладене адміністративне стягнення в розмірі 340 грн. за статтею 122 частина 1. Вважає, що постанова підлягає скасуванню на підставі наступного.
Рухаючись трасою Н-1 по маршруту Золотоноша-Черкаси, на власному автомобілі Хюндай-Елантра д.н. СA8560IМ позивач добре орієнтувався про блок-пост на 12 км в районі населеного пункту Благодатне, а також розміщені на блок-посту дорожні знаки.
На під`їзді до дорожнього знаку 3.41 він звернув увагу на те, що біля службового приміщення поста стояла група поліцейських патрульної поліції у форменому одязі.
ПДР Розділ 8: п.8.1 інформує, що «Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, а також регулювальниками». «Сигнали регулювальника мають...» перевагу перед сигналами світлофорів, та вимогами дорожніх знаків і є обов`язковими до виконання» (ПДР п. 8.3).
Згідно ПДР п. 8.8(в) «Регулювальник може подавати інші сигнали, зрозумілі водіям і пішоходам», чим позивач, як водій і скористався, коли в останню мить побачив рух руки одного з поліцейських, який дозволяв продовження руху. Коли порівнявся з групою працівників патрульної поліції, що знаходилась біля проїзної частини був зупинений поліцейським ОСОБА_2 за допомогою жезла з червоним кольором.
Вимога надати посвідчення водія позивачем була відхилена, так як було порушено порядок процедури складання постанови про адмінпорушення, а саме ознайомлення зі ст. 268 КУпАП «Право особи, яка притягається до адмінвідповідальності». «Особа має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, оскаржити постанову по справі». Виявилось, що немає «технічної» можливості ознайомити позивача з правопорушенням, йому відмовили письмово зробити клопотання про перенесення розгляду справи і скористатися безкоштовною юридичною допомогою. При цьому в проханні надати стандартний бланк для написання заяви - відмовлено. Згідно закону розгляд справи про адмінпорушення має відбуватись на місці його здійснення. Відповідно висновку колегії суддів КАС у справі від 15.03.2019р. №686/11314/17 Верховний Суд постановив, що поліцейський не має права вимагати у водія посвідчення, якщо у нього немає доказів про правопорушення. Натомість було оформлено запрошення для розгляду справи на 19.30год 18.09.2025р. в УПП за адресою вул. Лесі Українки, 21. Для забезпечення своїх прав позивач був вимушений звернутися на лінію 102 для виклику служби моніторингу і отримання відеозапису події з зовнішніх камер спостереження на блок-посту. Відповідь була негативною: запису з відеокамер немає. Прочекавши півтори години службу моніторингу він безрезультатно залишив блок-пост.
Також позивач зазначав, що справа про адмінпорушення проводилась за адресою УПП вул. Лесі Українки, 21 в 19-50год. в підвальному приміщенні на коліні. Поліцейський ОСОБА_2 на власному мобільному телефоні («незаконний збір інформації») показав фрагмент руху автомобіля позивача без будь-якої прив`язки до дорожніх знаків, які ним були порушені, що ставить під сумнів факт порушення. Поліцейським порушена процесуальна послідовність розгляду справ. Не виконані вимоги статей 278 КУпАП пункт 5, ст. 279 ч. 2, ст. 280. Порушивши процесуальну послідовність складання постанови, не дав позивачу змоги написати клопотання згідно ст. 268 КУпАП «Права особи», ст. 40 Конституції України, ст. 12 частина 2 ЗУ «Про Нацполіцію», мотивуючи свою відмову прийняти клопотання від позивача, так як постанова вже складена, а в нього уже неробочий час.
Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція не має права відмовляти в розгляді або відкладати розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави без протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня. Нормами ч. 1 ст. 8 Конституції України визначено, що поліція діє виключно на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Зазначені норми Конституції України відносно позивача відповідно порушені.
За захистом своїх прав позивач вирішив звернутись до суду.
Ухвалою судді від 01.10.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Черкаській області про визнання неправомірними дій суб`єкта владних повноважень та скасування постанови залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 13.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом та призначено розгляд справи.
Ухвалою суду від 29.01.2026 замінено первісного відповідача - Головне управління Національної поліції в Черкаській області належним відповідачем - Департамент патрульної поліції.
16.02.2026 представник відповідача Котух М.В. скерував до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував у повному обсязі.
Відзив обґрунтований тим, що 18.09.2025 близько 12 год. 08 хв. поліцейські взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Черкаській області ДПП капрал поліції Абінякін А.О. та рядовий поліції Гресь С.О. несли службу по забезпеченню публічної безпеки та порядку на блокпосту у складі зведеної групи на автодорозі Н-16, 12-й км (Золотоніський р-н, с. Благодатне) та виконували службові обов`язки відповідно повноважень, передбачених ЗУ «Про національну поліцію». Під час несення служби поліцейські виявили, що позивач, керуючи автомобілем «HYUNDAI ELANTRA» (д.н.з. НОМЕР_1 ), не виконав вимогу заборонного дорожнього знаку 3.41 «Контроль», який був встановлений перед блокпостом у напрямку руху до м. Черкаси, та здійснив проїзд без зупинки перед вказаним знаком, чим порушив вимоги даного знаку та п. 8.4 «в» ПДР України.
Після зупинки транспортного засобу поліцейський, звертаючись до позивача, представився та проінформував водія про вчинене правопорушення ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та висловив законну вимогу пред`явити посвідчення водія, однак позивач відмовився надавати посвідчення водія.
На вимогу позивача надати докази правопорушення поліцейський пояснив, що запис зафіксовано на нагрудну бодікамеру, однак технічна можливість завантажити та продемонструвати його на місці зупинки відсутня. Тому розгляд справи буде продовжено за місцем вчинення правопорушення, а саме в управлінні патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції.
При цьому Позивачеві було роз`яснено права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також запропоновано прибути для розгляду справи за місцем вчинення правопорушення до УПП в Черкаській області ДПП (м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21), де є можливість переглянути відеозапис.
18.09.2025 о 19:40 год. позивач прибув до приміщення УПП в Черкаській області ДПП, де під час продовження розгляду справи йому було повторно роз`яснено процесуальні права та продемонстровано відеозапис правопорушення. Твердження позивача про те, що поліцейський нібито подав йому жест рукою про можливість проїзду без зупинки, повністю спростовуються наданими відеозаписами з нагрудних камер, з яких видно, що жодних дозвільних жестів поліцейські не подавали, а навпаки - подали жест про зупинку сигнальним диском. Жодних письмових клопотань (зокрема, про перенесення розгляду справи) до початку розгляду від позивача не надходило.
За результатами розгляду справи поліцейським винесено постанову серії ЕНА № 5752042 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн.
Окрім цього, представник відповідача зазначив, що права позивача на юридичну допомогу порушені не були, оскільки йому роз`яснили права за ст. 268 КУпАП заздалегідь, і він мав достатньо часу (майже 8 годин) для залучення адвоката, проте цим правом не скористався. КУпАП передбачає спрощену процедуру розгляду такої категорії справ, а обов`язкова участь адвоката чи надання безоплатного адвоката поліцією у даній категорії справ законом не передбачена.
Щодо позовної вимоги про визнання дій поліцейського протиправними, представник відповідача наголосив, що перелік рішень суду за ч. 3 ст. 286 КАС України є вичерпним і не передбачає повноважень місцевого загального суду як адміністративного виносити рішення про визнання дій протиправними. З огляду на викладене, відповідач вважає, що поліцейський діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законодавством, а тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник позивача - адвокат Паламарчук Д.В. у судовому засіданні 26.06.2026 позов підтримав повністю. 05.08.2026 адвокат Паламарчук Д.В. скерував до суду повідомлення про припинення представництва позивача.
Представник позивача - адвокат Цимбалюк А.С. у судовому засіданні 18.09.2026 позов підтримав повністю та просив задовольнити.
Представник відповідача Котух М.В. у судовому засіданні просив суд урахувати позицію, викладену в відзиві, заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, суд зазначає про таке.
Із матеріалів справи судом установлено, що 18 вересня 2025 року поліцейським взводу № 1 роти № 1 батальйону УПП в Черкаській області ДПП капралом поліції Абінякіним А.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5752042 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.
З тексту постанови серії ЕНА № 5752042 від 18.09.2025 вбачається, що 18.09.2025 о 12 год. 08 хв. в с. Благодатне, на автодорозі Н-16, 12 км, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «HYUNDAI ELANTRA» (д.н.з. НОМЕР_1 ), не виконав вимогу дорожнього знаку 3.41 «стоп-контроль», чим порушив п. 8.4 «в» ПДР України.
Вказаною постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Наявна в справі копія постанови містить інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксоване правопорушення: а саме в пункті 7 зазначено, що до постанови додаються Відео з бк 472427, 473283. Крім того, в пункті 8 постанови зазначено про відмову позивача від підпису щодо роз`яснення прав за ст. 268 КУпАП та строку оскарження за ст. 289 КУпАП («від підпису відмовив»), а в пункті 9 міститься особистий підпис ОСОБА_1 про отримання копії постанови.
Частиною 2 статті 19 Конституції України, державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно п. 8 ч.1 ст.23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Розділом 8 Правил дорожнього руху встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно з пунктом 8.4 «в» ПДР України заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
До заборонних знаків віднесено знак 3.41 «Контроль», який забороняє проїзд без зупинки перед контрольними пунктами (дорожня станція патрульної поліції, карантинний пост, прикордонна зона, закрита територія, пункт оплати проїзду на платних дорогах тощо).
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Частинами 1 та 2 статті 77КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Згідно ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
З наведених норм можна зробити висновок, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення поліцейський зобов`язаний з`ясувати обставини правопорушення, встановити подію і склад адміністративного правопорушення та у винесеній постанові зазначити докази, якими підтверджується подія і склад адміністративного правопорушення, зокрема, у випадку здійснення запису порушення, зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
На підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови відповідачем надано відеозаписи з нагрудних бодікамер поліцейських (відеозаписи з портативних відеореєстраторів № 472427, №473283).
Дослідивши надані сторонами докази та оглянувши в судовому засіданні відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, суд установив наступне.
З відеозапису вбачається, що 18.09.2025 о 12 год. 08 хв. автомобіль під керуванням позивача ОСОБА_1 здійснював рух по автодорозі Н-16 у напрямку м. Черкаси та під`їхав до блокпосту (12 км, с. Благодатне). Перед блокпостом встановлено заборонний дорожній знак 3.41 «Контроль», який зобов`язує водіїв виконати обов`язкову зупинку, що вбачається зі схеми та фотодоказів, доданих представником відповідача до відзиву.
На відео чітко зафіксовано, що транспортний засіб позивача здійснив рух повз дорожній знак 3.41 «Контроль» без здійснення зупинки перед ним.
Судом також ретельно досліджені твердження позивача про те, що один із поліцейських нібито подав йому жест рукою, який дозволяв продовження руху без зупинки відповідно до п. 8.3 та п. 8.8 «в» ПДР України. Під час перегляду відеозаписів із бодікамер поліцейських суд установив, що з боку працівників поліції, які перебували на блокпосту, жодних жестів, які б дозволяли водію проїзд без зупинки перед знаком 3.41 «Контроль», подано не було. Натомість на відео зафіксовано, що поліцейський подав водію сигнальним диском зрозумілий жест про зупинку транспортного засобу після проїзду знаку.
Після зупинки автомобіля поліцейський Абінякін А.О. відрекомендувався, назвав посаду та спецзвання, проінформував водія про причину зупинки - порушення вимог заборонного знаку 3.41 «Контроль», та роз`яснив позивачеві його процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.
У зв`язку з відсутністю на місці зупинки технічної можливості продемонструвати позивачу відеозапис з нагрудної камери, розгляд справи поліцейським було призначено на 19:30 год. 18.09.2025 у приміщенні УПП в Черкаській області ДПП (м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21) для надання всіх доказів.
Слід звернути увагу на те, що під час перебування на місці зупинки (блокпост с. Благодатне), позивач, на відео, зокрема, зазначав, що він нічого не заперечує, а працівники поліції повинні довести факт вчинення ним правопорушення.
Того ж дня 18.09.2025 близько 19:40 год. позивач ОСОБА_1 прибув до приміщення УПП в Черкаській області ДПП, де розгляд справи про адміністративне правопорушення було продовжено. Під час розгляду справи позивачу було повторно оголошено та роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, та продемонстровано відеозапис правопорушення.
Докази подання позивачем письмових клопотань про відкладення розгляду справи, залучення захисника чи наданих заперечень до моменту винесення постанови в матеріалах справи відсутні та суду надані не були.
Суд уважає, що працівником поліції, який виніс постанову відносно позивача, не було порушено порядку розгляду справи та належним чином роз`яснено та забезпечено права позивача.
Суд зазначає, що чинне нормативне регулювання порядку використання дорожніх знаків не забороняє можливості використання будь-яких дорожніх знаків у випадках, не передбачених стандартом ДСТУ 4100:2021 та Правилами дорожнього руху, якщо необхідність такого застосування обґрунтована конкретними умовами дорожнього руху (п. 14.1.4 ДСТУ 4100:2021).
Також суд вважає за необхідне наголосити, що на території України введено воєнний стан, а перевірка документів для встановлення осіб, які здійснюють рух автомобілем здійснюється через стаціонарні блокпости, що й обумовлено необхідністю встановлення знаку «Стоп-контроль».
Отже, наближаючись до такого дорожнього знаку позивач мав виконати вимоги ПДР та здійснити зупинку свого транспортного засобу.
Враховуючи, що ОСОБА_1 цього не зробив, тобто порушив вимоги п. 8.4 «в» ПДР, суд приходить до висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП.
За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що в ході розгляду справи не встановлено допущення посадовою особою відповідача порушення процесуального порядку розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122 КУпАП, що було б достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Положення ст.2 КАС України та ч. 4 ст. 242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, докази, які були надані представником відповідача, підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає за необхідне залишити оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ч. 3 ст. 243 та ст. 286 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання неправомірними дій суб`єкта владних повноважень та скасування постанови відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст виготовлено 24 вересня 2026 року в зв`язку з перебуванням головуючого в нарадчій кімнаті.
Суддя Степченко М.Ю.